Законы Украины

Новости Партнеров
 

Про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

Архів документів. Текст правового акту станом на 27 березня 2007 року

                 ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 10.08.2005                                        Справа N 21/705
 
         (ухвалою Судової палати у господарських справах
              Верховного Суду України від 29.09.2005
               відмовлено в допуску до провадження
                   за винятковими обставинами)
 
 
     Вищий господарський суд  України  у  складі  колегії  суддів:
[...]
     розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну  скаргу
ДПI у Печерському районі м. Києва
     на постанову Київського апеляційного господарського суду  від
07.09.2004
     у справі N 21/705 господарського суду міста Києва
     за позовом ТОВ "Дослідний завод мастильних матеріалів "Масма"
     до ДПI у Печерському районі м. Києва
     про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,
     за участю представників сторін від: [...]
     В С Т А Н О В И В:
 
     Рішенням господарського  суду  міста Києва від 17.05.2004 р.,
залишеним   без   змін    постановою    Київського    апеляційного
господарського суду від 07.09.2004 р.,  позов задоволено;  визнано
недійсними податкові повідомлення-рішення ДПI у Печерському районі
м.  Києва  N  214/26-06210  від 11.06.2003 р.,  N 215/26-06210 від
11.06.2003 р.,  N  216/26-06210  від  11.06.2003  р.;  стягнуто  з
відповідача на користь позивача 203 грн. судових витрат.
 
     Відповідач у  поданій  касаційній  скарзі  просить  постанову
Київського апеляційного господарського суду скасувати, посилаючись
на неправильне  застосування  норм  матеріального  права,  а саме:
пп. 4.1.6 п.  4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування  прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ),  пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України
"Про податок на  додану  вартість"  (  168/97-ВР  ),  ст. 2 Закону
України "Про  порядок  здійснення  розрахунків в іноземній валюті"
( 185/94-ВР ),  та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні
позовних вимог.
 
     У запереченні  на  касаційну  скаргу  позивач  просить скаргу
залишити без задоволення,  оскільки її доводи  не  ґрунтуються  на
чинному законодавстві.
 
     Колегія суддів,   перевіривши   наявні   матеріали  (фактичні
обставини)  справи  на  предмет  правильності  застосування  судом
апеляційної  інстанції  норм матеріального і процесуального права,
заслухавши пояснення представників  сторін,  дійшла  висновку,  що
касаційна  скарга  відповідача задоволенню не підлягає з наступних
підстав.
 
     В процесі  розгляду  справи  судом  першої   інстанції   було
встановлено  та  підтверджено  апеляційним  судом  при  здійсненні
апеляційного провадження,  що ДПI у Печерському  районі  м.  Києва
проведена  зустрічна  перевірка  ТОВ  "Дослідний  завод мастильних
матеріалів "Масма" з питань дотримання вимог  чинного  податкового
та  валютного законодавства при фінансово-господарських відносинах
з фірмою  "Франстір"  (Чехія),  РПУ   ПО   "Нафтан"   (Білорусія),
ТОВ "Iтера-М"   та  ТОВ  "Промтехмонтаж-Н"  (Росія)  за  період  з
01.01.2001 р.  по 01.03.2002 р., за результатами якої складено акт
N 100/26-062/57/30675851 від 09.06.2003 р.
 
     На підставі  вказаного  акту  відповідачем винесено податкові
повідомлення-рішення  від  11.06.2003  р.  N  214/26-06210,   яким
позивачу  визначено  податкове  зобов'язання  за платежем "пеня за
порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД" у розмірі 1829206 грн.
(штрафні  (фінансові)  санкції);  N  215/26-06210,  яким  позивачу
визначено податкове зобов'язання з податку на  додану  вартість  у
розмірі 110324  грн.,  в  т.ч.  73549  грн.  основного  платежу та
36775 грн.  штрафних (фінансових) санкцій;  N  216/26-06210,  яким
позивачу  визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у
розмірі 916200 грн.,  в т.ч.  610800  грн.  основного  платежу  та
305400 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
 
     В акті   перевірки  вказано,  що  позивачем  було  безоплатно
отримано товари від ВАТ "Iтера-М",  ВАТ "Промтехмонтаж-Н" (Росія),
оскільки  відносин  між  позивачем  та вказаними підприємствами не
існує,  зазначені підприємства були власниками товару,  який  було
одержано  позивачем,  оскільки оплатили його вартість ТОВ "Нафтан"
(Білорусь).
 
     Також в  акті  перевірки  відповідач  робить   висновок,   що
оподатковуваний  прибуток  позивача  за 2001 р.  збільшено на суму
2036 тис. грн.  у зв'язку з безпідставним, з точки зору податкової
інспекції,  віднесенням  позивачем  до валових витрат підприємства
вартості  товарів,  отриманих  від  відправника  ТОВ  "Нафтан"  по
контракту  N  3/2001  від  01.02.01 р.,  оскільки оплату за товар,
поставлений на підставі вищевказаного  контракту,  було  здійснено
ТОВ  "Iтера-М"  та ТОВ "Промтехмонтаж-Н" (Росія),  а тому позивачу
слід було керуватися вимогами  пп.  4.1.6  п.  4.1  ст.  4  Закону
України  "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) та
п.п.  7.4.4 п.  7.4 ст.  7 Закону України "Про податок  на  додану
вартість"  (  168/97-ВР  ).  Отже,  за  висновками  акту перевірки
позивачу донарахований податок на прибуток у сумі 610 800 грн.  та
податок на додану вартість у сумі 73 549 грн.
 
     В акті  перевірки  також  вказано  на  неповернення позивачем
валютних коштів в розмірі 136 019,15 дол. США та 57 880,41 євро.
 
     01.02.2001 р.  між фірмою "Франстір" (Чехія) та  ТОВ  "Масма"
укладено  контракт  N  3/2001,  відповідно  до  умов  якого  фірма
"Франстір" (як продавець) продає,  а позивач (як  покупець)  купує
технічні,   базові  мастила  та  спецрідини.  Відповідно  до  умов
контракту  та  додатків  до  нього  загальна  вартість   контракту
складала  760000  доларів  США при умовах оплати в чеських кронах,
євро або доларах США.
 
     Як встановлено   судами,   оплата   за   поставлений    товар
здійснювалася  ТОВ  "Масма" по кожній партії поставленого товару у
відповідності з додатками до контракту від 01.02.2001 р. N 3/2001,
згідно  умов  якого  платежі  по  контракту  здійснюються  в євро,
чеських кронах або  доларах  США  покупцем  на  умовах  оплати  за
поставлену продукцію або передплати на рахунок продавця.
 
     Відповідно до  умов  Доповнення від 28.01.02 р.  до контракту
N 3/2001  датою  поставки  товару  вважається   дата   на   митній
декларації  "Покупця"  (позивача),  а у випадку передплати,  товар
поставляється протягом 90 днів з дня здійснення передплати.
 
     Згідно додатків  NN  1-7,  14,  15,  18,  19,  20,  22-41  до
контракту N 3/2001 від 01.02.01 р.,  сторонами було узгоджено,  що
відправниками   товару   буде   ТОВ   "Нафтан"   (Білорусь),   ЗАТ
"Промсервіс-2"  (Росія),  фірма  "Ніко" (Франція),  фірма "Адітол"
(Словакія), фірма "Етил Петролеум Еддітивз ЛТД" (Великобританія).
 
     Дослідивши вантажні митні декларації N 004181 від 07.02.2001,
N  004240  від 15.02.2001,  N 004515 від 27.03.2001,  N 004565 від
04.04.2001, N 005094 від  13.06.2001,  N  005213  від  22.06.2001,
N 005661 від 31.07.2001, N 005760 від 06.08.2001, від N 006256 від
19.09.2001, N 006257 від 19.09.2001, суди встановили, що позивачем
було  отримано  від фірми "Франстір" (Чехія) продукцію на загальну
суму 136019,15 доларів США та 57880,41 євро.
 
     Відправником товару у вказаних ВМД зазначено РУП "ПО  НАФТАН"
(Білорусь),  країною  відправника у графі 15а - Білорусь (код 112,
згідно  з  Класифікатором  країн  світу,   затвердженого   наказом
Державного  комітету  по стандартизації метрології та сертифікації
України від 18.04.96 р. N 160 ( v0160207-96 ).
 
     Вищеназвані вантажні митні декларації у графі 2 ( z0443-97  )
(визначення  експортера та відправника) містять реквізити та назву
контрагента позивача  -  "Franstir"  s.r.o.,  Чеська   республіка.
У графі  11  (торгуюча  країна)  вантажні митні декларації містять
код "203",  який згідно з Класифікатором країн світу, затвердженим
наказом   Державного  комітету  по  стандартизації  метрології  та
сертифікації України від 18.04.96 р.  N 160  (  v0160207-96  ),  є
кодом Чеської республіки.
 
     Відповідно до абзацу 6 пп.  1.7 п.  1 "Iнструкції про порядок
заповнення  вантажної  митної  декларації"  затвердженої   наказом
Державної митної   служби   України   N   307  (  z0443-97  )  від
09.07.97 р.,  зареєстровано   в   Міністерстві   юстиції   України
24.09.1997  р.  за  N  443/2247,  торгуюча країна (країна договору
/контракту/) - країна,  на території якої  зареєстрована  юридична
або   фізична  особа,  з  якою  вітчизняна  особа  уклала  договір
(контракт).
 
     Абзацом 1 пп.  1.7 п.  1 вказаної  Iнструкції  (  z0443-97  )
визначено,  що відправник - це особа, що передала або має передати
заявлені у ВМД товари в розпорядження  перевізника  відповідно  до
договору  перевезення  для  доставки  одержувачу  і що зазначена в
транспортному документі  або  така,  що  самостійно  доставляє  ці
товари одержувачу, не користуючись послугами перевізника.
 
     У відповідності з пунктами 2, 6 "Положення про вантажну митну
декларацію", затвердженого постановою Кабінету  Міністрів  України
N 574  (  574-97-п ) від 09.06.1997 р.,  вантажна митна декларація
(далі - ВМД) - це письмова заява встановленої форми,  що подається
митному  органу  і  містить  відомості  про  товари та транспортні
засоби,  які переміщуються через  митний  кордон  України,  митний
режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну
для  здійснення  митного  контролю,  митного  оформлення,   митної
статистики,  нарахування податків,  зборів та інших платежів.  ВМД
застосовується      під      час      декларування      суб'єктами
зовнішньоекономічної  діяльності  товарів  та інших предметів,  що
перевозяться через митний кордон України. У разі прийняття ВМД для
оформлення,  їй  присвоюється  реєстраційний  номер та проводиться
реєстрація в журналі обліку ВМД.
 
     Згідно п.  8 названого положення ( 574-97-п ), ВМД вважається
оформленою  за  наявності  на  всіх  її аркушах особистої номерної
печатки інспектора митниці,  що здійснив митне оформлення  товару.
Оформлена  ВМД  є підтвердженням надання особі права на розміщення
товарів та/або транспортних засобів у заявленому митному режимі  і
прав  та  обов'язків  зазначених  у  ВМД осіб щодо здійснення ними
відповідних фінансових, господарських та інших операцій.
 
     Отже, підтвердженням імпорту позивачу товару є  вищезазначені
вантажні  митні  декларації  з  відміткою Центральної енергетичної
митниці  про  ввезення  товару  на  Україну,  які  мають  відбитки
особистих  номерних печаток інспектора митниці,  що здійснив митне
оформлення  товару,  напрямок  переміщення  предметів,  визначення
торгуючої  країни,  експортера  та  відправника,  які відповідають
твердженням позивача про те,  що  продукція,  продавцем  якої  був
контрагент   позивача   за   контрактом   N  3/2001  -  "Franstir"
s.г.о.,Чеська  республіка,  а  відправником  -  РУП  ПО   "Нафтан"
(Білорусь).
 
     При цьому судами прийнято до уваги, що відповідачем не надано
жодних доказів,  що свідчили б про існування між позивачем та  ВАТ
"Iтера-М",  ВАТ "Промтехмонтаж-Н" (Російська Федерація) договірних
(або будь-яких інших) відносин або які б спростовували докази,  що
надані позивачем.
 
     Суди давши оцінку акту перевірки, встановили, що відповідачем
при складанні акту перевірки від 09.06.03 р.  не  було  досліджено
питання наявності  або  відсутності  зобов'язань,  згідно  з якими
ВАТ "Iтера-М"  та  ВАТ  "Промтехмонтаж-Н"  було  здійснено  оплату
продукції,   яку  було  поставлено  позивачу.  Відсутність  прямих
договірних відносин між ВАТ "Iтера-М",  ВАТ  "Промтехмонтаж-Н"  та
фірмою  "Франстір"  не  може  бути  підставою  для  визнання такої
відсутності між вищевказаними підприємствами через третіх осіб.
 
     За таких обставин,  суди попередніх інстанцій дійшли висновку
щодо  безпідставності посилань відповідача на безоплатне одержання
позивачем товару на суму 136019,15 доларів США та 57 880,41 євро.
 
     Згідно приписів п.  5.1,  п.  5.2 ст.  5 Закону України  "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ),  валові витрати
виробництва та обігу (далі -  валові  витрати)  -  сума  будь-яких
витрат    платника    податку   у   грошовій,   матеріальній   або
нематеріальній  формах,  здійснюваних  як   компенсація   вартості
товарів,   які   придбаваються  таким  платником  податку  для  їх
подальшого використання. До складу валових витрат включаються суми
будь-яких витрат,  сплачених протягом звітного періоду у зв'язку з
підготовкою, організацією, продажем продукції.
 
     Отже, суми,     перераховані     позивачем     на     рахунок
фірми-нерезидента    ("Франстір")    за   товар,   поставлений   у
відповідності з контрактом N 3/2001 та додатками до  нього,  вірно
віднесені  позивачем  до  валових  витрат  підприємства,  а  суми,
сплачені при  митному  оформлені  отриманого  товару  за  вказаним
контрактом, включені до податкового кредиту з ПДВ із відображенням
в книзі обліку  придбання  товарів  та  податкових  деклараціях  з
податку  на  додану  вартість  у  відповідних  звітних  періодах у
відповідності з вимогами Закону України  "Про  податок  на  додану
вартість" ( 168/97-ВР ).
 
     Щодо посилань  відповідача  на неповернення валютних коштів у
розмірі  136019,15  доларів  США  та  57880,41  євро,  то   судами
встановлено, що     позивач     перерахував     кошти    у    сумі
136 019,15 доларів США та 57 880,41 євро по контракту N 3/2001  на
рахунок  фірми "Франстір" (Чехія) та отримав товар на вказану суму
з додержанням строку в 90 днів  з  дня  здійснення  передплати  за
товар,  що, як зазначалося вище підтверджується вантажними митними
деклараціями, фактурами      та      залізничними      накладними,
відповідно до  яких  позивачу  поставлено  товар  на загальну суму
136019,15 доларів США та 57 880,41 євро.
 
     Наведене спростовує    доводи    касаційної    скарги    щодо
неправильного застосування судами норм матеріального права.
 
     Враховуючи вищенаведене,        постанова        апеляційного
господарського суду є такою, що відповідає нормам матеріального та
процесуального  права,  підстав  для  її  зміни  чи  скасування не
вбачається.
 
     Враховуючи викладене,  керуючись ст.ст.  108,  111-5,  111-7,
п. 1  ч.  1 ст.  111-9,  ст.  111-11 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ),  Вищий господарський суд  України,  -
П О С Т А Н О В И В:
 
     Постанову Київського  апеляційного  господарського  суду  від
07.09.2004 р.  у справі N 21/705 залишити без  змін,  а  касаційну
скаргу ДПI у Печерському районі м. Києва - без задоволення.





>





Последние новости

 
Курсы НБ Украины
Валюта
USD27.17711
EUR31.97658
RUB0.46191
PLN7.6055
BYR
Реклама
Реклама



Наша кнопка