Законы Украины

Новости Партнеров
 

Про методичні рекомендації щодо вивчення навчальних дисциплін у 5-х класах у 2005/2006 навчальному році

Архів документів. Текст правового акту станом на 27 березня 2007 року

               МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
 
                             Л И С Т
 
                       17.02.2005  N 1/9-68
 
                                      Міністерству освіти і науки
                                      Автономної Республіки Крим,
                                      управлінням освіти і науки
                                      обласних, Київської
                                      та Севастопольської міських
                                      державних адміністрацій,
                                      інститутам післядипломної
                                      педагогічної освіти,
                                      загальноосвітнім навчальним
                                      закладам
 
 
     Міністерство освіти  і науки України надсилає для практичного
використання  методичні  рекомендації  щодо  вивчення   навчальних
дисциплін у 5-х класах у 2005/2006 навчальному році.
 
     Просимо довести   їх   до  відома  вчителів  загальноосвітніх
навчальних закладів.
 
 Заступник Міністра                                   В.О.Огнев'юк
 
 
                                      Додаток
 
 
                      МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
         щодо вивчення навчальних дисциплін у 5-х класах
                   у 2005/2006 навчальному році
 
 
                     Рідна (українська) мова
 
     Основною метою  навчання рідної мови є формування національно
свідомої, духовно багатої мовної особистості, яка володіє вміннями
й  навичками  вільно  користуватися  засобами  рідної  мови  -  її
стилями,  типами,  жанрами в  усіх  видах  мовленнєвої  діяльності
(аудіювання,  читання,  говоріння,  письмо).  Вивчення мови в 5-му
класі     є     логічним     і      закономірним      продовженням
діяльнісно-комунікативного  принципу  програми "Українська мова" у
початковій  школі,  що  дає  змогу  дотримуватися   послідовності,
наступності  і  безперервності  змісту  мовної  освіти.  У процесі
початкового  навчання  української  мови  поглиблювалося  уявлення
школярів про навколишній світ,  розвивалось їхнє образне і логічне
мислення,  вдосконалювалися вміння і навички усного  та  писемного
мовлення,  формувалося  певне  коло знань про мову і мовні вміння.
Тому набутий учнями у початковій школі  мовний  досвід  дає  змогу
ґрунтовно  і поглиблено узагальнити їхні знання з мови,  розвивати
вміння і навички  мовленнєвої  діяльності,  забезпечити  мотивацію
навчання рідної мови.
 
     Для досягнення  освітньої  мети  в  основній  школі  найбільш
відповідним   є   комунікативно-функціональний   та    особистісно
орієнтований підходи до навчання рідної мови.
 
     Відповідно до  поставленої мети головними завданнями навчання
української мови в 5-му класі середньої загальноосвітньої школи є:
виховання   свідомого  прагнення  до  вивчення  української  мови;
вироблення  у  школярів   компетенцій   комунікативно   виправдано
користуватися   засобами   мови   в   різних  життєвих  ситуаціях;
ознайомлення з мовною системою як основою  для  формування  мовних
умінь   і   навичок   -   орфоепічних,   граматичних,   лексичних,
правописних,  стилістичних;  формування  духовного  світу   учнів,
цілісних    світоглядних   уявлень,   загальнолюдських   ціннісних
орієнтирів,  тобто прилучення через  мову  до  культурних  надбань
українського народу і людства в цілому.
 
     Для 5-го  класу  запропоновано нові підручники з рідної мови:
"Рідна мова. 5 клас" авторів Глазової О.П., Кузнецова Ю.Б., "Рідна
мова. 5 клас" авторів Єрмоленко С.Я., Сичової В.Т., "Рідна мова. 5
клас" авторів Заболотного О.В.,  Заболотного  В.В.  У  підручниках
вдало   синтезовано   інформацію  суто  лінгвістичного  змісту  та
рекомендації  щодо  практичного  володіння  мовою  (від  доречного
вживання слів до монологу,  діалогу,  тексту). У них оригінально і
послідовно реалізовано визначені положеннями Державного  стандарту
середньої  освіти  чотири  взаємопов'язані змістові лінії:  мовну,
мовленнєву,  соціокультурну й діяльнісну.  Провідною є мовленнєва,
яка забезпечує формування вмінь і навичок з усіх видів мовленнєвої
діяльності: аудіювання, читання, говоріння, письма.
 
     Опанування рідної         мови         ґрунтується         на
діяльнісно-комунікативному підході до навчання, суть якого в тому,
що вивчення мовних фактів і явищ починається  зі  спостереження  і
аналізу  живого  мовлення  і  супроводжується поясненням і широким
використанням практичних завдань  і  вправ  з  розвитку  зв'язного
мовлення, витворами сучасними витворами мистецтва різних жанрів.
 
     Отже, основним  лінгводидактичним  принципом  навчання мови в
5-му класі є комунікативно-діяльнісний. Пріоритетним у програмі та
навчальних   книгах   є   розвиток  умінь  і  навичок  мовленнєвої
діяльності,  тоді як засвоєння мовної теорії,  формування знань  і
вмінь   з  мови  підпорядковуються  інтересам  розвитку  мовлення.
Комунікативно-діяльнісний   принцип   реалізується    у    процесі
взаємопов'язаного  і цілеспрямованого вдосконалення чотирьох видів
мовленнєвої діяльності учнів.
 
     Основою навчальної програми та  підручників  є  систематичний
виклад  навчального  матеріалу  з  опорою  на вивчене в початкових
класах,   спрямованість   на   формування   наукових   мовних    і
мовленнєвознавчих   понять,   засвоєння   внутрішньопредметних   і
міжпредметних зв'язків, мовних закономірностей.
 
     Основними змістовими лініями програми та підручників є  мовна
і мовленнєва.  Мовна змістова лінія забезпечує засвоєння системних
знань про мову і формування в школярів відповідних мовних умінь як
засобу спілкування,  пізнання,  самовираження,  що становить мовну
компетенцію учня. Мовленнєва змістова лінія передбачає формування,
закріплення   й   удосконалення  вмінь  і  навичок  у  всіх  видах
мовленнєвої діяльності (аудіюванні,  читанні,  говорінні, письмі),
що забезпечує мовленнєву компетенцію.
 
     Зміст мовної  лінії  відповідно  до вимог навчальної програми
подається за лінійним принципом і доповнюється реалізацією системи
внутрішньопредметних зв'язків, що гарантує систематичне збагачення
мовлення     дітей     лексико-фразеологічними,      граматичними,
стилістичними   засобами   та   сприяє   вдосконаленню   мовних  і
мовленнєвих  умінь.  У  підручниках  є   чимало   демонстраційних,
порівняльних  та узагальнювальних таблиць і схем.  Вивчення кожної
лінгвістичної теми передбачає  виконання  вправ  на  збагачення  й
уточнення   словникового   запасу   учнів.   Чимало  мовних  вправ
супроводжуються  зразками  виконання  та  довідками   для   вибору
потрібних слів або граматичних форм.
 
     Зміст мовленнєвої  лінії  підручників побудовано за принципом
структурної систематичності, який передбачає поступове ускладнення
і  поглиблення  мовленнєвознавчих  понять  і  формування  вмінь  і
навичок в усіх видах мовленнєвої  діяльності.  Подані  в  рубриках
"Читання  мовчки  і вголос",  "Читання,  говоріння",  "Говоріння",
"Письмо"  правила  ґрунтуються  на  матеріалах   психолінгвістики,
завдання  і  ситуативні  вправи  ознайомлюють  учнів зі структурою
мовленнєвого спілкування. В рубриці "Зв'язне мовлення" - вправи на
аналіз текстів,  підготовка до усних і письмових переказів текстів
певних типологічних значень і стилів, а також підготовка до творів
різних  жанрів.  У  підручниках  подано  пам'ятки "Основні правила
спілкування",  "Вимоги до мовлення",  "Як працювати з  чернеткою",
"Як довести, що висловлювання є описом (розповіддю, роздумом)".
 
     Система мовленнєвих  вправ  передбачає  вироблення у школярів
навичок  змістово-композиційного  аналізу  висловлювання  (основні
поняття:  текст,  тема  тексту,  головна думка тексту,  мікротема,
абзац,  план),  стилістичного  аналізу  (основні  поняття:   стиль
мовлення,  його  особливості,  жанрові  різновиди),  типологічного
аналізу (основні поняття:  тип мовлення, його структура - "відоме"
і  "нове").  Ситуативні вправи на вироблення й удосконалення вмінь
усного діалогічного мовлення подано не лише в розділі "Говоріння",
а  й  у  розділах мовної змістової лінії (наприклад,  "Спрощення у
групах  приголосних",  "Лексичне  значення  слова"  та  ін.)   для
закріплення  вивченого  та застосування здобутих теоретичних знань
на практиці.  Ситуативні вправи і завдання збагачують і  уточнюють
словниковий запас школярів,  сприяють засвоєнню ними національного
мовного етикету.
 
     Мовна і мовленнєва змістові лінії  є  у  програмі  основними.
Саме  вони  визначають  предмет  навчання української мови та його
структуру.  В  основу  програми  покладено   органічне   поєднання
навчання   мови   і  мовлення  як  засобу  і  способу  мовленнєвої
діяльності,  її форми і  змісту.  Вивчення  мовних  понять,  явищ,
закономірностей,  норм  програмою  передбачено  на основі роботи з
текстом,  а також спостереження й застосування мовного  матеріалу,
що вивчається,  в мовленнєвому процесі (зокрема,  у побудові усних
діалогів і монологів).
 
     Мовна і   мовленнєва   змістові   лінії   програми    логічно
переплітаються.   По-перше,   через   ознайомлення   з   реальними
ситуаціями   спілкування   здійснюється    мотивація    навчальної
діяльності.  По-друге,  під  час  виконання  поданих у підручниках
ситуативних вправ на складання діалогів  відбувається  закріплення
засвоєного  лінгвістичного  матеріалу.  Отже,  п'ятикласники мають
можливість пересвідчитися, за яких умов і як саме застосовується в
усному мовленні лінгвістичний матеріал, що вони вивчають. Засвоєні
школярами орфограми  й  пунктограми  закріплюються  при  виконанні
різноманітних навчальних дій з монологічними висловлюваннями:  під
час переказування  текстів,  у  яких  є  граматичний  і  лексичний
матеріал,  що  вивчається,  в  роботі  над  творами різних жанрів,
виконання яких передбачає свідоме застосування в  реальному  житті
вивченого на уроках.
 
     Соціокультурна змістова  лінія  навчання  мови  у підручниках
реалізується передусім через систему  інтелектуально  та  емоційно
зорієнтованих  завдань,  що  передбачають  опрацювання  спеціально
дібраного дидактичного матеріалу.  Зокрема, через систему текстів,
які    дають    змогу    школярам    оволодіти   національними   й
загальнолюдськими культурними  і  духовними  цінностями.  А  також
нормами,  що регулюють стосунки між поколіннями, націями, сприяють
естетичному  й  морально-етичному   розвиткові   особистості,   що
забезпечує соціокультурну компетенцію.
 
     Зміст дібраного   дидактичного   матеріалу  сприяє  осягненню
світогляду українського народу,  його історії,  культури,  системи
моральних  і  духовних  цінностей.  А  також таких рис української
ментальності,   як   доброзичливість,   толерантність,   чемність,
оптимізм,  віра  в  свій  народ.  А  ще  -  розвиткові духовної та
естетичної сфер особистості школяра.
 
     Діяльнісна змістова  лінія   виявляється   у   розвиткові   й
удосконаленні  загальнопізнавальних,  контрольно-оцінних і творчих
умінь учнів. Школярі мають оволодіти вміннями робити спостереження
(виділяти головне,  порівнювати,  систематизувати й узагальнювати,
встановлювати причинно-наслідкові  зв'язки),  робити  висновки  за
аналогією,  будувати  моделі  мовних  явищ,  висувати припущення й
доводити (або спростовувати),  добирати  й  оцінювати  інформацію,
трансформувати  й використовувати її,  давати оцінку явищам життя,
виражати власні думки,  почуття,  переживання.  Оволодіння  такими
вміннями  має  відбуватися  під  час  виконання  системи  вправ  і
завдань,  що репрезентують  мовну,  мовленнєву  та  соціокультурну
змістові  лінії,  що  готує  учнів  до  розв'язання  як навчальних
завдань,  так і життєвих проблем (стратегічна компетенція).  Отже,
всі   змістові  лінії  тісно  переплітаються,  взаємопроникають  і
становлять нерозривне ціле.
 
     Підручники ненав'язливо    та    оригінально     ознайомлюють
п'ятикласників  з  елементами практичної риторики.  Подано поняття
про  риторичні  запитання  й  звертання.  А  також   відомості   з
паралінгвістики,   зокрема   про   допоміжні  засоби  спілкування:
гучність,  емоційно-експресивне забарвлення голосу,  жести, міміку
тощо.  Вміщено  вправи  для формування вміння правильно інтонувати
речення, засвоєння найоптимальніших для читання та говоріння темпу
й  гнучності  мовлення.  У  контексті засвоєння правил спілкування
звернено  увагу  на  дотримання  орфоепічних   правил   (у   кінці
підручників - словничок правильної вимови).
 
     Дидактичний матеріал  дібрано з використанням творів сучасних
українських  письменників,   він   інформаційно   цікавий,   часто
тематично  об'єднаний  і художньо довершений.  Такі вправи не лише
допомагають закріплювати граматичні навички учнів,  а  й  сприяють
розширенню їхнього світогляду, розвитку чуття краси слова.
 
     У підручниках ураховано вікові особливості п'ятикласників, бо
орфографічні,  пунктуаційні правила викладено  чітко,  коротко  і,
головне, доступно для учня.
 
     Дидактичні принципи     перспективності     і     наступності
реалізуються в усіх змістових лініях  підручників.  Наприклад,  це
виражається  в деякому забіганні наперед,  зокрема - щодо вивчення
лексикології та фразеології,  що, безперечно, сприятиме збагаченню
словникового та фразеологічного запасу школярів.
 
     Новий тип  програми  та  підручників  дасть змогу реалізувати
один  з  основних  принципів  сучасної  школи  -  навчити  школяра
самостійно, під керівництвом учителя, здобувати знання.
 
 Головний спеціаліст
 управління змісту освіти
 МОН України                                        Л.Шабельникова
 
 Завідувачка кафедри
 української мови КМПУ
 ім. Б.Грінченка,
 канд. пед. наук                                         О.Глазова
 
 
                      Українська література
 
 
     Програму з літератури для 12-річної школи укладено на  основі
Державного стандарту    базової    і   повної   середньої   освіти
( 24-2004-п  ).  В  ній  враховано  державні  вимоги   до   змісту
навчальних  досягнень  учнів.  Зміст  запропонованого  до вивчення
літературною  матеріалу  спроектовано  на   очікувані   результати
навчання,  що  дає  можливість  більш цілеспрямовано і стратегічно
зорієнтовано організувати навчальний процес, проконтролювати його.
Таким   найбільш   загальним   очікуваним   результатом   шкільної
літературної освіти є: навчити дитину застосовувати набуті знання,
прищепити    їй    і    розвинути    систему    вмінь,    навичок,
емоційно-ціннісних орієнтирів,  які допоможуть у дорослому  житті.
Цьому  підпорядковується  вивчення  кожного конкретного художнього
твору в 5-му класі.
 
     Вивчення літератури в 5-му класі є  логічним  і  закономірним
продовженням       тематично-жанрового,      художньо-естетичного,
літературознавчого  принципів  програми  "Читання"  у   початковій
школі,  що  дає  змогу дотримуватися послідовності,  наступності і
безперервності змісту літературної освіти.  У початковій  школі  в
учнів формувалося усвідомлення того,  що різні види мистецтв тісно
пов'язані і знання одного  з  них  допомагає  глибше  сприймати  і
розуміти інший вид;  закладалися першооснови самостійної читацької
діяльності.  Тому набутий у початковій школі  літературний  досвід
дає  змогу ґрунтовно і поглиблено узагальнити уявлення,  знання та
естетичні враження учнів, щоб підвести їх у 5-му класі до відчуття
стилю  того  чи іншого твору,  формувати в них здатність визначати
характери художніх образів, виражених словом.
 
     Зацікавити дитину   українською    книжкою,    привчити    до
усвідомленого  читання,  дати  їй  для  розуму  і серця своєрідний
ключик розуміння,  естетичного відчуття образного слова,  а  через
нього  й  усвідомлення  важливих  світоглядних,  морально-етичних,
національних цінностей,  навчити думати -  головна  мета  вивчення
предмета в 5-му класі.
 
     Усього на  вивчення  української  літератури  в  5-му класі в
навчальному  плані  відведено  70  годин.  З  них  на  текстуальне
вивчення творів пропонується 53 години, на уроки виразного читання
- 2 години,  на  уроки  повторення  і  узагальнення  -  2  години,
позакласне  читання - 4 години.  Програмою запропоновано резервний
час - 7 годин,  - який учитель може використовувати на свій розсуд
(для уроків зв'язного мовлення, тематичного оцінювання тощо).
 
     У програмі   є   дві  основні,  обов'язкові  рубрики:  "Зміст
навчального   матеріалу"   і    "Державні    вимоги    до    рівня
загальноосвітньої підготовки учнів".
 
     "Зміст" навчального  матеріалу  містить  перелік творів,  які
вивчатимуть текстуально,  а також  необхідні  теоретичні  поняття,
доступні   для  розуміння  п'ятикласників.  Особливу  увагу  треба
звернути на  анотації.  Їх  запропоновано  відповідно  до  вікових
можливостей учнів і гіпотетичної (ймовірної) мети уроку.  Однак це
не  догма,  а  своєрідна  підказка  для  вчителя,  якою  він  може
користуватися на свій розсуд разом з учнями. Звісно, в анотаціях є
основний акцент,  тобто те,  на що можна звертати особливу  увагу,
вивчаючи  той  чи  інших  твір.  На  уроці  під  час  колективного
обговорення,   дискусій   може   сформуватися   інакше,   цікавіше
прочитання-інтерпретація художнього тексту. В цьому - демократична
особливість програми.
 
     Зміст програми також передбачає,  що вчитель разом  з  учнями
може  вибрати  для текстуального вивчення міфи і легенди,  народні
казки,  загадки,  прислів'я  та  приказки;  вірші   для   вивчення
напам'ять.  Додаток  "Мистецький  контекст.  Міжпредметні зв'язки"
можна  використовувати  відповідно  до  наявності   запропонованих
матеріалів,   рівня   підготовленості  учнів,  фахової  підготовки
вчителя тощо.
 
     Наголосимо на  тому,  що  для  уникнення  повторів  і  заради
принципу   наступності  художні  тексти  для  вивчення  на  уроках
української літератури в 5-му класі добирали з  урахуванням  того,
що  вивчається  в  1  -  4-х  класах  початкової  школи  за  обома
програмами:  В.Науменко і О.Савченко. Наприклад, скореговано добір
народних казок,  міфів і легенд давньої України, уникнено повторів
творів  М.  Вінграновського  ("Гусенятко",  "Грім"),   В.Симоненка
("Подорож у країну навпаки"),  Д.Красицького ("Дитинство Тараса"),
С.Васильченка ("В бур'янах"),  загадок Л.Глібова, А.Дімарова ("Для
чого людині серце").
 
     Рубрика "Державні вимоги до рівня навчальних досягнень учнів"
передбачає  конкретно  сформульовані  відповідно   до   державного
стандарту результати вивчення української літератури у 5-му класі,
власне - мету,  завдання кожної запропонованої конкретної підтеми.
До  речі,  її позиції вчитель може записувати у план уроку як його
мету.  Варто звернути особливу увагу:  види навчальної  діяльності
запропоновано диференційовано, з наростаючою складністю, що зручно
і  необхідно  для   особистісно   зорієнтованого   навчання,   при
врахуванні  різних  рівнів  підготовленості  учнів,  а  також  для
тематичного оцінювання.
 
     Перший рівень складності:  п'ятикласники розуміють навчальний
матеріал   і   з   допомогою   вчителя  дають  відповідь  у  формі
висловлювання.
 
     Другий рівень складності:  п'ятикласники повинні знати  зміст
творів,   напам'ять  кілька  вибраних  разом  з  учителем  поезій,
загадок,  прислів'їв і приказок, визначення необхідних теоретичних
понять  і  термінів.  Виразно і усвідомлено читати художні тексти,
переказувати сюжет,  окремі епізоди, розповідати про літературного
героя.
 
     Нова програма пропонує диференційовано застосовувати на уроці
основні відомості  про  письменників.  Звичайно,  вчитель  повинен
достатньо  знати  про  кожного  з  них (про це зазначено в рубриці
"Зміст").  Але це не означає,  що розповідь  про  письменника  має
супроводжувати   вивчення   кожного   твору.   Програма   пропонує
акцентувати учнівську увагу лише на найцікавіших і  найдоступніших
для  цього  віку  епізодах  біографій,  зокрема з дитинства деяких
авторів (Т.Шевченка,  І.Франка,  Г.Тютюнника,  Б.-І.Антонича), про
родину Олени Пчілки (в якій зросла і Леся Українка, а про неї учні
знають із попередніх класів),  - тих  відомостях,  що  допомагають
працювати з основною темою (а їх у програмі всього три!).  Зробити
таку  диференціацію  допоможе  рубрика  "Державні  вимоги..."  при
кожній   підтемі.   В   цьому   також   інноваційна  методологічна
особливість програми.
 
     До обов'язкових вимог при  розгляді  теми  "Історичне  минуле
нашого народу" належить також залучення знань, одержаних на уроках
історії України (наприклад,  відомостей про "Повість минулих літ",
про   Київську   Русь   і   київських  князів,  Запорізьку  Січ  і
запорожців),  -  учні  повинні  їх  пригадати  і  за  необхідності
використовувати.
 
     Третій рівень   складності   полягає   в  глибшому  розумінні
прочитаного,   вивченого   напам'ять,   переказаного;    розумінні
літературознавчих термінів і понять, жанрових особливостей творів;
знаходженні  і  виділенні  у   текстах   тих   чи   тих   художніх
особливостей,   засобів  художнього  письма;  вмінні  коментувати,
пояснювати тексти, характеризувати героїв, сюжетні ситуації тощо.
 
     Четвертий рівень складності - ще вища  сходинка  занурення  в
літературний  твір  як  мистецтво слова,  яке водночас дає знання,
виховує,  розвиває, спонукає думати, співпереживати, зіставляти із
сучасним  життям.  Ці  завдання  мають розвивати уміння і навички,
пов'язані з  розвитком  творчих  здібностей,  формуванням  власних
суджень про прочитане,  про життя, характери людей, їхні вчинки та
поведінку,  здатністю  учнів  самостійно  міркувати,  дискутувати,
оцінювати твір тощо. Ця група вимог передбачає різноманітні творчі
завдання.
 
     Особливо варто   наголосити   на    очікуваних    результатах
емоційно-ціннісної  сфери,  які  в програмі виділено курсивом.  Це
своєрідний  прогноз  тих   морально-етичних,   суспільно-вартісних
виховних  компетенції,  які можуть прищеплюватися молодій людині в
результаті  вивчення  того  чи  іншого  художнього  тексту  і  які
допомагатимуть їй повноцінно жити у майбутньому. Звичайно, це лише
ймовірний,  гіпотетичний результат,  адже вплив мистецтва на кожну
людину індивідуальний, а тому може бути непередбачуваним, особливо
при такому демократичному підході,  який пропонує  нова  програма.
Але  цей  цілеспрямовано запропонований емоційно-ціннісний прогноз
великою мірою увиразнює і дисциплінує весь  навчальний  процес  на
уроках  літератури,  робить  її  в сучасних умовах глобалізаційних
процесів,  переосмислення і нівеляції  багатьох  вічних  ціннісних
понять  потужним  націєлюдинотворчим  чинником.  Простіше  кажучи:
кожен художній твір  українського  письменника,  який  вивчають  у
школі,  повинен  допомагати  сучасній  молодій  людині бути на цій
землі Людиною, патріотом своєї батьківщини.
 
     Допоміжна рубрика "Додатки: Мистецький контекст. Міжпредметні
зв'язки"  допомагає  реалізовувати  міжпредметні зв'язки з уроками
зарубіжної   літератури,   образотворчого   мистецтва,   музичного
мистецтва,  історії  України,  природознавства,  навіть математики
(наприклад,  під час вивчення математичних  загадок).  Вона  також
підказує,  як  активізувати  знання,  здобуті  у  молодших  класах
(наприклад,   нагадує   про   вивчені   твори   М.Вінграновського,
Г.Тютюнника, Л. Глібова та ін.).
 
     Для 5-го  класу  запропоновано,  крім  "Вступу" і "Літератури
рідного краю", три основні тематичні блоки. Їх логічно пов'язано з
такими  блоками  в  наступних  класах,  а  також між собою - "Світ
фантазії,  мудрості",  "Історичне минуле  нашого  народу",  "Рідна
Україна.  Світ  природи".  До  кожного з них відповідно до вікових
особливостей п'ятикласників підібрано тексти, які за своїм змістом
дають можливість репрезентувати ту чи іншу тему.
 
     Цим тематичним  блокам  передує  "Вступ".  Він передбачає два
уроки, на яких закладатиметься розуміння української літератури як
мистецтва  слова.  Тому  основна  мета уроків - зрозуміти хоча б у
загальних рисах, що таке образне слово як першоелемент літератури.
Надалі  вже  на  конкретних  творах  усвідомлення  поняття  образу
увиразнюватиметься. Але про це учителеві варто постійно пам'ятати,
щоб  не  зводити розгляд сюжетних ситуацій,  характеристики героїв
тощо до розмов про життя,  а не про художній твір як такий.  Треба
так  само  не  забувати  і  про  те,  що  художня  література - це
насамперед  погляд  письменника,  це  нова,  художня   реальність,
створена   його   уявою,   фантазією,   досвідом,   свідомістю   і
підсвідомістю, а не відбиток реального життя.
 
     У першому розділі "Світ фантазії,  мудрості" є твори,  в яких
казковий,  фантазійний  елемент  превалюючий,  -  міфи  і легенди,
народні казки, літературні казки. Це твори, знайомі ще з дошкілля,
молодших  класів,  найпопулярніші  серед  дітей  цього віку,  тому
доречно починати вивчення літератури саме з цих жанрів.
 
     Варто звернути  увагу  на  ще  одну  прикметну  методологічну
особливість  Програми.  Всі  наступні  підтеми цього розділу "Світ
фантазії,  мудрості" (а так само інших  двох  розділів)  -  окремі
авторські  твори  -  вивчаються  не  як  зразки  творчості  різних
авторів,   як   було   раніше,   а   як    репрезентанти    певних
морально-етичних  проблем,  національних  і вселюдських цінностей,
літературних жанрів.  Тому кожен  запропонований  твір  логічно  і
типологічно (тематично,  проблемно) прив'язаний до попереднього, в
ньому також робиться зачин, ґрунт для сприйняття наступного. Таким
чином,  кожен  твір  української  літератури  в  5-му  класі  стає
взаємозумовленою, взаємопов'язаною ланкою єдиного, цілісного, а не
фрагментарно-історичного вивчення.
 
     Тема "Історичне минуле нашого народу" пропонується тоді, коли
п'ятикласники вже ознайомилися (чи ознайомлюються) з княжою  добою
і  періодом  козацтва  на  уроках історії України.  Однак вивчення
літературних творів про ці періоди вітчизняної історії не  повинне
зводитися  лише до їхньої ілюстрації.  Твори історичної тематики є
так само явищами мистецтва насамперед. Це означає, що суб'єктивне,
авторське начало, уява, фантазія, домисел письменника, якщо він не
суперечить історичній правді,  не лише має право на існування, а й
відіграє у процесі творчості важливу роль.
 
     Більше того    -    ця   велика   загальна   тема   покликана
продемонструвати учням найкращі сторінки минулої нашої історії  не
так  з  пізнавальною,  як  виховною  метою.  В  усіх  творах,  які
вивчатимуться  текстуально,  увага  має  акцентуватися  на   таких
якостях  наших  далеких  пращурів,  як  благородство,  сила  духу,
мужність і мудрість, рішучість, вірність своєму слову і відданість
справі.  Приклад героїв цих творів - як бути цільним і чесним і як
ганебно бути безхребетним,  безпринципним. Цей приклад учні можуть
згадувати  не  лише,  ставши дорослими,  а й у ситуаціях щоденного
шкільного життя.
 
     Останця тема - "Рідна Україна.  Світ природи" -  це  не  лише
різні за жанрами твори про природу рідної землі, це й уособлення у
дитячій   свідомості,   "матеріалізація"   абстрактного    поняття
батьківщини.  Через  ці  твори,  через  емоційне  їхнє  сприйняття
п'ятикласники відкриватимуть  особливу  чарівність,  магію,  красу
образного слова. Отже, через природу - любити, відкривати для себе
глибинну сутність поняття батьківщина, рідна Україна, рідна земля.
 
     Перед оглядово-узагальнюючими            уроками-повтореннями
пропонується кілька годин присвятити "Літературі рідного краю".
 
     На забезпечення програми з дисципліни "Українська література"
підготовлено до випуску нові підручники: "Українська література. 5
клас",  автор Мовчан Р.П.;  "Українська література. 5 клас", автор
Шабельникова  Л.П.;  "Українська  література.  5   клас",   автори
Цимбалюк  В.І.,  Потіха  В.В.,  нові не лише змістом,  а й формою,
новим методологічним апаратом.
 
     Звичайно, у Програмі та підручниках закладено лише основи для
вивчення  української  літератури  в 5-му класі,  для оновлення її
методології.  Успішний результат залежатиме від утілення цих основ
у конкретній практичній роботі кожного вчителя-словесника.
 
 Головний спеціаліст
 управління змісту освіти
 МОН України                                        Л.Шабельникова
 
 Старший науковий співробітник
 Інституту літератури
 НАН України,
 канд. філол. наук                                        Р.Мовчан





>





Последние новости

 
Курсы НБ Украины
Реклама
Реклама



Наша кнопка