Законы Украины

Новости Партнеров
 

Про Стратегію розвитку Одеської області на період до 2011 року

Архів документів. Текст правового акту станом на 27 березня 2007 року

ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

від 29.12.2002 р. N 970/А-2002

Про Стратегію розвитку Одеської області на період до 2011 року

Із змінами і доповненнями, внесеними
 розпорядженням Одеської обласної державної адміністрації
 від 3 березня 2005 року N 93/А-2005

(Слово "параолімпійський" в усіх відмінках і числах замінено словом "паралімпійський" у відповідному відмінку і числі згідно з розпорядженням Одеської обласної державної адміністрації від 3 березня 2005 року N 93/А-2005)

Відповідно до Розпорядження Президента України від 21 грудня 2001 року N 372/2001-рп "Про підготовку проекту Стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002 - 2011 роки" та розпорядження голови обласної державної адміністрації від 21 травня 2002 року N 382/А-2002 "Про підготовку регіонального розділу проекту Стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002 - 2011 роки":

1. Схвалити Стратегію розвитку Одеської області на період до 2011 року (додається).

2. Структурним підрозділам облдержадміністрації, районним державним адміністраціям, міськвиконкомам, територіальним підрозділам центральних органів виконавчої влади враховувати основні напрями Стратегії розвитку Одеської області на період до 2011 року при розробці щорічних програм соціально-економічного розвитку Одеської області, регіональних та галузевих програм, реалізації програми "Регіональна ініціатива".

 

Голова обласної
державної адміністрації 

 
С. Р. Гриневецький 

 

СХВАЛЕНО
розпорядженням Одеської обласної державної адміністрації
від 29 грудня 2002 р. N 970/А-2002 

СТРАТЕГІЯ
розвитку одеської області на період до 2011 року

Вступ

Відповідно до Розпорядження Президента України від 21 грудня 2001 року N 372/2001-рп "Про підготовку проекту Стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002 - 2011 роки" та на виконання розпорядження голови обласної державної адміністрації від 21.05.2002 р. N 382/А-2002 розроблено регіональний розділ до проекту Стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002 - 2011 роки.

Розділ розроблено згідно з Посланням Президента України "Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002 - 2011 роки" з урахуванням основних засад Державної стратегії регіонального розвитку на 2003 - 2011 роки, а також завдань програми "Регіональна ініціатива".

Розділ є самостійним документом, у якому сформульовані та деталізовані стратегічні пріоритети розвитку економіки регіону, а також визначені умови, необхідні для всебічного гармонійного розвитку людини, і може бути поданим як Стратегія розвитку Одеської області на найближчі десять років.

Шляхи і механізми реалізації вказаних пріоритетів, а також завдання діяльності органів влади на середньострокову перспективу визначені на підставі положень і цілей програми "Регіональна ініціатива". Їх виконання дозволить створити надійну основу для досягнення визначених орієнтирів у довгостроковій перспективі.

Зазначена Стратегія може бути основою для розроблення середньотермінової регіональної стратегії розвитку. Її положення будуть деталізовані у середньострокових та щорічних програмах соціального і економічного розвитку Одеської області.

При розробці цього документа основна увага була сконцентрована на визначенні найважливіших стратегічних пріоритетів соціально-економічного розвитку, перспектив, цілей та шляхів їх досягнення з метою забезпечення сталого економічного зростання регіону, підвищення рівня та якості життя населення на основі раціонального та ефективного використання природно-ресурсного, науково-технічного, трудового, виробничого та зовнішньоекономічного потенціалу регіону.

Метою Стратегії є визначення орієнтирів та напрямів досягнення реальної соціально-економічної самодостатності регіону за рахунок підтримки провідних та перспективних сфер і галузей господарства, визначення основних напрямів і шляхів здійснення структурної і технологічної перебудови народногосподарського комплексу області, ефективної соціально-демографічної та екологічної політики.

При визначенні пріоритетів розвитку економіки за основу були взяті ті галузі, які об'єктивно є "локомотивом" реформ та позитивних змін у виробничій, фінансовій та управлінській сферах (морегосподарський комплекс, високотехнологічні галузі промисловості, переробка сільськогосподарської продукції), а також ті, що мають надзвичайно сприятливі передумови для розвитку, враховуючи природний та ресурсний потенціал регіону і тенденції розвитку світової економіки на основі процесів глобалізації та інтеграції (агропромисловий комплекс, туризм і рекреація).

У соціальній сфері людина - у центрі уваги, визначені основні умови забезпечення життєдіяльності та гармонійного розвитку особистості протягом життя кожного пересічного громадянина, що є головним пріоритетом діяльності інститутів держави і відображено у програмі "Регіональна ініціатива".

Слід зазначити, що визначені критерії та механізми соціально-економічного розвитку регіону не лише враховують природно-ресурсний, економічний, науково-технічний, трудовий та культурний потенціал регіону, внутрішні вимоги та необхідність вирішення актуальних проблем його розвитку, але й тісно пов'язані та співпадають із основними напрямами та пріоритетами Концепції державної регіональної політики, схваленої Указом Президента України від 25.05.2001 р. N 341/2001.

Стратегія
економічного та соціального розвитку регіону на період до 2011 року

Виходячи з наявних об'єктивних передумов - геополітичного розташування, природних, економічних, трудових та наукових ресурсів, а також тенденцій соціального, економічного розвитку регіону, в Одеській області визначені такі стратегічні пріоритети регіонального розвитку:

Економічна сфера 

Соціальна сфера 

• Транспортний комплекс: 

• Соціальний захист населення: 

- порти  

- людські ресурси  

- транспортна інфраструктура  

- підтримка соціально вразливих верств населення  

- транспортні коридори 

- соціальне та пенсійне страхування 

• Агропромисловий комплекс: 

• Гуманітарний розвиток: 

- селекція у тваринництві та рослинництві  

- освіта  

- виробництво екологічно чистої продукції  

- охорона здоров'я та фізична культура  

- переробка сільськогосподарської продукції 

- забезпечення культурних потреб 

• Високотехнологічні наукоємні галузі промисловості: 

• Забезпечення життєдіяльності населення: 

- верстатобудування  

- екологія та техногенна безпека  

- оптико-волоконне виробництво  

- житлово-комунальні послуги 

- телекомунікаційне обладнання 

  

• Туризм і рекреація: 

  

- курортно-рекреаційне господарство  

  

- сільський (зелений) туризм  

  

- історично-культурний туризм 

  

1. Стратегічні пріоритети розвитку транспортного комплексу: порти, транспортна інфраструктура, транспортні коридори

Транспортно-дорожній комплекс Одеської області представлений усіма видами транспорту і включає у себе найбільші морські торговельні порти, судноплавні компанії та судноремонтні заводи, розвинене залізничне та автодорожнє господарство, широку мережу автотранспортних, експедиторських підприємств, аеропортові та аеродромні комплекси, авіакомпанії, міжнародні залізнично-морські та автомобільно-морські переправи. В регіоні сконцентровано високопрофесійний кадровий ресурс галузі, науково-дослідні, проектно-конструкторські та навчальні заклади.

Одним з пріоритетних напрямів реалізації Стратегії економічного та соціального розвитку є використання існуючого та подальший розвиток транзитного потенціалу області, створення сприятливих умов для учасників перевезень, збільшення валютних надходжень від експорту транспортних та інших послуг.

Враховуючи особливості галузі та її роль у процесах економічних і соціальних перетворень, зростання промислового та сільськогосподарського виробництва, збільшення обсягів будівництва, ділової активності населення, транспортна політика регіону спрямовуватиметься на задоволення зростаючих потреб суспільства шляхом:

- ефективного використання транспортно-географічних переваг області у загальнодержавних інтересах для розширення експорту транспортних послуг;

- розвитку внутрішніх та зовнішніх господарських зв'язків, задоволення попиту на послуги транспорту населення, підвищення рівня його мобільності.

Основними завданнями розвитку транспортної галузі на період до 2011 року мають стати:

- максимальне використання транспортного потенціалу області для забезпечення зовнішньоекономічних зв'язків держави та її становлення як провідної транзитної країни із створенням конкурентоспроможних міжнародних транспортних коридорів;

- підвищення рівня координації функціонування та розвитку різних видів транспорту як складових єдиної транспортної системи;

- формування транспортної системи регіону, яка б повністю задовольняла потреби у перевезеннях пасажирів і вантажів у межах області та забезпечила зв'язок з іншими регіонами;

- оновлення рухомого складу та об'єктів транспортної інфраструктури, удосконалення транспортних технологій, у тому числі розвиток прогресивних перевізних систем, заснованих на принципах логістики;

- зниження транспортних витрат у вартості продукції, створення конкурентного середовища на ринку транспортних послуг;

- забезпечення безпечного функціонування транспорту і зниження негативного впливу транспорту на навколишнє середовище до рівня, що відповідає міжнародним нормам та враховує курортно-рекреаційні можливості області.

ПОРТИ

В умовах формування єдиної транспортної системи країн Чорноморського економічного співробітництва, спрямованості державної політики на інтеграцію транспортного комплексу в європейську та світову транспортні системи особливого значення набуває розвиток портів та транспортних коридорів.

Враховуючи значний потенціал портового господарства, а також тенденції останніх років щодо збільшення обсягів переробки вантажів, перевезень вантажів і пасажирів та обсягів інвестицій у розвиток морських портів, особливо Одеського, Іллічівського, Южного, подальший його розвиток буде спрямований на:

- створення надійної матеріально-технічної бази морських портів, яка відповідатиме у кількісному відношенні вимогам розвитку української економіки і зовнішньої торгівлі, у якісному відношенні - світовим стандартам;

- зміцнення взаємодії морських торговельних портів із суміжними видами транспорту і вантажовласниками у межах логістичних товаропровідних систем і міжнародних транспортних коридорів, які проходять по території Одеської області та України;

- підвищення рівня навігаційної і екологічної безпеки в морських торговельних портах;

- підвищення ефективності державного регулювання діяльності і розвитку морських торговельних портів, що забезпечить реалізацію інтересів держави без обмеження господарчої самостійності підприємств.

Розвиток портового господарства буде здійснюватися шляхом:

- створення і модернізації термінальних комплексів, впровадження прогресивних транспортно-технологічних систем, які відповідають світовим стандартам;

- створення умов, що сприяють збільшенню обсягів міжнародних транзитних перевезень через порти України, доведення до міжнародних стандартів якості транспортних послуг;

- розробки і створення нормативно-правової бази транспортного та транспортно-технологічного забезпечення роботи портів у взаємодії із суміжними видами транспорту, приведення діючого законодавства в цій сфері діяльності у відповідність до міжнародного транспортного права;

- реформування методів управління і форм господарської діяльності портів з метою приведення їх у відповідність до вимог розвитку ринку транспортних послуг і світової практики управління портами шляхом структурних перетворень та відокремлення адміністративних і господарських функцій;

- створення інформаційно-довідкових систем, що дозволить підвищити конкурентоспроможність портів України, а також створення умов інформаційної і технологічної взаємодії і координації роботи різних видів транспорту;

- формування в найбільших портах портово-промислових комплексів;

- розвитку спеціальних економічних зон;

- забезпечення гармонійного розвитку портового господарства у відповідності із спеціалізацією портів;

- повного засвоєння вільних територій Аджаликського лиману з будівництвом нових високотехнологічних перевантажувальних комплексів у порту Южний;

- модернізації існуючих перевантажувальних комплексів у портах Одеса, Южний, Іллічівськ, Рені, Ізмаїл.

Вирішення зазначених завдань у сфері залізничного транспорту буде досягнуто шляхом:

- оновлення рухомого складу, оновлення та розвитку колійного господарства Одеської залізниці;

- розвитку швидкісного пасажирського сполучення;

- організації контейнерних та контрейлерних поїздів на основних напрямках транзитних вантажопотоків;

- розвитку припортових залізничних станцій та під'їзних колій;

- електрифікації дільниці Білгород-Дністровський - Ізмаїл;

- будівництва колії Рені - Дзенілор;

- облаштування та розвитку прикордонних залізничних переходів;

- будівництва та реконструкції залізничних вокзалів та станцій.

У галузі морського транспорту основним завданням буде створення прибуткової, технічно обладнаної конкурентоспроможної системи морського транспорту, яка повністю забезпечувала б потреби країни у морських та річкових зовнішньоторговельних, каботажних перевезеннях, а також переробку транзитних вантажів. Вирішення зазначених завдань буде досягнуто шляхом:

- будівництва окремих видів суден з метою відродження морського флоту;

- підвищення рівня безпеки судноплавства та зменшення екологічного впливу від діяльності морського транспорту на курортно-рекреаційний потенціал області;

- будівництва за рахунок коштів державного бюджету, спеціального лізингового фонду та інвестицій нових морських суден для ВАТ "Українське Дунайське пароплавство" на вітчизняних суднобудівних заводах;

- посилення дипломатичного впливу України на вирішення питань щодо відновлення вільного судноплавства на югославській частині Дунаю;

- створення надійної матеріально-технічної бази галузі (морських торговельних портів, торговельного та допоміжного флоту), достатньої для забезпечення зовнішньоекономічних зв'язків та відповідного обсягу транзиту через територію України;

- розвитку поромних перевезень у рамках Євразійського транспортного коридору;

- організації поромного сполучення Ізмаїл - Тульча;

- посилення взаємодії підприємств морської галузі із суміжними видами транспорту;

- відновлення місцевих перевезень між портами Чорномор'я та Дунаю;

- створення глибоководного суднового ходу у сполученні Дунай - Чорне море;

- підвищення якості підготовки спеціалістів на навчальній базі профільних учбових закладів області;

- організації та розвитку річкового та морського туризму;

- відновлення Кримсько-Кавказької круїзної лінії з подальшим її розвитком та охопленням портів Болгарії, Румунії, Туреччини;

- будівництва на вітчизняних суднобудівних заводах танкерного флоту та утворення судноплавної компанії для перевезення нафти з портів Грузії на термінал у порту Южний.

В авіаційній галузі передбачається:

- широкомасштабне оновлення повітряного флоту з використанням лізингових схем;

- створення крупної регіональної авіакомпанії на базі існуючих авіапідприємств різних форм власності;

- організація перевезень на нових повітряних лініях у межах країни та за кордон;

- реконструкція міжнародного аеропорту "Одеса" за рахунок залучення іноземних інвестицій;

- широке використання аеродрому "Лиманське" для прийому важкої авіації та створення крупного вантажного транзитного авіакомплексу;

- залучення коштів іноземних туристичних фірм у реконструкцію аеропорту "Ізмаїл" та організацію водного туризму в дельті Дунаю;

- відродження сільської авіації.

В галузі автомобільного транспорту, дорожнього господарства та міськелектротранспорту пріоритетним напрямом є підвищення якості транспортних послуг та рівня транспортного забезпечення населених пунктів області, забезпечення провізної спроможності рухомого складу автобусів, мікроавтобусів, трамваїв, тролейбусів, таксомоторів на рівні не менше мінімальних соціальних потреб з урахуванням пільг, передбачених діючим законодавством. Досягнення зазначеної мети відбудеться за рахунок:

- оновлення рухомого складу, задіяного на перевезеннях пасажирів та народногосподарських вантажів;

- формування сучасного ринку транспортних послуг на перевезення пасажирів на маршрутах області;

- розширення та вдосконалення маршрутної мережі області;

- будівництва ліній швидкісного трамваю в напрямку "Центр - ж/м Таїрове", "Центр - ж/м Котовського";

- будівництва мосту через Дністровський лиман біля міст Овідіополь та Білгород-Дністровський;

- будівництва об'єктів дорожнього сервісу на автошляхах державного значення та на маршрутах міжнародних транспортних коридорів;

- будівництва ділянки автомобільного шляху Одеса - Рені біля с. Паланка (Республіка Молдова).

Розвиток національної мережі транспортних коридорів і входження їх у міжнародну транспортну систему є загальнодержавним пріоритетом соціально-економічного розвитку України. Через територію Одеської області проходять маршрути п'яти транспортних коридорів, чотири з яких мають своїм продовженням морські транспортні шляхи через порти області.

Пріоритетними напрямами інтеграції транспортно-дорожнього комплексу Одеської області у систему міжнародних транспортних коридорів на період до 2011 року є:

- розбудова об'єктів портової та транспортної інфраструктури, дорожнього сервісу на основних напрямках просування транзитних вантажів;

- створення відповідної національної нормативної бази, узгодженої з міжнародними документами в даній галузі;

- впровадження нової техніки і сучасних технологій організації перевезень;

- формування ринкового конкурентного середовища в галузі шляхом утворення підприємств різних форм власності із залученням вітчизняних та зарубіжних інвесторів;

- впровадження у транспортно-дорожню галузь міжнародних рекомендацій та стандартів щодо розвитку взаємовигідного співробітництва з національними і міжнародними організаціями;

- забезпечення безпеки у транспортно-дорожньому комплексі; впровадження ресурсо- та енергозберігаючих технологій, зменшення питомих паливно-енергетичних витрат, комплексне вирішення проблеми охорони навколишнього середовища;

- створення інформаційних автоматизованих систем управління; розвиток комунікацій у напрямах Європа - Україна - Азія; Північ - Україна - Південь, а також інших нових національних транспортних комунікацій; розширення та удосконалення експортних транспортних послуг;

- розбудова пунктів пропуску через державний кордон України;

- розвиток туристичних послуг із забезпеченням сервісу на рівні розвинених європейських країн.

Для розвитку основних об'єктів транспортної структури міжнародних транспортних коридорів до 2011 року планується:

- будівництво глибоководного судноплавного шляху Дунай - Чорне море в українській частині дельти Дунаю;

- реконструкція та електрифікація залізничної дільниці Ізмаїл - Білгород-Дністровський;

- будівництво поромної переправи Ізмаїл - Тульча;

- будівництво нових та реконструкція діючих перевантажувальних комплексів у портах області;

- здійснення комплексу технічних заходів з покращання умов та безпеки руху на автомобільних шляхах транспортних коридорів.

2. Агропромисловий комплекс

Розвиток агропромислового комплексу відбуватиметься на основі реформ земельних та майнових відносин, започаткованих Указом Президента України від 4 грудня 1999 року.

У середньостроковій перспективі основні зусилля органів влади будуть зосереджені на реалізації програми "Регіональна ініціатива" в частині фінансової підтримки сільського господарства, створення обласного земельного банку для кредитування сільгосппідприємств з використанням мережі колишнього банку "Україна".

У довгостроковій перспективі перебудова економічних та фінансово-кредитних відносин на селі здійснюватиметься шляхом:

- розвитку земельно-орендних та іпотечних відносин;

- запровадження економічних стимулів раціонального використання землі;

- застосування механізмів захисту внутрішнього аграрного ринку;

- впровадження нових принципів розвитку адаптивного рослинництва;

- нарощування обсягів виробництва при мінімальних затратах, використання сучасних ресурсозберігаючих, екологічно безпечних і економічно вигідних технологій;

- забезпечення та отримання високих урожаїв зернових, зернобобових, круп'яних і кормових культур;

- активізації інноваційної діяльності, оновлення техніки, впровадження нових технологій, використання новітніх наукових розробок.

Інтенсифікація сільськогосподарського виробництва відбуватиметься на основі реалізації регіональної комплексної програми "Меліорація Одещини - 2001 - 2010 роки", яка передбачає забезпечення сталого та надійного функціонування наявних меліоративних систем, що перебувають у задовільному стані, їх реконструкцію та технічне переоснащення, підвищення екологічної безпеки зрошення.

Виходячи з неможливості екстенсивного збільшення виробництва продукції рослинництва, світових тенденцій вирощування екологічно чистої продукції без застосування хімічних добрив та отрутохімікатів, найбільш доцільним є використання генетичного потенціалу сільськогосподарських рослин і тварин на основі розвитку селекції.

Пріоритетними напрямами розвитку селекції в рослинництві будуть:

- розробка теоретичних основ селекційного процесу;

- створення перших вітчизняних генотипів "Надсильної пшениці";

- створення сортового потенціалу озимих колосових культур;

- скорочення посівних площ соняшнику з одночасним нарощуванням валового виробництва насіння за рахунок впровадження у виробництво інтенсивних технологій вирощування;

- впровадження нових сортів і гібридів соняшнику з потенційною урожайністю 25 - 30 ц/га.

Організаційні заходи щодо селекційно-племінної справи у тваринництві зосереджуються на постійній роботі з удосконалення методів широкомасштабної селекції з використанням цінного генетичного матеріалу за рахунок:

- створення мережі племзаводів і племрепродукторів по роботі з кращими породами і лініями сільськогосподарських тварин;

- повного задоволення потреб товарних та спеціалізованих агроформувань у висококласному племінному молодняку вітчизняних порід з частковим здешевленням вартості закупленої худоби за рахунок коштів обласного та місцевих бюджетів;

- відновлення функціонування всіх пунктів штучного запліднення сільськогосподарських тварин на фермах агроформувань усіх форм власності, їх додаткового створення в усіх населених пунктах для обслуговування худоби приватного сектора.

Активно провадитиметься організаційна робота зі створення інтегрованих структур з промислового виробництва, переробки та реалізації продукції тваринництва із залученням інвестицій, запровадженням сучасних ресурсозберігаючих технологій.

Стратегічним пріоритетом розвитку агропромислового комплексу області буде нарощування виробництва екологічно чистої продукції. Зменшення застосування хімічних речовин при вирощуванні сільськогосподарських культур призведе до певного зменшення валового виробництва, але буде компенсовано більш високою ціною екологічно чистих продуктів. На початковому етапі веденню екологічно стійкого господарства будуть надавати перевагу фермери. З поширенням позитивного досвіду та досягненням економічної ефективності можливий перехід великих сільгосппідприємств до господарювання на таких умовах. Основним ринком збуту екологічно чистої продукції рослинництва і тваринництва протягом найближчих кількох років будуть країни Європи, де сильні тенденції до виключного споживання природних продуктів, а згодом і на внутрішньому ринку така продукція буде користуватися дедалі більшим попитом. З метою стимулювання виробництва екологічно чистої продукції необхідно вирішити питання щодо:

- розроблення нормативно-правової бази ведення екологічно стійкого господарства та виробництва екологічно чистої продукції, яка б відповідала міжнародним нормам;

- сертифікації підприємств, які ведуть екологічно стійке господарство, відповідно до вимог Європейського Союзу;

- підтримки на початковому етапі екологічно стійких господарств;

- страхування виробництва екологічно чистої продукції;

- залучення інвестицій в екологічно чисті технології;

- інформування споживачів та популяризації екологічно чистої продукції.

Важливим фактором стабілізації розвитку агропромислового комплексу є структурна перебудова та інноваційний розвиток підприємств переробної промисловості, спрямовані на істотне збільшення продовольчого і сировинного потенціалу, поліпшення задоволення потреб населення в різноманітних і якісних продуктах харчування.

Підвищення конкурентоспроможності кінцевої продукції за рахунок зниження її матеріало- і енергоємності, поліпшення споживчих якостей, розвиток маркетингу сприятиме збільшенню споживчого попиту на вітчизняну продукцію на внутрішньому ринку. Здійснюватимуться заходи, які передбачають всебічну підтримку підприємств з виробництва жирів (олії, маргарину та майонезу); перероблення овочів, фруктів, м'ясної продукції та продукції з незбираного молока.

Головна увага в переробленні сільськогосподарських продуктів зосереджуватиметься на поглибленні переробки сировини, нарощуванні виробництва продуктів, готових до споживання, продукції лікарсько-профілактичного призначення, дитячого харчування.

Триватиме робота щодо розширення асортименту вітчизняної продукції, застосування сучасного автоматизованого технологічного обладнання вітчизняного виробництва, комплексних технологічних ліній з системами програмного управління, сучасними видами тари і упаковки для харчових продуктів.

В олійножировій, молочній та м'ясній промисловості перевага віддаватиметься системній модернізації та реконструкції підприємств, що значно підвищить рівень комплексної переробки сировини, скоротить терміни переробки та забезпечить економію основних і допоміжних матеріалів.

Пошириться створення інтегрованих формувань з поглибленням виробничих стосунків між товаровиробниками сільгосппродукції, переробними підприємствами та торгівлею. Поєднання виробництва сировини та її переробки в єдині організаційно-виробничі структури, які забезпечуватимуть цілісність технологічного ланцюга з виробництва кінцевих продуктів (готових продуктів харчування), забезпечуватиме економічну доцільність та ефективність виробництва.

У промисловості прогнозується розширення мережі переробних спеціалізованих цехів на базі переробних комплексів та реформування частини підсобних господарств у напівтоварні і товарні виробничі структури. Основними постачальниками овочевої продукції будуть господарства, які спеціалізуються на вирощуванні овочів, та особисті господарства населення.

Відбуватиметься наближення підприємств з переробки сільськогосподарської сировини до місць її виробництва. Поряд з великими підприємствами набуватимуть розвитку невеликі виробництва з високим рівнем технічного оснащення, широким застосуванням малогабаритного устаткування та збірних модулів, що дасть змогу змінити структуру переробки сировини, збільшити випуск та асортимент продукції.

3. Модернізація промисловості. Розвиток високотехнологічних наукоємних галузей

Реалізація завдань Стратегії економічного та соціального розвитку на період до 2011 року в промисловості області спрямовуватиметься на забезпечення якісних перетворень - інноваційного розвитку, впровадження високих технологій, оновлення структури виробництва та підвищення його ефективності, орієнтації на розвиток ринкових механізмів. Передбачається формування цілісного промислово - науково - технологічного комплексу, здатного до розвитку та забезпечення внутрішніх потреб, випуску конкурентоспроможного експорту, збільшення обсягів виробництва наукоємної промислової продукції.

Обов'язковою умовою економічного зростання промислового виробництва буде забезпечення всебічного розвитку регіонального внутрішнього ринку. Прийнята Програма розвитку внутрішнього ринку Одеської області на 2002 - 2005 роки зорієнтована на створення системи організаційних та економічних умов, необхідних для забезпечення розвитку виробництва високотехнологічної продукції, випереджаючого зростання внутрішнього споживання.

Формування конкурентного ринку промислової продукції та підвищення її конкурентоспроможності відбудеться за умов розвитку найбільш пріоритетних галузей і виробництв, які випускають наукоємну, високотехнологічну продукцію та мають потужний промислово-технологічний потенціал.

Основними стратегічними пріоритетами розвитку промисловості визначено:

- сприяння розвитку наукоємних галузей та виробництв, які базуються на використанні сучасних технологій;

- освоєння виробництва продукції, яка забезпечуватиме комплексне технічне та технологічне переоснащення виробництва, запровадження енерго- та ресурсозберігаючих виробництв.

Зважаючи на це, промислова політика в області буде спрямована, насамперед, на забезпечення послідовного та поетапного розвитку верстатобудування, оптико-волоконного виробництва, телекомунікаційного обладнання.

Верстатобудування вважається індикатором рівня технологічної могутності держави, її технологічної безпеки, найважливішою ланкою у ланцюгу: наука - промислові дослідження - виробництво, що зв'язує технологічно всі галузі промисловості. Науково-технічний і виробничий потенціал верстатобудування в області достатньо універсальний і має можливості освоювати різноманітну продукцію.

Аспекти інноваційного розвитку верстатобудівних підприємств регіону передбачають:

- включення окремих тематичних напрямів регіональної програми з розвитку верстатоінструментальної промисловості до відповідних галузевих програм;

- визначення шляхів розвитку верстатобудування в умовах подальшої лібералізації економіки і розвитку внутрішнього ринку;

- зниження енерговитрат шляхом впровадження енергозберігаючих технологій при виготовленні верстатобудівної продукції;

- розробку і виробництво сучасного конкурентоспроможного технологічного обладнання для застосування в технологічних лініях верстатобудування;

- удосконалення організаційної структури підприємств;

- оновлення активної частини основних виробничих фондів;

- оптимізацію витрат на виробництво;

- використання незадіяних виробничих потужностей під невеликі мобільні підприємства;

- розвиток маркетингової діяльності, створення технопарків і технополісів;

- створення нових моделей конкурентоспроможного обладнання, сертифікацію технологічних процесів якості виготовлення продукції;

- виробництво експортної та імпортозамінної продукції;

- впровадження стандартів IEC і QC, які регламентують заходи контролю і технічні умови виробництва;

- відтворення кадрового потенціалу галузі, створення додаткових робочих місць.

Серед основних пріоритетних напрямів стратегічного розвитку економіки області - удосконалення національної мережі зв'язку на базі новітніх технологій, забезпечення її інтегрування у глобальну інформаційну структуру, участь у міжнародних проектах будівництва трансєвропейських волоконно-оптичних ліній зв'язку.

З метою подальшого розвитку цього напряму виробництва на ВАТ "Одескабель" прогнозується впровадження інноваційного проекту "Створення вітчизняного конкурентоспроможного виробництва волоконно-оптичних кабелів нового покоління для телекомунікаційних структурованих мереж".

Одним із пріоритетних напрямів інноваційного розвитку є виробництво телекомунікаційного обладнання.

Основою стратегії інноваційного розвитку телекомунікаційного обладнання стане максимальне примноження наукового потенціалу за напрямами:

- створення ефективної системи об'єднання досягнень науки, технології, виробництва і ринку;

- стимулювання розвитку виробництв, у першу чергу заснованих на новітніх технологічних відносинах;

- формування наукового багажу та вибіркова підтримка цільових досліджень за державним замовленням.

Вирішення поставлених завдань планується реалізовувати шляхом:

- створення супутникових ТВ-систем бортового супутникового багатофункціонального ТВ-комплексу;

- розробки малогабаритної бортової телевізійної камери для дистанційного зондування Землі;

- створення системи управління міжнародною космічною станцією в екстремальних умовах, спільний українсько-італійський проект;

- дослідно-конструкторської розробки "Кобзар" - системи аудіовізуального обміну борт - земля (МКС - ЦУП) з використанням телеметричного цифрового каналу 64К, на замовлення РКК "Енергія" (Росія);

- створення телевізійної системи для оснащення військово-транспортного літака АН-70 та бортової інформаційної системи для пасажирських літаків АН-140, АН-74 та їх варіантів;

- створення мобільного телевізійного комплексу "Система біологічних і геологічних ресурсів";

- розробки та поставки апаратно-студійного комплексу телебачення високої чіткості PALplus для центрального телебачення.

4. Розвиток курортно-рекреаційного господарства і туризму

Одеська область має сприятливі умови і багаті рекреаційні та бальнеологічні ресурси для лікування і відпочинку населення, розвитку туризму. Унікальні ландшафти, чудові краєвиди, заповідники, мінеральні води, грязеві джерела створюють усі передумови для формування в області високорозвинутого індустріального рекреаційно-туристичного комплексу.

Стратегічним напрямом подальшого розвитку туризму в регіоні повинно стати створення конкурентоспроможного на зарубіжному ринку регіонального туристичного продукту за рахунок ефективного використання природного та культурно-історичного потенціалу, модернізації та реконструкції існуючої матеріально-технічної бази туристичної інфраструктури, забезпечення на цій основі комплексного розвитку курортних територій та реалізації соціально-економічних інтересів галузі при збереженні екологічної рівноваги.

Провідне місце у структурі туристично-рекреаційної галузі регіону передбачається надати розвитку оздоровчо-лікувального, круїзного (морського та річкового), яхтенного, культурно-пізнавального, екологічного, сільського (зеленого), етнічного, фольклорного та спортивного видів туризму.

Основні завдання розвитку туристичної галузі будуть направлені на:

- залучення іноземного капіталу, у тому числі з країн СНД, шляхом створення спільних підприємств, спеціальних зон курортного, туристичного та інших видів рекреаційного призначення;

- створення сучасних комплексів як на базі існуючих курортів, так і в найбільш перспективних районах області;

- прискорення формування ринкового середовища в рекреаційній сфері, у тому числі інфраструктури відпочинку, курортних послуг та інших;

- забезпечення пріоритетності розвитку вітчизняного та іноземного (в'їзного) туризму на основі використання потенційних можливостей регіону;

- забезпечення сприятливих умов для розвитку матеріально-технічної бази галузі та створення розвинутої інфраструктури туризму;

- освоєння туристично-рекреаційних зон, територій і туристичних центрів;

- відродження лікувальних курортів Одещини;

- розробку нових тематичних екскурсійних програм та спеціалізованих маршрутів, зокрема для дітей, молоді, з урахуванням їх вікових особливостей та рівня знань;

- інформаційно-рекламне забезпечення туризму;

- формування кваліфікованого кадрового потенціалу галузі;

- забезпечення ефективного природокористування з урахуванням необхідності охорони навколишнього середовища, пам'яток історії і культури.

Стратегія розвитку туризму в регіоні спрямовуватиметься на створення високорентабельної галузі, що має забезпечити потреби вітчизняного та іноземного туризму, посилення взаємозв'язків туризму з іншими сферами народногосподарського комплексу.

Спрощена процедура в'їзду на територію України через Одесу дозволить збільшити кількість суднозаходів та потік туристів. Новий візовий порядок буде направлений на розвиток, перш за все, три-, п'ятиденних програм "уїк-ендів" - найбільш популярного серед західних туристів виду активного відпочинку.

Передбачається здійснити будівництво нових, реконструкцію та модернізацію діючих туристичних і рекреаційних об'єктів за рахунок власних коштів підприємницьких структур, залучення вітчизняних та іноземних інвестицій. Значна увага приділятиметься створенню сучасної інформаційно-маркетингової служби у сфері туристичного бізнесу, проведенню міжнародних туристичних ярмарків-виставок.

Значна увага приділятиметься розвитку екологічного зеленого туризму, особливо в Придунайському регіоні, де для цього створені всі природні умови. Він буде розглядатися як додатковий до сільського господарства вид підприємницької діяльності, що гарантує сільській родині певну частину прибутків, а також ще один засіб підвищення зайнятості сільського населення, наповнення доходної частини місцевих бюджетів, стимул для поліпшення благоустрою сільської місцевості, важливий еколого-етичний показник.

Забезпечення висококомфортабельної доставки вітчизняних та іноземних рекреантів у придунайські курортні зони передбачається шляхом створення матеріально-технічної бази туристичної транспортної інфраструктури. Триватиме розробка нових маршрутів екологічного зеленого туризму у плавнях Дунаю, Дністра із залученням приватного сектору.

Планується провести ремонтно-реставраційне відновлення унікальних пам'яток архітектури і містобудування в містах Одеса, Ізмаїл, Білгород-Дністровський, Болград, Балта, Ананьїв.

З метою створення системи забезпечення збереження історико-архітектурного середовища м. Одеси, його регенерації, реабілітації та використання у сучасних умовах триватиме реалізація Комплексної програми збереження історичної забудови центральної частини м. Одеси шляхом ефективного захисту, консервації, реставрації та раціонального використання пам'яток.

Для ознайомлення із звичаями, традиціями народів, які заселяють Одещину, передбачається розширити кількість маршрутів по найбільш цікавих та привабливих куточках регіону.

Розповсюдженню позитивної інформації про регіон, його можливості та перспективи розвитку сприятиме рекламно-інформаційна діяльність.

Триватиме освоєння рекреаційного природно-ресурсного потенціалу Одеської області, направлене на створення виробничої бази для розширення використання цінних природних, у тому числі рекреаційних, ресурсів. Зросте видобуток та використання ресурсів лікувальних грязей, у першу чергу на Тилигульському лимані. Створюватимуться виробничі комплекси видобутку й використання родовищ підземних мінеральних вод та рапи лиманів.

5. Соціальний захист населення

Людські ресурси

Політика розвитку людських ресурсів на регіональному рівні в першу чергу враховує основні положення програми "Регіональна ініціатива" та спрямовуватиметься на створення нових робочих місць, у першу чергу в інноваційних секторах. Стабілізація на ринку праці та поліпшення якості людських ресурсів передбачається шляхом здійснення заходів щодо погашення заборгованості із заробітної плати, насамперед у бюджетній сфері, реформування оплати праці з метою підвищення її розміру та забезпечення випереджаючого зростання вартості робочої сили порівняно із зростанням цін, скорочення частки людей з доходами, нижчими за прожитковий мінімум; реформування пенсійної системи, ліквідації умовної зайнятості, збільшення обсягів професійної підготовки та перепідготовки кадрів на виробництві, забезпечення безпечних умов праці.

Розв'язанню проблем зайнятості в агропромисловому комплексі, де зосереджена основна частка трудових ресурсів області, сприятиме розгортання регіональних програм підтримки аграрної реформи. Стимулювання розвитку на селі переробної та іншої промисловості, сфери послуг, рекреації та туризму, різних видів несільськогосподарської діяльності, скорочення процедур реєстрації суб'єктів господарювання в сільському господарстві і підприємств сфери обслуговування, спрощення форм оподаткування і звітності сприятимуть збільшенню кількості працюючих у цій сфері.

Підтримка галузей пріоритетного розвитку (харчової, легкої, медичної, хімічної та нафтохімічної промисловості, машинобудування та металообробки) позитивно впливатиме на зайнятість населення.

Одним із реальних шляхів вирішення проблем зайнятості стане реалізація інвестиційних проектів, якими передбачається створення нових робочих місць на територіях спеціальних економічних зон "Порто-Франко" та "Рені".

Використання можливостей курортно-рекреаційного господарства та туристично-оздоровчої сфери, підвищення рівня та асортименту послуг, подальша розробка нових маршрутів екологічного зеленого туризму у плавні Дунаю та Дністра сприятиме збільшенню обсягів зайнятості у цій сфері.

Впровадження єдиної технології обслуговування незайнятого населення, зареєстрованого у службі зайнятості, надання послуг роботодавцям службою зайнятості та створення єдиної інформаційно-довідкової системи служби зайнятості, а також реалізація активної політики зайнятості (працевлаштування, професійне навчання та залучення до громадських робіт) сприятимуть зменшенню рівня безробіття.

Розв'язання проблем соціального розвитку області та зайнятості населення тісно пов'язане з розвитком малих міст області.

Малі міста мають виступати як суб'єкти місцевого самоврядування. Це потребує формування первинного базового суб'єкта - самодостатньої територіальної громади, яка б володіла і розпоряджалася матеріальними і фінансовими ресурсами, достатніми для реалізації завдань, віднесених Конституцією і законами України до відання місцевого самоврядування.

Головною стратегічною метою соціально-економічного розвитку малих міст є підвищення рівня добробуту населення на основі досягнення збалансованості всіх форм його життєдіяльності: трудової, споживчої, репродуктивної, соціоприродної.

Основними напрямами на довгострокову перспективу повинні стати:

- формування задовільного середовища проживання населення, зниження забруднення навколишнього природного середовища до безпечного рівня. Розміщення продуктивних сил повинно здійснюватися відповідно до найбільш раціонального комплексного використання наявних природних та економічних передумов і ресурсів малих міст, при безумовній перевазі соціально-економічних критеріїв розвитку господарств над будь-якими іншими альтернативними критеріями;

- забезпечення поліпшення рівня життя населення, який би відповідав сучасним споживчим світовим стандартам. Покращання життєдіяльності населення повинно засновуватись на створенні умов, які сприяють збільшенню обсягів виробництва продуктів харчування, товарів народного споживання, розвитку житлового будівництва, мережі об'єктів охорони здоров'я, сфери культури і відпочинку, соціального благоустрою малих міст;

- забезпечення умов нормальної соціально-демографічної ситуації, ефективної зайнятості та інших форм соціального захисту населення.

Серед найважливіших проблем, які потребують вирішення:

- докорінна реконструкція виробничих фондів або структурна перебудова існуючих підприємств з метою підвищення їх економічної ефективності, забезпечення раціонального використання трудових ресурсів, сприяння виробництву товарів народного споживання, розв'язання інших соціальних і екологічних проблем;

- прискорений розвиток соціальної та виробничої інфраструктури;

- створення умов для ефективного використання трудових ресурсів, еквівалентної оплати праці та професійної підготовки і перепідготовки кадрів;

- підвищення ефективного використання рекреаційних ресурсів міст, розширення територій, придатних для оздоровлення і відпочинку населення, розвитку міжнародного туризму.

Механізмом регіонального розвитку та подолання відмінностей в економічному рівні малих міст можуть стати інституційні структури єврорегіону "Нижній Дунай" як форми співробітництва адміністративно-територіальних одиниць межуючих країн відповідно до тристоронньої угоди країн-засновників (України, Молдови, Румунії) для розв'язання спільних проблем за узгодженими програмами.

Підтримка соціально вразливих верств населення

У соціальній сфері головним завданням має стати цілеспрямоване забезпечення надійних передумов реалізації прав та свобод громадян у всіх їх виявах, утвердження середнього класу - основи політичної стабільності та демократизації суспільства, значне обмеження загрозливої диференціації доходів населення та подолання бідності.

Соціальний захист повинен бути спрямований на поглиблення адресності та забезпечення матеріальної підтримки непрацездатних громадян, сімей з дітьми, передусім багатодітних, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей-інвалідів, пенсіонерів та осіб з обмеженими фізичними можливостями шляхом реалізації Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям".

Поступовому підвищенню рівня забезпечення прожиткового мінімуму для призначення допомоги сприятиме зростання реальних доходів населення.

Передбачається запровадити адресну грошову допомогу громадянам, які мають пільги на медичне обслуговування, послуги транспорту, зв'язку тощо. Проведення моніторингу та прогнозування розвитку системи адресних соціальних допомог, комплексний та системний підхід у забезпеченні її реформування дасть можливість до 2006 року завершити в області перехід від системи безготівкових пільг до системи надання адресної грошової допомоги населенню.

Триватиме робота щодо розширення надомного обслуговування одиноких непрацездатних громадян, удосконалюватиметься система функціонування будинків милосердя, інших установ постійного та тимчасового перебування, пунктів побутового обслуговування, їдалень, магазинів, аптек, інших закладів для ветеранів та інвалідів.

Розвиватиметься система будинків-інтернатів для ветеранів, інвалідів та дітей-інвалідів. До кінця 2007 року планується завершити будівництво нового корпусу Одеського геріатричного, другої черги Великорибальського психоневрологічного та розпочати будівництво житлового корпусу Мирнопільського будинків-інтернатів, що дасть змогу додатково взяти на утримання одиноких громадян похилого віку та інвалідів з психічними захворюваннями.

Соціальне та пенсійне страхування

Реформування пенсійної системи створить надійну основу гарантованої соціальної захищеності людини в старості відповідно до її трудового внеску, стане потужним джерелом довготривалих інвестицій в економіку країни.

Законодавче врегулювання порядку визначення середньомісячної заробітної плати, запровадження персоніфікованого обліку відомостей у системі державного пенсійного страхування сприятиме перебігові таких процесів, як забезпечення диференціації пенсій залежно від трудового стажу, легалізації доходів громадян, які працюють, збільшення надходжень до Пенсійного фонду України, скорочення неформальної зайнятості та зменшенню масштабів тіньового сектору економіки. Пенсійна реформа забезпечить збалансованість та фінансову стабільність системи загальнообов'язкового державного соціального страхування, запровадить загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та недержавне пенсійне страхування, підвищить рівень зацікавленості застрахованих осіб у формуванні фондів соціального страхування.

Створюватимуться умови для поступового наближення мінімального розміру пенсій до прожиткового мінімуму та поетапного скасування обмеження їх максимальних розмірів. Посиляться вимоги до платників зборів щодо своєчасних розрахунків з Пенсійним фондом України.

Пенсійні виплати здійснюватимуться як з державного, так і з приватного секторів.

Передбачається збереження права виходу на пенсію в 55 і 60 років з одночасним наданням можливості більш пізнього виходу на пенсію з підвищенням розмірів пенсій.

З прийняттям Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення" створюватимуться недержавні пенсійні фонди, проводитиметься робота з формування корпоративних та професійних пенсійних фондів, насамперед у галузях та виробництвах з високим рівнем ризику втрати працездатності.

Розвиватиметься система добровільного пенсійного страхування, якою передбачається охопити до 2011 року понад 20 % зайнятого населення.

Впроваджуватиметься обов'язкова накопичувальна система, що дасть реальну можливість значно покращити становище людей похилого віку. Цією системою буде охоплено усіх працюючих громадян, у тому числі і тих, що забезпечують себе роботою самостійно, найманих працівників у приватному секторі економіки, агропромисловому комплексі.

Запровадження соціального страхування забезпечить формування стійкої фінансової системи економічного та соціального захисту людини, створення сучасної нормативно-правової бази, удосконалення системи виплат та встановлення дієвого контролю за цільовим використанням коштів страхових фондів.

Основними напрямами у створенні системи загальнодержавного соціального страхування визначені:

- введення системи управління засобами загальнообов'язкового державного страхування на основі об'єднання інтересів застрахованих громадян, роботодавців та держави;

- забезпечення надалі перерозподілу відповідальності за формування засобів на соціальне страхування між державою, роботодавцем і застрахованими громадянами;

- цільове використання засобів загальнообов'язкового державного страхування;

- забезпечення рівних умов надання матеріального забезпечення і соціальних послуг незалежно від форми оплати праці, форми власності і господарювання;

- забезпечення організаційних заходів ведення персоніфікованого обліку страхових внесків;

- розмежування джерел фінансування з різних соціальних програм та страхових фондів.

6. Стратегічні пріоритети гуманітарного розвитку

Освіта

Основна мета стратегії розвитку системи освіти полягає в забезпеченні належного рівня її якості та доступності для кожної людини. Тому основні пріоритети розвитку галузі освіти визначені завданнями, спрямованими на:

- збереження та розвиток закладів галузі, впровадження новітніх інформаційних технологій, сучасних досягнень педагогічної науки;

- вирішення проблеми з працевлаштування молоді, випускників вузів та середніх спеціальних навчальних закладів;

- створення умов для кожної дитини 5-го року життя для одержання обов'язкової дошкільної освіти через різні форми її здобуття за Базовим компонентом дошкільної освіти;

- відновлення, добудову і спорудження дошкільних навчальних закладів у селах, де налічується понад 50 дітей відповідного віку, насамперед у тих, які розташовані на відстані понад 3 кілометри від населених пунктів, де є такі заклади;

- створення комплексів "загальноосвітній навчальний заклад - дошкільний навчальний заклад";

- забезпечення доступу до якісної освіти в сільській місцевості:

- створення опорних загальноосвітніх закладів із пришкільними інтернатами;

- заснування регіональних інтернатів для обдарованих дітей із сільської місцевості на базі загальноосвітніх шкіл II - III ступенів, ліцеїв, гімназій. Відкриття в обласному центрі інтернату для обдарованих дітей із сільської місцевості;

- створення комплексів "загальноосвітній навчальний заклад - соціально-культурний центр села";

- розвиток освіти національних меншин;

- розширення мережі навчальних комплексів, до складу яких входять заклади вищої, середньої та професійно-технічної освіти;

- удосконалення системи навчально-методичного забезпечення загальноосвітніх шкіл, оснащення їх комп'ютерною технікою нового покоління;

- розробка регіональних фінансово-економічних механізмів забезпечення функціонування та розвитку загальноосвітніх закладів;

- розширення співробітництва з питань підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації педагогічних кадрів (Молдова, Болгарія, Росія, Румунія, Німеччина);

- співробітництво з питань розробки навчально-методичного забезпечення для шкіл національних меншин;

- збереження мережі професійно-технічних навчальних закладів, інтеграція закладів професійно-технічної освіти у систему вищої освіти шляхом створення комплексів "ПТНЗ - ВУЗ";

- реформування та оптимізація системи професійно-технічної освіти шляхом реорганізації професійно-технічних навчальних закладів у професійні ліцеї та вищі професійні училища з урахуванням потреб економічних структур регіону у кваліфікованих робітниках та молодших спеціалістах;

- розширення спектру інтегрованих робітничих професій, за якими здійснюється професійна підготовка кваліфікованих робітників;

- впровадження в усіх професійно-технічних навчальних закладах поряд з професійною підготовкою надання повної загальної середньої освіти;

- завершення переходу професійно-технічних навчальних закладів на навчання державною мовою;

- відкриття нових спеціальностей і спеціалізацій, які відповідають потребам розвитку економіки регіону;

- формування оптимальної моделі багаторівневого та багатоканального фінансування вищої освіти в умовах функціонування різних форм власності;

- визначення шляхів формування організаційно-економічного механізму регіональних систем вищої освіти (з урахуванням місцевого розвитку продуктивних сил).

Охорона здоров'я та фізична культура

Пріоритетність політики регіонального розвитку у напряму реформування охорони здоров'я визначається необхідністю створення правових, економічних та організаційних умов надання доступної якісної медичної допомоги, переорієнтації служби охорони здоров'я на профілактику захворювань, насамперед інфекційних, зниження ризиків, пов'язаних із забрудненням та шкідливим впливом довкілля, з метою збереження, зміцнення та відновлення здоров'я людини, збільшення тривалості і підвищення якості її життя.

Основні завдання розвитку охорони здоров'я на період до 2011 року будуть спрямовані на:

- здійснення активної демографічної політики, спрямованої на стимулювання народжуваності і зниження смертності, збереження та зміцнення репродуктивного здоров'я населення;

- створення умов для формування здорового способу життя, вдосконалення гігієнічного виховання і навчання населення, особливо дітей та молоді;

- забезпечення доступності медико-санітарної допомоги населенню, а саме ветеранів війни, праці, громадян похилого віку та інших соціально вразливих верств населення;

- переорієнтацію охорони здоров'я на профілактику захворювань, насамперед інфекційних;

- поліпшення якості медичної допомоги шляхом зміцнення матеріально-технічної бази та кадрового забезпечення, будівництва нових спеціалізованих установ, забезпечення центральних районних лікарень сучасним обладнанням;

- створення системи забезпечення і контролю якості надання медичної допомоги на основі розроблених показників якості;

- реструктуризацію системи охорони здоров'я з пріоритетним визначенням лікаря загальної практики - сімейного лікаря, особливо у сільській місцевості, що дозволить значно поліпшити медичне обслуговування сільських жителів;

- удосконалення системи інформаційного забезпечення охорони здоров'я шляхом широкого розвитку інформаційних мереж, реорганізації медико-статистичної служби;

- реалізацію державного медичного страхування.

Задоволення потреб населення в медичному обслуговуванні передбачається здійснити шляхом впровадження багатоканальної системи фінансування медичної галузі за рахунок введення різних форм страхування та розширення обсягів платних медичних послуг. Забезпечення гарантованої безоплатної медичної допомоги населенню відноситься до числа основних пріоритетів розвитку галузі.

З метою запобігання здійсненню неефективних витрат на утримання системи охорони здоров'я в області, які пов'язані з диспропорціями в обсягах і рівнях надання стаціонарної та амбулаторно-поліклінічної допомоги, а також нераціональним використанням лікарняних потужностей, особлива увага приділятиметься реорганізації мережі медичних установ, створенню та удосконаленню діючих механізмів, що забезпечують ефективне використання коштів на придбання лікувальними установами обладнання та медикаментів, а також залучення позабюджетних коштів.

Враховуючи прогресуюче погіршення стану здоров'я населення, зростання захворюваності і смертності, невід'ємним завданням регіональної політики буде реалізація комплексу заходів щодо профілактики та попередження інфекційних і соціально небезпечних хвороб, таких як ВІЛ-інфекція/СНІД, туберкульоз, алкоголізм, психічні розлади, наркоманія та інші. Забезпечуватиметься пріоритетність охорони материнства та дитинства. Триватиме реалізація національних та регіональних програм соціально-медичної спрямованості.

Задоволення потреб населення заняттями фізичною культурою і спортом будуть забезпечуватися за рахунок надання фізкультурно-спортивних і оздоровчих послуг різним верствам населення в усіх дитячих дошкільних закладах, загальноосвітніх школах, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, через систему колективів фізичної культури підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, фізкультурно-оздоровчих і спортивних професійних клубів, секцій, дитячо-юнацьких спортивних шкіл, підліткових спортивних клубів за місцем проживання населення.

Пріоритетними напрямами розвитку галузі визначено:

- забезпечення розвитку фізичної культури і спорту у виробничій і соціально-побутовій сфері;

- вдосконалення структури управління фізкультурно-спортивним рухом, створення територіальних фізкультурно-спортивних клубів у селах і селищах;

- розвиток дитячо-юнацького спорту, утворення в усіх районних центрах дитячо-юнацьких спортивних шкіл і філіалів у селах і селищах, дитячо-юнацьких спортивних клубів за місцем проживання населення;

- утворення районних і міських центрів фізичної культури і спорту інвалідів, філіалів спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи паралімпійського резерву та залучення до занять фізичною культурою і спортом дітей-інвалідів, дітей-сиріт та дітей із соціально незахищених сімей;

- продовження будівництва нових і реконструкції існуючих спортивних баз, обладнання їх спеціальними пристроями для занять інвалідів;

- розвиток олімпійських, паралімпійських та неолімпійських видів спорту, підготовка спортсменів світового рівня до складу національних команд, спроможних завоювати медалі на Олімпійських, Паралімпійських іграх і Всесвітніх іграх глухих, чемпіонатах світу і Європи.

Забезпечення культурних потреб

Державна політика в сфері культури базується на збереженні та розвитку культурного надбання територіальної громади, відродженні української та інших національних культур, мов, культурних традицій краю, створення сприятливих умов для розвитку етнічної мовної і культурної самобутності народів, що мешкають в області, створення умов для розвитку професійного мистецтва та самодіяльної народної творчості, естетичного та духовного виховання дітей та юнацтва.

Основними пріоритетними напрямами розвитку культури області на період до 2011 року є:

- збереження та розвиток існуючої мережі закладів та установ культури;

- зміцнення матеріально-технічної бази, комп'ютеризація та технічне переоснащення існуючої матеріальної бази закладів культури і мистецтва, зокрема тих, що розташовані у сільській місцевості, відкриття нових закладів, поглиблення спеціалізації та підготовка висококваліфікованого кадрового складу працівників культури і мистецтва;

- збереження, відродження та розвиток української, інших національних культур і мов, культурних традицій краю, історико-архітектурної спадщини, подальший розвиток інформаційно-просвітницької та культурно-мистецької діяльності;

- естетичне виховання дітей та юнацтва, підтримка талановитої молоді;

- забезпечення стабільного функціонування закладів та установ культури і мистецтва, активізація діяльності з підтримки обдарованої молоді, поліпшення умов творчої діяльності та побуту майстрів мистецтв, працівників культури, створення умов для подальшого розвитку професійного та аматорського мистецтва.

Збереження мережі закладів культури буде досягнуто за рахунок введення заборони на закриття, перепрофілювання та приватизацію культосвітніх і мистецьких закладів. Передбачається забезпечити кожен заклад клубного типу музичною, освітлювальною апаратурою, комплектами костюмів, інструментів. При формуванні відповідних бюджетів особлива увага буде звернута на фінансування ремонтних робіт будівель, в яких розташовані культосвітні заклади, зокрема, у сільській місцевості.

Для збереження, відродження та розвитку української, інших національних культур і мов планується проведення культурно-мистецьких акцій. Інформаційно-просвітницька діяльність буде спрямована на популяризацію історико-культурного надбання, зокрема, відзначення знаменних і пам'ятних дат історії та сучасності України, ювілеїв видатних історичних, громадських, культурних діячів України. У практику роботи клубних та бібліотечних закладів будуть впроваджені нові форми роботи з населенням (експрес-презентації книг, декади книг-ювілярів, трибуни науковця, брифінг-гра, ток-шоу, інтелект-гра тощо), що дасть змогу значно підвищити рівень культурного обслуговування населення Одеської області.

Для розвитку театрального та музичного мистецтва будуть проведені мистецькі акції, спрямовані на розвиток професійного мистецтва.

З метою підтримки обдарованої молоді поширюватиметься практика надання пільг при оплаті за навчання у школах естетичного виховання для дітей з соціально незахищених категорій. З 2003 року кращі молоді вокалісти будуть отримувати спеціальну стипендію ім. М. Огренича.

7. Забезпечення життєдіяльності населення

Екологія та техногенна безпека

Загострення проблем безпеки навколишнього середовища і населення стало визначальною рисою сучасності. Обсяг антропогенного впливу на природне середовище, урбанізація територій, зростання обсягів штучних елементів середовища (техносфери) - усі ці фактори справляють потужний зворотний вплив на населення.

Екологічна безпека регіону розглядатиметься як сукупність процесів і заходів щодо створення нормальних умов для відтворення природних ресурсів, життя та здоров'я людей, як одна з категорій сталого розвитку.

Пріоритетним завданням буде удосконалення економічних механізмів охорони природи та природокористування з метою формування умов для концентрації фінансових ресурсів та їх цільового використання на фінансування невідкладних екологічних заходів загальнодержавного та регіонального значення.

Пріоритетними напрямами мають стати:

- проведення рекультивації порушених земель при розробці родовищ корисних копалин з відродженням грунтового та рослинного покриття;

- проведення інвентаризації забруднених земель та здійснення заходів щодо їх реабілітації;

- відновлення та екологічне оздоровлення площі водоохоронних зон в області, полезахисних лісосмуг, які зазнали помітної деградації, зокрема вирішення соціально-екологічних проблем населених пунктів, що розташовані біля озера Сасик та придунайських озер;

- збереження курортно-рекреаційного потенціалу області;

- картографування ресурсів підземних вод господарсько-питного водопостачання та їх раціональне використання;

- впровадження заходів щодо відновлення малих річок, поліпшення їх екологічного стану; розробка та впровадження міждержавної програми екологічного оздоровлення ріки Дністер;

- берегоукріплення морського узбережжя та річок Дунай і Дністер на аварійних ділянках; відновлення та ремонт аварійних ділянок захисних дамб на водних об'єктах області;

- впровадження заходів щодо захисту населених пунктів області від підтоплення;

- виконання комплексу природоохоронних заходів, спрямованих на поетапне поліпшення екологічного стану Чорного моря;

- стабілізація та поліпшення екологічної ситуації в місті Одеса;

- створення на транскордонних територіях пониззя річки Дністер заповідного об'єкту міжнародного значення "Нижньодністровський";

- впровадження заходів щодо поліпшення якості атмосферного повітря шляхом впровадження пилогазоочисного обладнання на підприємствах, зниження валового обсягу викидів від автотранспорту;

- збереження біологічної та ландшафтної різноманітності, розвиток природно-заповідної справи: розширення території Дунайського біосферного заповідника на 20 тис. га, організація регіонального ландшафтного парку "Тилігульський", створення національного природного парку в Будакському лимані, збільшення площі природно-заповідного фонду загальнодержавного значення шляхом створення національних природних парків.

Розв'язання цих проблем планується вирішувати шляхом створення очисних споруд для запобігання забрудненню повітря, води, ґрунту на базі нових механізмів очищення та впровадження якісно нових технологій, які дадуть можливість поступово перейти до замкнутого технологічного циклу з мінімальним використанням ресурсів і обмеженою кількістю відходів.

Природоохоронна політика в області буде спрямована на застосування ефективних регуляторів природокористування, на підвищення дієвості напрацьованих еколого-економічних інструментів, таких як платежі за забруднення, екологічний податок, екологічні фонди, штрафи.

Триватиме виконання протипаводкової програми шляхом здійснення берегоукріплення на аварійних ділянках, відновлення та ремонту аварійних ділянок захисних дамб річки Дунай, реконструкції протипаводкових гідротехнічних споруд, захисту від підтоплення.

Вжиття заходів щодо охорони природного середовища здійснюватиметься через реалізацію екологічних програм, спрямованих на поліпшення якості повітря, води, розвиток заповідної справи та створення цілісної екомережі, запровадження і додержання принципів екологічно збалансованого розвитку.

Створюватиметься система моніторингу довкілля та удосконалення механізму управління і контролю з екологічної безпеки. Здійснюватиметься моніторинг небезпечних геологічних процесів на територіях міст і селищ. Розпочнеться реалізація програми комплексного інженерно-гідрологічного обстеження підтоплених і потенційно підтоплювальних територій.

У межах структурної перебудови економіки з урахуванням екологічних чинників проводитимуться реконструкція, технічне переозброєння і модернізація підприємств-забруднювачів. Пріоритетним напрямом формування дійової екологічної політики стане фінансово-економічне та податкове заохочення господарюючих суб'єктів, які прагнуть знизити обсяги шкідливих викидів і відходів виробництва.

Будуть здійснюватися заходи щодо охорони земель, реалізації широкомасштабних водоохоронних і водооздоровчих заходів у басейнах усіх річок, поліпшення якості водних ресурсів і водозабезпеченості в усіх населених пунктах. Створюватимуться нові полезахисні лісові смуги та захисні лісові насадження. Будуватимуться протиерозійні гідротехнічні споруди, реконструюватимуться і розширятимуться системи водопостачання і споруд каналізації та очистки стічних вод. Активніше розвиватиметься міжнародне і міжрегіональне співробітництво у сфері захисту навколишнього середовища.

Ринок екологічних послуг та екологічний бізнес вважатимуться необхідною складовою еколого-економічної стабільності як у державі, так і в регіоні. Послуги з екологічного страхування або страхування екологічних ризиків мають стати важливим інструментом стимулювання природоохоронної діяльності.

Основні напрями превентивної діяльності щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій:

1. Природного характеру

- прогнозування небезпечних природних явищ і екологічної ситуації, враховуючи ймовірні збитки і втрати від можливих надзвичайних ситуацій;

- виконання Регіональної програми охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки;

- виконання Регіональної програми захисту від дії шкідливих вод сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь у 2001 - 2005 роках;

- виконання Комплексної цільової програми з профілактики і боротьби з холерою, гострими кишковими інфекціями та харчовими отруєннями на 2001 - 2005 роки;

- створення системи моніторингу забруднень р. Дунай.

2. Техногенного характеру

- контроль за станом і функціонуванням потенційно небезпечних об'єктів;

- прогнозування можливості виникнення надзвичайних ситуацій, яким можна запобігти;

- удосконалення конкретних технологічних процесів і підвищення їх надійності з метою охорони довкілля та безпеки виробництва і персоналу;

- удосконалення та створення на об'єктах, які мають хімічно небезпечні речовини, локальних систем виявлення зараженості навколишнього середовища та оповіщення персоналу і населення, що проживає у зоні можливого хімічного зараження;

- завчасне накопичення необхідної кількості засобів індивідуального та колективного захисту виробничого персоналу від вражаючої дії аварії;

- накопичення і підтримання у готовності сховищ та укриттів для населення і виробничого персоналу потенційно небезпечних об'єктів.

З метою прогнозування надзвичайних ситуацій, мінімізації їх наслідків, а також їх запобігання планується:

- розробити програму сейсмопрогнозних робіт із запровадження запатентованої технології прогнозування землетрусів, небезпечних для Одеської області;

- створити систему контролю таких явищ, як підтоплення, зсуви, обвали, руйнування, розломи, радонові прояви із залученням накопиченого раніше досвіду і структур інженерно-комунальних служб, розробок і досягнень науки;

- провести інвентаризацію усіх найбільш небезпечних інженерних об'єктів, будівель і зон, визначити ступені ризику як для самого об'єкта, так і для людей і навколишнього середовища, рівень і вірогідність настання тригерного ефекту катастрофи.

Житлово-комунальні послуги

На період до 2006 року основним завданням діяльності місцевих органів влади є реалізація положень програми "Регіональна ініціатива", які передбачають продовження газифікації сіл та селищ, зокрема м. Білгорода-Дністровського; забезпечення населення сільських районів якісною питною водою, а саме централізованим водопостачанням у 82 населені пункти у найбільш критичних районах області, проведення реконструкції водоочисної станції "Дністер"; завершення спорудження Кілійського, Дністровського, Суворівського, Татарбунарського групових водопроводів.

Основними пріоритетами розвитку житлово-комунального господарства визначено:

- удосконалення системи управління підприємствами і організаціями житлово-комунального господарства;

- демонополізація і розвиток конкурентного середовища;

- зменшення витрат та втрат енергоносіїв у житлово-комунальному господарстві, проведення ефективної енергозберігаючої політики;

- формування ринкових механізмів функціонування та розвитку житлово-комунального комплексу.

Головним напрямом розвитку і реформування житлово-комунального господарства буде удосконалення системи управління підприємствами і організаціями житлово-комунального господарства шляхом завершення впровадження ефективної сучасної системи управління, впорядкування відносин власності, визначення замовників житлово-комунальних послуг.

Важливою складовою реформи житлово-комунального господарства буде розвиток конкуренції у системі управління та обслуговування житлової сфери, що дозволить власникам житла та об'єктів комунального призначення самостійно визначати обслуговуючу організацію для забезпечення необхідного рівня якості робіт і надання послуг.

З метою демонополізації житлово-комунального господарства передбачається роздержавлення організацій житлово-комунального господарства, що дозволить забезпечити реальну правову рівність господарюючих суб'єктів різних організаційно-правових форм та споживачів послуг. Експлуатація об'єктів комунальної теплоенергетики, централізованого водопостачання та водовідводу буде здійснюватися підприємствами різних форм власності на основі укладення контрактів на управління, договорів оренди, концесії.

Внаслідок розвитку конкурентних відносин у житлово-комунальному господарстві підвищиться ефективність його функціонування, що забезпечить загальне зниження витрат на утримання цієї сфери та залучення додаткових фінансових ресурсів для модернізації господарства.

У першу чергу передбачається виконання Програми поетапного оснащення наявного житлового фонду засобами обліку витрачання та регулювання споживання води і теплової енергії.

Основною метою галузевої програми енергозбереження у будівельному комплексі та житлово-комунальному господарстві є зменшення енергоспоживання на одиницю продукції та послуг, і в кінцевому результаті - скорочення енергетичних витрат.

З метою збільшення енергетичної самодостатності області в межах програми "Регіональна ініціатива" передбачається здійснити реконструкцію Одеської ТЕЦ, оновлення електроенергетичного устаткування, будівництво в Ізмаїльському енергорайоні парогазової теплової електростанції, що дозволить значно покращити енергозабезпечення південних районів області.

Реформування відносин у житловій сфері здійснюватиметься за такими напрямами:

- продовження розмежування форм власності у житловому фонді, стимулювання його приватизації, формування інституту власника житла;

- створення об'єднань співвласників будинків та квартир у багатоквартирних будинках, неприбуткових організацій для управління та утримання будинку, його ремонту та експлуатації;

- реорганізація та роздержавлення житлово-експлуатаційних організацій, перетворення їх на рівноправних партнерів на ринку послуг;

- розподіл функцій та запровадження договірних відносин між власником житла, керуючими компаніями та підрядними організаціями.

Актуальності на цьому етапі набуває формування інституту соціального житла, розроблення порядку надання соціального житла в оренду (найм), визначення категорії громадян, яким надається це житло, переліку соціальних нормативів на житлово-комунальні послуги, їх оплати.

Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків повинно стати основною формою організації утримання та експлуатації житлових будинків і прибудинкової території, підвищення рівня їх благоустрою та умов проживання.

Формування нових економічних відносин у сфері тепловодопостачання та водовідведення враховує особливості діяльності підприємств, які виробляють та надають ці види послуг.

Для формування ефективного ринкового механізму функціонування комунальної теплоенергетики та водопровідно-каналізаційного господарства необхідно на державному рівні прийняти нові законодавчі акти та внести зміни до законів, Державної програми розвитку водопровідно-каналізаційного господарства та цільової Програми стабілізації роботи і розвитку комунальної теплоенергетики України.

Розв'язання проблеми забезпечення фінансової стабілізації житлово-комунального комплексу є головною передумовою формування економічних взаємовідносин у цій галузі економіки, що передбачає:

- реструктуризацію та ліквідацію заборгованості у сфері житлово-комунального господарства відповідно до законодавства;

- подолання збитковості житлово-комунального господарства, забезпечення стабільного і достатнього поточного фінансування виробництва житлово-комунальних послуг.

Основними важелями, які створять достатній рівень фінансування підприємств та організацій житлово-комунального господарства, є:

- забезпечення 100-відсоткової оплати споживачами вартості послуг;

- удосконалення системи надання пільг та субсидій з оплати житла і комунальних послуг;

- забезпечення цільового використання складових тарифу (амортизаційних відрахувань, прибутку тощо) для модернізації і розвитку підприємств і організацій житлово-комунального господарства;

- формування фінансово-кредитної системи модернізації та розвитку житлово-комунального господарства на території місцевого самоврядування, механізму залучення та повернення короткострокових і довгострокових кредитів та інвестицій.

Заключні положення

Проект Стратегії розвитку Одеської області на період до 2011 року розроблений відповідно до основних принципів європейської практики регіонального просторового прогнозування та планування і відповідає основним вимогам, викладеним у Методичних рекомендаціях Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України щодо розроблення регіональних стратегій розвитку.

Стратегія спрямована на досягнення сталого економічного зростання регіону шляхом визначення і всілякої підтримки найбільш перспективних галузей і міжгалузевих виробничих комплексів регіону, забезпечення достатніх і сприятливих умов для розвитку і самореалізації особистості.

Основні стратегічні пріоритети визначені в проекті Стратегії на основі глибокого аналізу сучасної ситуації в області, а також усіх процесів, явищ та тенденцій, які спостерігалися в розвитку народногосподарського комплексу регіону, його соціальній, економічній, екологічній сферах з моменту набуття Україною незалежності з урахуванням завдань та цілей реалізації програми "Регіональна ініціатива".

Підтримка і сприяння розвитку саме цих галузей забезпечить їх високу економічну ефективність, рентабельність та прибутковість, що дасть можливість і у майбутньому утримувати провідні позиції Одеської області у сфері соціально-економічного розвитку, сприятиме посиленню і укріпленню ролі регіону у суспільно-політичному житті держави.

Реалізація завдань програми "Регіональна ініціатива" найближчим часом та розвиток Одеської області у зазначених напрямах у довгостроковій перспективі дозволить вирішити гострі проблеми в соціальній сфері, від розв'язання яких безпосередньо залежить рівень життя та добробуту населення, його майбутнє. Розвиток пріоритетних галузей виробництва дозволить зберегти наявні та створити нові робочі місця; запровадження нових технологій, створення сучасної виробничої, транспортної інфраструктури сприятиме збільшенню виробництва високоякісних товарів та послуг, що, у свою чергу, активізує зовнішньоекономічну та інвестиційну діяльність у регіоні.

Пріоритетним завданням буде удосконалення економічних механізмів охорони природи і природокористування з метою формування умов для концентрації фінансових ресурсів та їх цільового використання на фінансування невідкладних екологічних заходів загальнодержавного та регіонального значення. Робота у напрямі екологічного оздоровлення навколишнього середовища, запобігання виникненню надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру створюватиме сприятливі умови для відтворення природних ресурсів, життя та здоров'я людей, дозволить поліпшити демографічну ситуацію та зберегти історико-культурний потенціал та традиції регіону.

Виконання поставлених завдань буде сприяти реалізації основних положень Стратегії інтеграції України до Європейського Союзу, що буде здійснюватися шляхом розвитку міжрегіонального співробітництва Одеської області з регіонами інших країн, активізації партнерських відносин у рамках Єврорегіону "Нижній Дунай", Асамблеї європейських регіонів, Робочої співдружності придунайських країн за принципами Європейської рамкової конвенції про транскордонне співробітництво між територіальними громадами та владами.

____________

 

 


>





Последние новости

 
Курсы НБ Украины
Реклама
Реклама



Наша кнопка