Законы Украины

Новости Партнеров
 

Про затвердження Узагальнюючого податкового роз'яснення щодо застосування норм статті 4 Закону України N 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті"

Архів документів. Текст правового акту станом на 27 березня 2007 року

             ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
 
                            Н А К А З
 
                        30.12.2003  N 641
 
      { Наказ втратив чинність на підставі Наказу Державної
                                   податкової адміністрації
        N 450 ( v0450225-06 ) від 03.08.2006 }
 
           Про затвердження Узагальнюючого податкового
           роз'яснення щодо застосування норм статті 4
             Закону України N 185/94-ВР "Про порядок
            здійснення розрахунків в іноземній валюті"
 
 
                             (Витяг)
 
     У зв'язку  з численними запитами органів державної податкової
служби і  суб'єктів  підприємницької  діяльності,  які  здійснюють
зовнішньоекономічні  операції,  та  відповідно  до підпункту 4.4.2
пункту  4.4  статті  4  Закону  України  "Про  порядок   погашення
зобов'язань  платників  податків  перед  бюджетами  та  державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) Н А К А З У Ю:
 
     1. Затвердити   Узагальнююче   податкове   роз'яснення   щодо
застосування норм  статті 4 Закону України "Про порядок здійснення
розрахунків  в  іноземній  валюті"  (  185/94-ВР  )  за  порушення
встановленого  порядку розрахунків за договорами купівлі-продажу в
зовнішньоекономічній сфері,  що передбачають розрахунки коштами, у
зв'язку  з  припиненням  зобов'язань шляхом зарахування зустрічних
однорідних вимог (додається).
 
     <...>
 
 В.о. Голови                                             О.І.Шитря
 
 
                                      ЗАТВЕРДЖЕНО
                                      Наказ Державної податкової
                                      адміністрації України
                                      30.12.2003  N 641
 
 
                УЗАГАЛЬНЮЮЧЕ ПОДАТКОВЕ РОЗ'ЯСНЕННЯ
          щодо застосування норм статті 4 Закону України
         "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній
            валюті" за порушення встановленого порядку
            розрахунків за договорами купівлі-продажу
          в зовнішньоекономічній сфері, що передбачають
           розрахунки коштами, у зв'язку з припиненням
                  зобов'язань шляхом зарахування
                   зустрічних однорідних вимог
 
 
     Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України ( 435-15  )
(далі  -  Кодексу)  відносини по зовнішній торгівлі та інших видах
зовнішньоекономічної    діяльності    визначаються     спеціальним
законодавством України, яке регулює зовнішню торгівлю та інші види
зовнішньоекономічної діяльності.
 
     До спеціального   законодавства   належать:  Декрет  Кабінету
Міністрів України від 19 лютого 1993 року N 15-93 ( 15-93  )  "Про
систему валютного регулювання і валютного контролю", Закон України
"Про порядок    здійснення   розрахунків   в   іноземній   валюті"
( 185/94-ВР  ),  Інструкція  про  порядок  здійснення  контролю  і
отримання  ліцензій  за  експортними,  імпортними  та  лізинговими
операціями,  затверджена постановою Правління Національного  банку
України від   24   березня  1999  року  N  136  (  z0338-99  )  та
зареєстрована в   Міністерстві   юстиції   України   28.05.99   за
N 338/3631 тощо.
 
     Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній
валюті"  (  185/94-ВР  )  (далі  -  Закон)  встановлює  порядок та
механізм      розрахунків      при      здійсненні      суб'єктами
зовнішньоекономічної  діяльності  експортно-імпортних  операцій  у
галузі зовнішньоекономічної діяльності.
 
     Згідно зі статтею 1 Закону ( 185/94-ВР ) виручка резидентів у
іноземній  валюті  підлягає  зарахуванню  на  їх валютні рахунки в
уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей,  зазначені
в  контрактах,  але  не пізніше 90 календарних днів з дати митного
оформлення  (виписки   вивізної   вантажної   митної   декларації)
продукції,  що  експортується,  а  в разі експорту робіт (послуг),
прав інтелектуальної власності - з  моменту  підписання  акта  або
іншого  документа,  що засвідчує виконання робіт,  надання послуг,
експорт прав інтелектуальної  власності.  Перевищення  зазначеного
терміну   потребує  індивідуальної  ліцензії  Національного  банку
України.
 
     Стаття 4  Закону  (  185/94-ВР  )  визначає,   що   порушення
резидентами  термінів,  передбачених  статтями 1 і 2 цього Закону,
тягне за собою  стягнення  пені  за  кожний  день  прострочення  у
розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості
недопоставленої продукції) в  іноземній  валюті,  перерахованої  у
грошову  одиницю  України  за  валютним курсом Національного банку
України на день виникнення заборгованості.
 
     Враховуючи викладене,  спеціальним  Законом  (  185/94-ВР   )
установлена  обов'язковість  надходження  виручки  (грошова  форма
розрахунків) за експортовану продукцію в законодавчо  установлений
термін та відповідальність у разі її ненадходження.
 
     При цьому  зазначаємо,  що  статтею  2  Кодексу  (  435-15  )
визначено, що до майнових відносин, основаних на адміністративному
підпорядкуванні  однієї  сторони  іншій,  а  також до податкових і
бюджетних відносин цей Кодекс не застосовується.
 
     З огляду  на  це,  на  відносини,  що   виникають   внаслідок
застосування    податковими    органами    пені    до    суб'єктів
зовнішньоекономічної діяльності за порушення термінів  надходження
валютної  виручки  на  їх  валютні рахунки в уповноважених банках,
цивільне законодавство не поширюється.
 
     Такий підхід викладено в наступних листах та рішеннях:
     - лист  ВАСУ  від  21.06.99  N 01-8/292 ( v_292800-99 ):  "За
змістом  ч.  3 ст. 2 ЦК України ( 435-15 ) відносини, що виникають
внаслідок    застосування    податковими     органами     майнової
відповідальності  до  суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності за
порушення строків зарахування виручки в іноземній  валюті  ...  не
регулюються цивільним законодавством";
     - лист   ВАСУ   від   07.02.2000   N  01-8/48  (v8_48800-00):
"... відносини,  що  виникають  внаслідок застосування податковими
органами пені  до  суб'єктів  зовнішньоекономічної  діяльності  за
порушення  строків  зарахування  виручки  в  іноземній валюті,  не
регулюються цивільним законодавством";
     - лист  ВАСУ  від  22.09.2000   N   01-8/516   (v_516800-00):
"... відносини,  що виникають внаслідок  застосування  податковими
органами  пені  до  суб'єктів  зовнішньоекономічної  діяльності за
порушення строків  зарахування  виручки  в  іноземній  валюті,  не
регулюються цивільним законодавством".
 
     Крім того,  якщо розглянути правовідносини,  що виникають між
суб'єктами  зовнішньоекономічної  діяльності  та  державою в особі
органів державної податкової служби, то зазначені правовідносини є
відносинами не цивільно-правового,  а публічно-правового характеру
і передбачена ними відповідальність також є публічно-правовою.
 
     Підтвердженням цього є Рішення Конституційного  Суду  України
від 30.05.2001 N 7-рп/2001 ( v007p710-01 ) (справа N 1-22/2001)  у
справі   за   конституційним  зверненням  відкритого  акціонерного
товариства  "Всеукраїнський  Акціонерний  Банк"  щодо   офіційного
тлумачення  положень  пункту  22  частини  1 статті 92 Конституції
України ( 254к/96-ВР ),  частин 1,  3  статті  2,  частини  першої
статті 38   Кодексу  України  про  адміністративні  правопорушення
( 80731-10 ) (справа про відповідальність юридичних осіб), в якому
зазначено, що   норми   Декрету  Кабінету  Міністрів  України  від
19 лютого 1993 року N 15-93  (  15-93  )  "Про  систему  валютного
регулювання  і валютного контролю" та податкових законів,  про які
йдеться   у    конституційному    зверненні,    що    встановлюють
відповідальність   за   порушення   їх   приписів,  спрямовані  на
забезпечення режиму здійснення валютних  операцій,  фінансової  (в
тому числі податкової) дисципліни.
 
     За змістом цих норм предметом їх регулювання є  відносини  не
цивільно-правового,  а  публічно-правового характеру,  передбачена
ними відповідальність також є публічно-правовою.
 
     Оскільки розрахунки в іноземній або  національній  валюті  за
продані  резидентами  України  нерезидентам  товари,  належать  до
валютних операцій,  то зазначене  рішення  розповсюджується  і  на
Закон ( 185/94-ВР ).
 
     Також, постановою  Вищого  господарського  суду  України  від
30.01.2003 у справі N 20/101  зазначено:  "... правовідносини, які
виникли  між  стороною  у  справі  -  суб'єктом  господарювання  і
податковим органом, - не є цивільно-правовими, а отже, регулюються
вони   спеціальним   законодавством ..."  та   постановою   Вищого
господарського суду України від 26.11.2002 N 2/270а зазначено,  що
"... грошові  зобов'язання,  які   виникли   з   цивільно-правових
відносин  та  зобов'язання  за порушення валютного законодавства є
різними правовими категоріями,  тому регулюються різними правовими
нормами".
 
     Таким чином,  спеціальне законодавство  України,  що  регулює
валютні відносини, належить до сфери регулювання публічного права.
 
     Враховуючи викладене,     зобов'язання     по    забезпеченню
своєчасного надходження валютної виручки за експортовані товари  є
приписи  публічного  права,  а не цивільного,  тому вони не можуть
бути  змінені  угодою   сторін   шляхом   зарахування   зустрічних
однорідних вимог.
 
     Підводячи підсумки,   засвідчуємо,  що  взаємовідносини,  які
виникають  між  суб'єктами  зовнішньоекономічної   діяльності   за
договорами купівлі-продажу в частині надходження валютної виручки,
та застосування відповідальності за її  ненадходження  регулюються
лише спеціальним законодавством, на які не розповсюджується Кодекс
( 435-15 ),  та при цьому предметом  їх  регулювання  є  відносини
публічно-правового характеру.
 
     Отже, керуючись викладеним,  стаття 217 Кодексу ( 435-15 ) на
зазначені взаємовідносини не розповсюджується.
 
     В оглядовому  листі  Вищого  арбітражного  суду  України  від
07.02.2000 N  01-8/48  (  v8_48800-00  )   зазначено,   що   Закон
( 185/94-ВР  ) не ставить стягнення пені за порушення встановлених
термінів зарахування виручки резидентів в іноземній валюті  на  їх
валютні рахунки в уповноважених банках в залежність від причин,  з
яких ці терміни порушено.  Підставою для застосування встановлених
Законом   санкцій  є  лише  факт  порушення  терміну  відповідного
зарахування виручки в іноземній валюті.
 
     Також, в   оглядовому   листі   від   22.09.2000  N  01-8/516
( v_516800-00  )  Вищий  арбітражний  суд  України  зазначив,   що
стягнення  пені  за  порушення  передбачених Законом ( 185/94-ВР )
термінів не залежить від  обраного  сторонами  порядку  проведення
розрахунків,   у  тому  числі  й  заснованих  на  заліку  взаємної
заборгованості резидента і нерезидента.
 
     Таким чином,  у разі виявлення податковими органами  випадків
припинення  зобов'язань  шляхом заліку зустрічних однорідних вимог
за   зовнішньоекономічними    договорами    купівлі-продажу    без
надходження виручки у іноземній або національній валюті на рахунки
в   уповноважених   банках,    застосовується    відповідальність,
передбачена статтею 4 Закону ( 185/94-ВР ).
 
 Директор Департаменту податкового
 аудиту та валютного контролю                           Л.Є.Боєнко





>





Последние новости

 
Курсы НБ Украины
Реклама
Реклама



Наша кнопка