Законы Украины

Новости Партнеров
 

Роз'яснення щодо застосування Національного стандарту N 2 "Оцінка нерухомого майна", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 р. N 1442

Архів документів. Текст правового акту станом на 27 березня 2007 року

                  ФОНД ДЕРЖАВНОГО МАЙНА УКРАЇНИ
 
                        ІНСТРУКТИВНИЙ ЛИСТ
 
                     09.03.2005  N 10-36-2562
 
                                      Органам державної влади,
                                      органам місцевого
                                      самоврядування, центральному
                                      апарату, регіональним
                                      відділенням та
                                      представництвам Фонду
                                      державного майна України,
                                      Фонду майна Автономної
                                      Республіки Крим,
                                      саморегулівним організаціям
                                      оцінювачів, суб'єктам
                                      оціночної діяльності -
                                      суб'єктам господарювання,
                                      оцінювачам, навчальним
                                      закладам, які здійснюють
                                      професійну підготовку
                                      оцінювачів
 
 
           Роз'яснення щодо застосування Національного
             стандарту N 2 "Оцінка нерухомого майна",
           затвердженого постановою Кабінету Міністрів
               України від 28 жовтня 2004 р. N 1442
 
 
     Відповідно до  пункту  2 постанови Кабінету Міністрів України
від 10.09.2003   N  1440  ( 1440-2003-п )  Фонд  державного  майна
України   надає   роз'яснення   щодо   застосування  Національного
стандарту N 2 "Оцінка нерухомого майна",  затвердженого постановою
Кабінету  Міністрів  України від 28.10.2004 N 1442 ( 1442-2004-п )
(далі - Національний стандарт N 2).
 
     1. До абзацу другого пункту 2.
     Відповідно до   статті   317   Цивільного   кодексу   України
( 435-15 ) власникові належать права  володіння,  користування  та
розпорядження  своїм  майном,  у  тому  числі  земельною ділянкою.
Відповідно до статті 92  Земельного  кодексу  України  ( 2768-14 )
право  користування  земельною  ділянкою  -  це  право володіння і
користування нею.  Таким чином, під час оцінки земельної ділянки у
різних  випадках  може  оцінюватись як право власності на фізичний
об'єкт (земельну ділянку), так і право користування нею.
 
     2. До абзацу тринадцятого пункту 2.
     Під об'єктами  незавершеного  будівництва  розуміють будівлі,
споруди,  передавальні пристрої,  які фактично не  експлуатуються,
оскільки перебувають у недобудованому стані, тому що відповідно до
нормативно-правових вимог не введені в експлуатацію.  Якщо під час
проведення  оцінки  об'єкта,  щодо  якого на дату оцінки відсутній
документ  про  введення  його   в   експлуатацію   відповідно   до
нормативно-правових  вимог,  з'ясовується  факт  його  повної  або
часткової експлуатації, оцінювач зазначає це у звіті про оцінку та
враховує під час визначення його вартості як об'єкта незавершеного
будівництва.
 
     3. До абзацу сімнадцятого пункту 2.
     Під строком  економічного життя земельних поліпшень розуміють
період,  протягом якого  земельні  поліпшення  вносять  позитивний
внесок у загальну вартість нерухомого майна.
 
     4. До абзацу двадцять третього пункту 2.
     Під рентним доходом (земельною рентою) слід  розуміти  дохід,
який   може   бути   отриманий  із  земельної  ділянки  як  засобу
сільськогосподарського або лісогосподарського виробництва.
     Визначення рентного    доходу    здійснюється    у   порядку,
передбаченому  Методикою  експертної  грошової  оцінки   земельних
ділянок, затвердженою  постановою  Кабінету  Міністрів України від
11 жовтня 2002 р.  N 1531 ( 1531-2002-п ), та нормативно-правовими
актами, розробленими до неї.
 
     5. До пункту 3.
     Під час проведення оцінки земельної ділянки (її частини),  що
містить  земельні поліпшення,  вона розглядається як умовно вільна
від земельних поліпшень.
 
     6. До абзацу першого пункту 6.
     Витратний підхід  для  оцінки  земельних  поліпшень  доцільно
застосовувати,  якщо ринок купівлі-продажу  або  оренди  подібного
нерухомого   майна   є   обмеженим,   тобто   відсутні   достатньо
репрезентативні вихідні  дані  або  інша  інформація  про  подібні
об'єкти,   що   не   дає   змоги  застосувати  дохідний  та  (або)
порівняльний  підходи  для   отримання   достовірного   результату
ринкової вартості об'єкта оцінки.  Витратний підхід застосовується
також для  оцінки  спеціалізованого  нерухомого  майна  (земельних
поліпшень).   Для  деяких  випадків  проведення  оцінки  земельних
поліпшень доцільність застосування витратного підходу  передбачена
відповідними нормативно-правовими актами.
     Визначення ринкової   вартості   земельних   поліпшень,   які
віднесені до неспеціалізованого майна, із застосуванням витратного
підходу передбачає розгляд таких варіантів заміщення (відтворення)
об'єкта оцінки, які є технічно (фізично) можливими, дозволеними та
економічно доцільними.
 
     7. До абзацу другого пункту 6.
     Відповідно до  Правил  визначення  вартості  будівництва  ДБН
Д.1.1-1-2000,  затверджених наказом Державного комітету України  з
будівництва  та  архітектури  від 27.08.2000 N 174 ( v0174241-00 )
(із  змінами  та  доповненнями),   кошторисний   прибуток   (дохід
підрядника)  -  це  кошти,  що  враховують економічно обгрунтовану
величину прибутку підрядної організації від виконання  будівельних
і монтажних робіт.  Розмір кошторисного прибутку залежить від виду
будівництва, технічної та технологічної складності будови, строків
будівництва,  умов його фінансування тощо. Для об'єктів нерухомого
майна (земельних  поліпшень),  будівництво  яких  здійснюється  із
залученням  бюджетних  коштів  або  коштів підприємств,  установ і
організацій  державної  власності,  розмір  кошторисного  прибутку
приймається   з  урахуванням  рекомендованих  Державним  комітетом
України  з   будівництва   та   архітектури   за   погодженням   з
Міністерством   економіки  та  з  питань  європейської  інтеграції
України усереднених показників.
     Крім доходу  підрядника,  під  час оцінки нерухомого майна за
витратним підходом може враховуватися прибуток  забудовника,  якщо
можливість  його  отримання  підтверджується  інформацією про ціни
продажу забудовниками побудованих подібних  об'єктів  нерухомості.
Розмір  зазначеного  прибутку  визначається  на  підставі  аналізу
відповідної  ринкової   інформації.   При   цьому   ціни   продажу
(пропозиції)    забудовників   на   побудовані   подібні   об'єкти
нерухомості  можуть  використовуватися  для  розрахунку   ринкової
вартості  об'єкта оцінки за порівняльним підходом із застосуванням
відповідних коригувань.
 
     8. До пункту 7.
     Якщо за  результатами розрахунку відповідно до вимог пункту 7
залишкова  вартість  заміщення  (відтворення)  об'єкта  оцінки   є
меншою,  ніж ринкова вартість земельної ділянки (прав,  пов'язаних
із  земельною  ділянкою)  за   умови   її   найбільш   ефективного
використання,  залишкова  вартість заміщення (відтворення) об'єкта
оцінки  дорівнює  ринковій  вартості  земельної   ділянки   (прав,
пов'язаних із земельною ділянкою) за умови її найбільш ефективного
використання.
     Якщо за  результатами розрахунку залишкова вартість заміщення
(відтворення)  земельного  поліпшення  (без  урахування   ринкової
вартості  земельної  ділянки  або  прав,  пов'язаних  із земельною
ділянкою)  є  меншою,  ніж  його  вартість  ліквідації,  залишкова
вартість  заміщення  (відтворення)  земельного поліпшення дорівнює
вартості ліквідації,  визначеній відповідно до вимог Національного
стандарту  N  1  "Загальні  засади  оцінки майна і майнових прав",
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003
N 1440 ( 1440-2003-п ) (далі - Національний стандарт N 1).
 
     9. До абзацу п'ятого пункту 8.
     Подання документа, що підтверджує проведення натурних обмірів
та    обстеження    фізичного    (технічного)    стану   власником
(балансоутримувачем) об'єкта оцінки,  або особою, яка уповноважена
управляти   цим   об'єктом,  або  оцінювачем,  який  безпосередньо
проводить  оцінку  об'єкта,  допускається  у  разі  відсутності  з
об'єктивних  причин  документів,  зазначених  у  абзацах другому -
четвертому пункту 8 Національного стандарту N 2 ( 1442-2004-п ).
 
     10. До абзацу першого пункту 11.
     Незалежно від  методу  розрахунку величини зносу для об'єктів
оцінки,  складові частини яких характеризуються різними величинами
зносу,   визначення   окремого  виду  зносу  або  сукупного  зносу
здійснюється з урахуванням отриманих величин зносу для кожної з їх
складових частин.
 
     11. До абзаців третього та четвертого пункту 11.
     Розрахунок необхідних витрат на усунення ознак  фізичного  та
(або)  функціонального  зносу  може  проводитися шляхом визначення
витрат на створення або  заміну  елементів,  що  зумовлюють  такий
знос.  При  цьому зазначені витрати відображають фізичний та (або)
функціональний знос, що може бути усунений.
 
     12. До абзацу п'ятого пункту 11.
     Для визначення  економічного  зносу  земельних  поліпшень  на
основі порівняльного аналізу прогнозованого  доходу  від  найбільш
ефективного використання подібного нерухомого майна на дату оцінки
та прогнозованого доходу  від  найбільш  ефективного  використання
об'єкта  оцінки використовуються інформація про чистий операційний
дохід і відповідна ставка капіталізації,  яка застосовується також
під час визначення вартості об'єкта оцінки за дохідним підходом (у
разі  його   застосування).   При   цьому   як   подібні   об'єкти
розглядаються такі, що не містять ознак економічного зносу.
     Під час  застосування  цієї  оціночної  процедури  визначення
економічного   зносу  земельна  ділянка  з  розташованими  на  ній
земельними поліпшеннями розглядається як така, що приносить дохід,
який  складається  з  доходу  від  земельної ділянки та доходу від
земельних поліпшень.  Беручи до  уваги  те,  що  економічний  знос
відповідно до   пунктів  7  та  11  Національного  стандарту  N  2
( 1442-2004-п ) стосується тільки  земельних  поліпшень,  під  час
визначення  величини  прогнозованого  доходу  враховується  частка
земельних  поліпшень  у  загальній  вартості   подібних   об'єктів
нерухомості.
 
     13. До абзацу шостого пункту 11.
     Вимоги цього абзацу пункту 11 застосовуються, якщо визначення
величини  усіх  наявних  у об'єкта оцінки видів зносу здійснюється
шляхом    розрахунку    коефіцієнтів.    Коефіцієнти    фізичного,
функціонального  та  економічного  зносу  (придатності) земельного
поліпшення визначаються за формулою
 
                         КЗ = 1 - З/100,
 
     де З - величина відповідного виду зносу, що наявний у об'єкта
оцінки (у відсотках).
     Якщо один з видів зносу в об'єкта оцінки відсутній,  сукупний
коефіцієнт   зносу   (придатності)  дорівнює  добутку  відповідних
коефіцієнтів наявних у нього  видів  зносу.  Коефіцієнт  сукупного
зносу (придатності) не визначається, якщо в об'єкта оцінки наявний
лише  один  вид  зносу,  який  враховується  під  час   визначення
залишкової вартості заміщення (відтворення).
 
     14. До абзацу сьомого пункту 11.
 
     14.1. Визначення   залишкового   строку   економічного  життя
земельних поліпшень ґрунтується на таких припущеннях:
     подальше користування   об'єктом   оцінки   відбувається   за
поточних умов  експлуатації  та  за  умови  проведення  необхідних
робіт, передбачених вимогами до їх технічної експлуатації;
     проведення реконструкції,   реставрації,    інших    подібних
поліпшень не передбачається.
     Початок експлуатації  визначається  за  інформацією  про  рік
побудови об'єкта оцінки.
     Строк економічного життя визначається з  урахуванням  строків
технічної експлуатації (нормативних строків служби),  встановлених
для земельних поліпшень залежно від галузі  господарства  та  виду
об'єкта  оцінки.  Строк технічної експлуатації може визначатися на
підставі  галузевих  нормативних   документів,   зокрема   Єдиного
класифікатора  житлових  будинків  залежно  від  якості  житла  та
наявного інженерного обладнання,  затвердженого наказом Державного
комітету України  з  будівництва та архітектури від 30.09.98 N 215
( v0215241-98 ),  строків корисного використання основних  засобів
для  визначення  суми  амортизаційних  відрахувань на залізничному
транспорті України  станом  на  01.01.2001,  затверджених  наказом
Державної   адміністрації   залізничного  транспорту  України  від
29.12.2000 N 625-Ц,  тощо.  У разі відсутності  таких  нормативних
документів   строк  технічної  експлуатації  може  визначатися  на
підставі  Єдиних  норм   амортизаційних   відрахувань   на   повне
відновлення   основних   фондів   народного   господарства   СРСР,
затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від  22.10.90  N  1072
( v1072400-90 ).
     Строк технічної  експлуатації,  встановлений  у   нормативних
документах,   є   строком   використання  земельних  поліпшень  за
звичайних умов їх експлуатації. Він збільшується у разі проведення
їх  капітального  ремонту,  реконструкції,  реставрації тощо.  При
визначенні  строку  технічної  експлуатації  земельних   поліпшень
враховується  факт  проведення  зазначених робіт до дати оцінки на
підставі наявних підтвердних документів.
     Якщо передбачуваний   строк   економічного   життя  земельних
поліпшень,  що  оцінюються,  відрізняється  від  строку  технічної
експлуатації,  встановленого нормативними документами для подібних
об'єктів нерухомості,  у звіті  має  бути  відображена  відповідна
інформація про прогнозований залишковий строк економічного життя.
     Залишковий строк  економічного  життя   земельних   поліпшень
визначається  на підставі аналізу їх фізичного (технічного) стану,
а також впливу чинників,  що зумовлюють наявність  функціонального
та   економічного   зносу.   Для  цього  можуть  використовуватися
експертні оцінки відповідних фахівців,  надані на  основі  аналізу
фізичного (технічного) стану об'єкта оцінки.
 
     14.2. Під  час застосування методу строку життя сукупний знос
визначається за формулою
 
                         З = ФВ/(ФВ + ЗСЕЖ),
 
     де ФВ - фактичний вік земельних поліпшень;  ЗСЕЖ - залишковий
строк економічного життя.
     Коефіцієнт сукупного  зносу,  визначений  за  методом  строку
життя, дорівнює
 
                             КЗ = 1 - З.
 
     Приклад 1.  Строк технічної експлуатації будівлі - 100 років;
фактичний вік - 10 років;  залишковий строк економічного  життя  -
90 років (100 - 10).
     Величина  сукупного  зносу  будівлі  З = 10/(10 + 90) = 0,10;
коефіцієнт сукупного    зносу   (придатності)   будівлі   дорівнює
0,9 (1 - 0,1).
 
     Приклад 2.  Строк технічної експлуатації будівлі - 100 років;
фактичний вік - 70 років;  залишковий строк економічного  життя  -
70 років (за експертними оцінками фахівців).
     Строк економічного  життя  з  урахуванням  експертних  оцінок
фахівців становить 140 років (70 + 70).
     Величина  сукупного  зносу  будівлі  З = 70/(70 + 70) = 0,50;
коефіцієнт сукупного    зносу   (придатності)   будівлі   дорівнює
0,5 (1 - 0,5).
 
     Приклад 3.  Строк технічної експлуатації будівлі - 100 років;
фактичний вік - 110 років;  залишковий строк економічного життя  -
30 років (за експертними оцінками фахівців).
     Строк економічного  життя  з  урахуванням  експертних  оцінок
фахівців становить 140 років (110 + 30).
     Величина сукупного зносу будівлі З = 110/(110 + 30)  =  0,79;
коефіцієнт сукупного    зносу   (придатності)   будівлі   дорівнює
0,21 (1 - 0,79).
 
     Приклад 4.  Строк технічної експлуатації будівлі - 100 років;
фактичний вік - 70 років; залишковий строк економічного життя - 70
років.  40  років тому був проведений капітальний ремонт,  поточна
вартість  якого  на  дату  оцінки  становить  20  %  від  вартості
заміщення  (відтворення)  будівлі,  визначеної  на  дату   оцінки.
20 років тому була проведена реконструкція,  поточна вартість якої
на дату оцінки становить 40 % від вартості заміщення (відтворення)
будівлі,  визначеної на дату оцінки.  Залишок  вартості  заміщення
(відтворення)    будівлі   за   вирахуванням   поточної   вартості
капітального ремонту та реконструкції відповідно становить 40 %.
     Фактичний вік   результатів  капітального  ремонту  становить
40 років.  Фактичний  вік  результатів   реконструкції   становить
20 років. Фактичний вік будівлі - 70 років.
     Величина          сукупного           зносу           будівлі
З =  (0,2  x  40  +  0,4  x  20  +  0,4  x 70) / (70 + 70) = 0,31;
коефіцієнт сукупного   зносу   (придатності)   будівлі    дорівнює
0,69 (1 - 0,31).
 
     15. До абзацу десятого пункту 11.
     Надлишковими потужностями можуть бути земельні поліпшення або
їх частини, які можна віднести до надлишкового майна.
 
     16. До абзацу третього пункту 12.
     Типові умови   договорів   оренди  -  це  умови  користування
подібним нерухомим майном,  які склалися  у  переважній  більшості
випадків  його  передачі в оренду:  наявність обмежень (обтяжень),
які  не  дають  змоги  використовувати  нерухоме  майно   найбільш
ефективним способом, встановлення орендної плати з урахуванням (чи
без  урахування)  витрат  орендаря,  пов'язаних  з   використанням
нерухомого  майна  (компенсація  орендодавцю  земельного  податку,
експлуатаційні витрати на опалення, охорону, водопостачання тощо).
     Оцінка нерухомого  майна  із  застосуванням дохідного підходу
здійснюється виходячи з типових умов  договорів  оренди  подібного
нерухомого  майна  на  підставі аналізу фактичних або пропонованих
орендних ставок щодо нього.
     Для випадків  проведення  оцінки  нерухомого  майна  з  метою
розрахунку орендної плати в  порядку,  визначеному  законодавством
про  оренду  державного та комунального майна,  факт відповідності
умов  таких  договорів  оренди  типовим  умовам  оренди  подібного
нерухомого  майна  на вторинному ринку враховується лише в частині
розрахунку операційних витрат або необхідних витрат.
 
     17. До пункту 15.
     За умови  отримання  достатньої  інформації  про  доходи  від
користування подібним нерухомим майном та ціни на подібне нерухоме
майно  для  визначення  розміру  ставки  капіталізації  або ставки
дисконту  пріоритетним  є  метод,  що  ґрунтується  на  порівнянні
прогнозованого   річного  чистого  операційного  доходу  (рентного
доходу)  та  ціни  продажу  (ціни  пропонування)  щодо   подібного
нерухомого майна.
 
     18. До абзаців другого та четвертого пункту 16.
     В абзаці  другому  слід  розуміти  посилання  на   пункт   13
Національного стандарту N 2 ( 1442-2004-п ).
     Припущення про  понесення  необхідних  витрат,  пов'язаних  з
приведенням споживчих характеристик об'єкта оцінки у відповідність
із  споживчими  характеристиками   подібного   нерухомого   майна,
інформація  про  доходи  від  використання  якого  використана для
прогнозування чистого  операційного  доходу  від  об'єкта  оцінки,
можливе тільки за умови,  коли залишковий строк економічного життя
об'єкта оцінки  не  скінчився  і  зазначені  витрати  окуповуються
відповідним  збільшенням  ринкової вартості об'єкта оцінки,  тобто
необхідні витрати не створюють надлишкових поліпшень.
     При цьому вартість необхідних витрат визначається на підставі
калькуляції або кошторисної документації,  складеної відповідно до
нормативно-правових   вимог.   У   разі   демонтажу  устаткування,
обладнання,  розбирання конструкцій ураховуються зворотні суми від
отримання   під   час   ремонтних   робіт   конструкцій,  виробів,
матеріалів,  придатних для повторного використання або здавання як
брухту.
 
     19. До абзацу другого пункту 18.
     Вимога визначення ринкової вартості об'єкта оцінки на початок
періоду, що настає за прогнозним, для визначення вартості реверсії
об'єктів оцінки, строк корисного використання яких не закінчується
на  кінець  періоду  прогнозування,  означає,  що якщо надходження
доходів протягом прогнозного періоду передбачалося:
     на кінець  кожного  року (кварталу або місяця в його межах) -
коефіцієнт   дисконтування   для   вартості   реверсії    дорівнює
коефіцієнту   дисконтування,   що   використовувався   в  останній
прогнозний рік (квартал або місяць);
     на початок  кожного року (кварталу або місяця в його межах) -
коефіцієнт   дисконтування   для   вартості   реверсії    дорівнює
коефіцієнту   дисконтування,   визначеному  на  кінець  останнього
прогнозного року (кварталу або місяця в його межах).
 
     20. До абзацу п'ятого пункту 20.
     Узгодження отриманих   величин   скоригованих   цін  об'єктів
порівняння  за   скоригованою   ціною,   яка   зазнала   найменших
коригувань, проводиться на підставі аналізу відхилень скоригованих
цін продажу  (пропонування)  за  сумою  абсолютних  величин  таких
відхилень.
 
     21. До пункту 22.
     Визначення ринкової вартості земельної  ділянки,  що  містить
земельні  поліпшення,  але  розглядається  як  умовно  вільна  від
земельних  поліпшень,   у   випадку,   коли   найбільш   ефективне
використання  такої  земельної  ділянки  не  співпадає  з найбільш
ефективним використанням земельної ділянки,  що  містить  земельні
поліпшення,  ґрунтується  на припущенні про умовну зміну характеру
її використання на такий,  що  забезпечує  її  найбільш  ефективне
використання.  Така  зміна,  зокрема,  може включати умовний поділ
земельної ділянки чи її об'єднання з іншими ділянками.  При  цьому
вартість  земельної  ділянки  визначається  відповідно до Методики
експертної  грошової  оцінки   земельних   ділянок,   затвердженої
постановою Кабінету   Міністрів  України  від  11.10.2002  N  1531
( 1531-2002-п ),  та Порядку проведення експертної грошової оцінки
земельних   ділянок,  затвердженого  наказом  Державного  комітету
України по земельних ресурсах від 09.01.2003 N 2 ( z0396-03 )  (із
змінами  та  доповненнями),  шляхом  застосування  методу розвитку
(можливого використання).
 
     22. До абзацу четвертого пункту 23.
     Норми абзацу четвертого пункту 23 Національного стандарту N 2
( 1442-2004-п ) застосовуються під час оцінки  земельних  ділянок,
віднесених  до  спеціалізованих,  або  таких,  що  мають обмежений
ринок,  згідно з пунктом 39 Методики  експертної  грошової  оцінки
земельних  ділянок,  затвердженої  постановою  Кабінету  Міністрів
України від 11.10.2002 N 1531 ( 1531-2002-п ).
 
     23. До пункту 25.
     Порядок проведення   оцінки  земельних  ділянок,  що  містять
земельні поліпшення,  відповідно до  якого  визначається  вартість
земельних  ділянок,  у  межах  яких розташовані природні та штучні
замкнуті  водойми,  встановлений  Методикою  експертної   грошової
оцінки   земельних   ділянок,   затвердженою  постановою  Кабінету
Міністрів України від 11.10.2002 N 1531 ( 1531-2002-п ).
 
     24. До пункту 26.
     У разі   поєднання   методичних   підходів  вартість  об'єкта
незавершеного будівництва визначається як різниця  між  приведеною
до   поточної  вартості  на  дату  оцінки  прогнозованою  ринковою
вартістю  об'єкта  оцінки  за  умови  його  найбільш   ефективного
використання   після   завершення   будівництва   і   введення   в
експлуатацію та приведеними  до  поточної  вартості  витратами  на
завершення будівництва і введення його в експлуатацію.
 
     25. До пункту 27.
     До природних об'єктів нерухомості належать,  зокрема, цілинна
земельна  ділянка  (природний ландшафт,  природно-заповідний фонд,
природний комплекс, природний заповідник), надра тощо.
 
     26. До пункту 28.
     Під час  оцінки  передавальних  пристроїв ураховуються вимоги
пункту 4 Національного стандарту N 2 ( 1442-2004-п ).
 
     27. До пункту 29.
     Вимоги щодо  складання звіту про оцінку майна в стислій формі
визначені у пункті 57 Національного стандарту N 1 ( 1440-2003-п ).
Зокрема  відповідно до абзацу другого пункту 57 у звіті про оцінку
майна,  складеному  у  стислій  формі,  мають  зазначатися   етапи
проведення незалежної оцінки майна,  здійснені оціночні процедури,
міститися  висновок  про  вартість,  а  також  зібрані  оцінювачем
вихідні дані та інша інформація.
 
     28. До пункту 30.
     До звіту  про  оцінку  земельної  ділянки  -  об'єкта   права
державної  або  комунальної  власності  -  з  метою  її продажу на
конкурентних  засадах  обов'язково  додається  копія   витягу   із
затвердженого  відповідним органом державної влади або відповідним
органом місцевого самоврядування,  уповноваженим приймати  рішення
про відчуження земель,  що перебувають у державній або комунальній
власності,  переліку земельних ділянок, призначених для продажу на
конкурентних засадах (земельних торгах).
     До звіту  про  оцінку  земельної  ділянки  -  об'єкта   права
приватної  власності  -  з  метою  її викупу для суспільних потреб
обов'язково додається копія рішення відповідного органу  державної
влади  або  органу  місцевого  самоврядування про викуп зазначеної
земельної ділянки.
     Копії інших документів,  зазначених у пункті 30 Національного
стандарту N 2 ( 1442-2004-п  ),  додаються  до  звіту  про  оцінку
земельних  ділянок  у разі їх наявності відповідно до встановлених
нормативно-правових  вимог  на  дату   проведення   оцінки   таких
земельних ділянок.





>





Последние новости

 
Курсы НБ Украины
Валюта
USD26.18068
EUR31.28068
RUB0.45433
PLN7.29425
BYR
Реклама
Реклама



Наша кнопка