Законы Украины

Новости Партнеров
 

Про внесення змін до Закону України "Про комітети Верховної Ради України"

Архів документів. Текст правового акту станом на 27 березня 2007 року

                    З А К О Н   У К Р А Ї Н И
 
                   Про внесення змін до деяких
                    законодавчих актів України
 
 
     Верховна Рада України  п о с т а н о в л я є:
 
     I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
 
     1. У Митному кодексі України ( 92-15 )  (Відомості  Верховної
Ради України 2002 р.,  N 38-39,  ст. 288; 2005 р., N 7-8, ст. 162,
NN 17-19, ст. 267):
 
     1) статтю 1 доповнити пунктом 10-1 такого змісту:
 
     "10-1) комерційні  умови   -   сукупність   умов,   за   яких
здійснюється   комерційна  операція  (умови  поставки  товарів  за
правилами "Інкотермс", переходу ризиків, здійснення оплати товару,
вплив  на  вартість  різних  чинників,  таких як кількість одиниць
товару  в  партії  товару,  репутація   на   ринку,   партнерство,
сезонність тощо)";
 
     2) статтю 31 викласти в такій редакції:
 
     "Стаття 31. Інформація щодо нормативно-правових актів та
                 судових рішень з питань митної справи
 
     Інформація про нормативно-правові акти з питань митної справи
(назва акта, його основні положення, інформація про опублікування)
безоплатно надається митними органами заінтересованим особам на їх
запит.
 
     Судові рішення  стосовно  митної справи загального характеру,
що набрали законної сили,  підлягають офіційному  опублікуванню  у
порядку, встановленому законом України.
 
     Стислі довідки  щодо  основних  положень  актів законодавства
України  з  питань  митної  справи  розміщуються  для   загального
ознайомлення в місцях розташування митних органів";
 
     3) глави 46 та 47 викласти в такій редакції:
 
                            "Глава 46
 
                        ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
 
     Стаття 259. Митна вартість товарів
 
     Митною вартістю  товарів,  які  переміщуються  через   митний
кордон України,  є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає
сплаті за  ці  товари,  обчислена  відповідно  до  положень  цього
Кодексу.
 
     Стаття 260. Визначення митної вартості товарів, які
                 переміщуються через митний кордон України
 
     Митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон
України,  визначається  декларантом  відповідно  до положень цього
Кодексу.
 
     Порядок визначення митної  вартості  товарів  поширюється  на
товари, які переміщуються через митний кордон України.
 
     Для цілей   визначення   митної   вартості   використовується
інформація,  підготовлена  у   спосіб,   сумісний   з   принципами
бухгалтерського   обліку,   прийнятими   у  відповідній  країні  і
доцільними для певного методу визначення митної вартості.
 
     Методи визначення митної вартості товарів,  які переміщуються
через   митний   кордон   України,   та   умови   їх  застосування
встановлюються цим Кодексом.
 
     Стаття 261. Використання відомостей про митну вартість
                 товарів
 
     Відомості про митну вартість товарів, які переміщуються через
митний кордон України, використовуються для нарахування податків і
зборів (обов'язкових платежів), ведення митної статистики, а також
у відповідних   випадках   для  розрахунків  у  разі  застосування
штрафів, інших санкцій та стягнень, встановлених законами України.
 
     Митні органи  зобов'язані забезпечити в установленому порядку
доступ до інформації про  закони,  інші  нормативно-правові  акти,
нормативні  документи  та  судові  рішення загального застосування
щодо питань, пов'язаних з визначенням митної вартості товарів.
 
     Стаття 262. Декларування митної вартості товарів
 
     Митна вартість товарів  і  метод  її  визначення  заявляються
(декларуються)  митному  органу  декларантом  під  час переміщення
товарів через митний  кордон  України  шляхом  подання  декларації
митної вартості.
 
     Порядок та  умови  декларування митної вартості товарів,  які
переміщуються  через   митний   кордон   України,   встановлюються
Кабінетом  Міністрів  України,  а  порядок  заповнення  декларацій
митної вартості -  спеціально  уповноваженим  центральним  органом
виконавчої влади в галузі митної справи.
 
     Стаття 263. Додержання вимог щодо конфіденційності інформації
 
     Уся інформація,  що  стосується митної вартості товарів,  які
переміщуються через митний кордон України,  може використовуватися
митним   органом   виключно   для  митних  цілей  і  не  може  без
спеціального дозволу особи чи органу,  що подають таку інформацію,
розголошуватися  або  передаватися  третім особам,  включаючи інші
органи державної влади,  крім подання її  у  порядку,  визначеному
законом.
 
     Умови, викладені у частині першій цієї статті,  не стосуються
знеособленої   зведеної   інформації   для   статистичних   цілей,
знеособленої  аналітичної  інформації,  інформації  щодо загальних
питань  роботи  митниці,  інформації,  яка   не   відноситься   до
конкретних фізичних та/або юридичних осіб,  та інформації,  яка не
може становити комерційну таємницю.  Крім того,  це не  стосується
інформації   стосовно   правопорушень,  публічного  обговорення  в
засобах масової інформації проблем митної справи тощо.
 
     За розголошення  зазначеної  у  частині  першій  цієї  статті
інформації  посадові  особи митних органів несуть відповідальність
згідно із законом.
 
     Стаття 264. Права та обов'язки декларанта, який декларує
                 митну вартість товарів
 
     Заявлена декларантом  митна  вартість  товарів  і  подані ним
відомості про її визначення  повинні  базуватися  на  об'єктивних,
документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
 
     У разі  потреби  у  підтвердженні  заявленої  митної вартості
товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для
цього  відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно
до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
 
     У разі  виникнення  потреби  в  уточненні  заявленої   митної
вартості  товарів або в разі незгоди декларанта з митною вартістю,
визначеною митним  органом,  декларант  має  право  звернутися  до
митного  органу з проханням випустити товари,  що декларуються,  у
вільний  обіг  під  гарантію  уповноваженого  банку  або  сплатити
податки і збори (обов'язкові платежі) згідно з митною вартістю цих
товарів, визначеною митним органом.
 
     На письмову вимогу декларант має  право  на  надання  йому  в
тижневий строк з дня звернення письмового пояснення стосовно того,
як  митним  органом  було  визначено  митну  вартість   оцінюваних
товарів.
 
     Строк дії  гарантійних зобов'язань,  визначених цією статтею,
не може перевищувати 90 календарних днів з моменту випуску товарів
у вільний обіг.
 
     Після надання  банком  гарантій,  зазначених у частині третій
цієї статті,  митний орган зобов'язаний випустити товари у вільний
обіг.  У  разі  якщо  після  сплати  декларантом податків і зборів
(обов'язкових  платежів)  згідно  з   митною   вартістю   товарів,
визначеною митним органом,  буде прийнято рішення про застосування
митної вартості,  заявленої декларантом,  сума  надміру  сплачених
податків  і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту
у  місячний  термін  з   дня   прийняття   рішення,   у   порядку,
передбаченому законодавством.
 
     Додаткові витрати,  що  виникли  у  декларанта  у  зв'язку  з
уточненням заявленої ним  митної  вартості  або  поданням  митному
органу додаткової інформації, несе декларант.
 
     Декларант має  право  оскаржити  рішення  митного органу щодо
визначення митної вартості оцінюваних товарів  до  митного  органу
вищого рівня та/або до суду.  У повідомленні митного органу вищого
рівня про результати розгляду скарги обґрунтовується  прийняте  за
скаргою  рішення  та  міститься  інформація  про  право декларанта
оскаржити це рішення в судовому порядку.
 
     Стаття 265. Права та обов'язки митного органу під час
                 здійснення контролю правильності визначення
                 митної вартості товарів
 
     Митний орган здійснює контроль правильності визначення митної
вартості   товарів  згідно  з  положеннями  цього  Кодексу.  Такий
контроль   може   здійснюватися   в   установленому   порядку   із
застосуванням різних форм,  у тому числі відповідно до статей 60 і
69 цього Кодексу,  після  закінчення  операцій  митного  контролю,
оформлення  та  пропуску  через  митний  кордон  України товарів і
транспортних засобів.  Порядок  контролю  правильності  визначення
митної вартості  товарів   після   закінчення   операції   митного
контролю,  оформлення  та  пропуску  через  митний  кордон України
товарів  і  транспортних  засобів  та  донарахування  обов'язкових
платежів визначається Кабінетом Міністрів України.
 
     Митний орган  має  право  упевнитися  в   достовірності   або
точності  будь-якої  заяви,  документа чи декларації,  поданої для
цілей визначення митної вартості.
 
     Якщо митний орган дійшов висновку,  що визначена  декларантом
митна  вартість  нижча,  ніж  прямі  витрати  на виробництво цього
товару,  в тому числі сировини,  матеріалів та/або  комплектуючих,
які  входять до складу товару,  митний орган має право зобов'язати
декларанта  визначити  митну  вартість  іншим  способом,  ніж  він
використав для її визначення.
 
                             Глава 47
 
            МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ МИТНОЇ ВАРТОСТІ ТОВАРІВ,
      ЯКІ ІМПОРТУЮТЬСЯ В УКРАЇНУ, ТА ПОРЯДОК ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
 
     Стаття 266. Методи визначення митної вартості товарів, які
                 імпортуються в Україну
 
     Визначення митної  вартості  товарів,  які   імпортуються   в
Україну, здійснюється за такими методами:
 
     1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість
операції);
 
     2) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
 
     3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
 
     4) на основі віднімання вартості;
 
     5) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
 
     6) резервного.
 
     Основним є метод визначення митної вартості товарів за  ціною
договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
 
     Якщо митна  вартість  не  може  бути  визначена  за методом 1
згідно  з  положеннями  статті  267  цього  Кодексу,   проводиться
процедура  консультацій  між митним органом та декларантом з метою
обґрунтованого  вибору  підстав  для  визначення  митної  вартості
відповідно  до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу.  У ході таких
консультацій митний орган  та  декларант  можуть  здійснити  обмін
наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо
її конфіденційності.
 
     У разі неможливості визначення митної вартості  товарів,  які
імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 268 і 269 цього
Кодексу за  основу  може  братися  або  ціна,  за  якою  оцінювані
ідентичні  або  подібні (аналогічні) товари були продані в Україні
не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 271,
або  обчислена  відповідно  до  вимог  статті  272  цього  Кодексу
вартість товарів.
 
     При цьому кожний наступний метод застосовується,  якщо  митна
вартість  товарів  не  може  бути  визначена  шляхом  застосування
попереднього методу.
 
     Методи на основі віднімання та додавання вартості  (обчислена
вартість)  можуть  застосовуватися  у  будь-якій  послідовності на
розсуд декларанта.
 
     У разі  якщо  неможливо  застосувати  жоден   із   зазначених
методів,   митна   вартість   визначається  за  резервним  методом
відповідно до вимог, установлених статтею 273 цього Кодексу.
 
     Стаття 267. Метод визначення митної вартості за ціною
                 договору щодо товарів, які імпортуються
                 (вартість операції)
 
     Митною вартістю  за  ціною   договору   щодо   товарів,   які
імпортуються,  є вартість операції,  тобто ціна,  що була фактично
сплачена або підлягає сплаті за товари,  якщо вони  продаються  на
експорт  в  Україну,  скоригована  в  разі  потреби  відповідно до
частини другої цієї статті.  Ціна,  що була фактично сплачена  або
підлягає  сплаті,  -  це  загальна  сума  всіх платежів,  які були
здійснені або  які  повинні  бути  здійснені  покупцем  оцінюваних
товарів  на  користь  продавця  та/або  на  користь продавця через
третіх осіб,  та/або на пов'язаних з продавцем осіб.  Такі платежі
можуть  бути  здійснені  прямо  або опосередковано шляхом переказу
грошей, акредитиву, інкасування або за допомогою інших розрахунків
(вексель,  передача цінних документів тощо). Термін "ціна, що була
фактично сплачена або  підлягає  сплаті"  стосується  тільки  ціни
оцінюваних товарів.  Дивіденди або інші платежі покупця на користь
продавця,  не пов'язані з  оцінюваними  товарами,  не  є  частиною
митної вартості.  Додавання до ціни, що була фактично сплачена або
підлягає сплаті,  згідно з цією статтею робляться лише  на  основі
об'єктивних даних,  що підтверджуються документально та піддаються
обчисленню.
 
     При визначенні митної вартості  до  ціни,  що  була  фактично
сплачена  або  підлягає  сплаті  за  оцінювані  товари,  додаються
подальші витрати,  якщо  вони  не  включалися  до  ціни,  що  була
фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема:
 
     1) витрати, понесені покупцем:
 
     а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних
за закупівлю,  які є платою покупця  своєму  агентові  за  надання
послуг,  пов'язаних  з  представництвом його інтересів за кордоном
для закупівлі оцінюваних товарів;
 
     б) вартість  контейнерів,  що  для  митних  цілей  вважаються
єдиним цілим з відповідними товарами;
 
     в) вартість  упаковки  або вартість пакувальних матеріалів та
робіт, пов'язаних з пакуванням;
 
     2) належним чином розподілена вартість нижченаведених товарів
та   послуг,  якщо  вони  поставляються  прямо  чи  опосередковано
покупцем безоплатно або за зниженими  цінами  для  використання  у
зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних
товарів,  якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично
сплачена або підлягає сплаті:
 
     а) сировини,     матеріалів,     деталей,    напівфабрикатів,
комплектувальних виробів тощо,  які увійшли до  складу  оцінюваних
товарів;
 
     б) інструментів,  штампів, шаблонів та аналогічних предметів,
використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;
 
     в) матеріалів,  витрачених у процесі  виробництва  оцінюваних
товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);
 
     г) інженерних  та  дослідно-конструкторських робіт,  дизайну,
художнього оформлення,  ескізів та креслень,  виконаних за  межами
України  і  безпосередньо  необхідних  для  виробництва оцінюваних
товарів;
 
     3) роялті та ліцензійні платежі,  які  стосуються  оцінюваних
товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано
як  умову  продажу  оцінюваних  товарів,  якщо  такі  платежі   не
включаються  до  ціни,  що  була  фактично  сплачена  або підлягає
сплаті.  Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються
патентів,  знаків для товарів і послуг та авторських прав. Витрати
на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не
повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає
сплаті за оцінювані товари;
 
     4) відповідна  частина  виручки  від  будь-якого   подальшого
перепродажу,  передачі чи використання товарів,  що оцінюються, на
митній території України,  яка  прямо  чи  опосередковано  йде  на
користь продавця;
 
     5) витрати   на   транспортування   оцінюваних   товарів   до
аеропорту,  порту або іншого місця  ввезення  на  митну  територію
України;
 
     6) витрати   на   завантаження,   розвантаження   та  обробку
оцінюваних товарів,  пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту,
порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
 
     7) витрати на страхування цих товарів.
 
     При визначенні  митної  вартості  до  ціни,  що була фактично
сплачена або підлягає сплаті,  не  допускається  включення  ніяких
інших  витрат,  крім тих,  що передбачені у цій статті.  До митної
вартості не включаються нижченаведені витрати або кошти  за  умови
виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті
за  оцінювані  товари,  які  документально  підтверджено  та   які
піддаються обчисленню:
 
     а) плата  за будівництво,  спорудження,  складення,  технічне
обслуговування або технічну  допомогу,  здійснені  після  ввезення
імпортних  товарів,  таких  як  промислова  установка,  машини або
обладнання;
 
     б) витрати на транспортування після ввезення;
 
     в) податки та збори (обов'язкові платежі), які справляються в
Україні.
 
     Метод визначення  митної  вартості  за  ціною  договору  щодо
товарів,  які імпортуються (вартості операції), використовується в
разі, якщо:
 
     1) немає  жодних  обмежень  щодо  прав покупця (імпортера) на
використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:
 
     а) встановлюються   законом   чи   запроваджуються   органами
державної влади в Україні;
 
     б) обмежують географічний регіон,  у якому товари можуть бути
перепродані (відчужені повторно);
 
     в) не впливають значною мірою на вартість товару;
 
     2) стосовно продажу оцінюваних товарів або їх  ціни  відсутні
будь-які  умови  або  застереження,  що  унеможливлюють визначення
вартості цих товарів;
 
     3) жодна   частина   виручки   від   будь-якого    подальшого
перепродажу, розпорядження  або  використання  товарів покупцем не
надійде прямо чи опосередковано продавцеві,  якщо тільки  не  може
бути   зроблено  відповідне  коригування  відповідно  до  положень
частини другої цієї статті;
 
     4) покупець і продавець не є пов'язаними  між  собою  особами
або  хоч  і  є пов'язаними між собою особами,  але ці відносини не
вплинули на ціну товарів.  За наявності достатніх підстав вважати,
що зазначені відносини вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний
орган повинен  повідомити  про  це  декларантові  та  надати  йому
можливість    для   відповіді   та   доказу   відсутності   впливу
взаємозв'язку  продавця  і  покупця  на  ціну,  що  була  фактично
сплачена  або  підлягає  сплаті  за  оцінювані  товари.  На вимогу
декларанта таке повідомлення здійснюється у письмовій формі.
 
     Для цілей цього  Кодексу  особи  вважаються  пов'язаними  між
собою тільки в разі, якщо:
 
     1) вони є посадовими особами або керівниками підприємств один
у одного;
 
     2) вони є партнерами у  спільній  підприємницькій  або  іншій
діяльності, яку не заборонено законодавством;
 
     3) вони є роботодавцем і найманим працівником;
 
     4) будь-яка особа прямо чи опосередковано володіє,  контролює
або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій,  що дають право
голосу, або акцій обох з них;
 
     5) один з них прямо або опосередковано контролює іншого;
 
     6) обидва вони прямо або опосередковано контролюються третьою
особою;
 
     7) разом вони  прямо  або  опосередковано  контролюють  третю
особу;
 
     8) вони є членами однієї сім'ї.
 
     Особи, одна   з   яких  є  одноосібним  агентом,  одноосібним
дистриб'ютором чи одноосібним концесіонером іншої,  як  би  це  не
називалося,  вважаються пов'язаними для цілей цього Кодексу,  якщо
вони підпадають хоча б під один з критеріїв  частини  п'ятої  цієї
статті.
 
     При продажу товарів між пов'язаними особами вартість операції
береться за  основу  для  визначення  митної  вартості  оцінюваних
товарів за першим методом, якщо декларант доведе, що така вартість
є максимально  наближеною  до  вартості  однієї  з  нижченаведених
операцій,  яка  здійснювалася одночасно з оцінюваними товарами або
майже в той же час:
 
     1) вартості  операції  при  продажу   непов'язаним   покупцям
ідентичних  або  подібних  (аналогічних)  товарів  для  експорту в
Україну;
 
     2) митної  вартості  ідентичних  або  подібних  (аналогічних)
товарів, визначеної згідно з положеннями статті 271 цього Кодексу;
 
     3) митної  вартості  ідентичних  або  подібних  (аналогічних)
товарів, визначеної згідно з положеннями статті 272 цього Кодексу.
 
     У разі застосування вимог частини сьомої цієї статті належним
чином  враховується  наявна у митного органу та подана декларантом
інформація щодо різниці в комерційних умовах  продажу,  кількісних
показниках, елементах і витратах, зазначених у частині другій цієї
статті,  та витратах, які звичайно понесені продавцем при продажу,
коли  продавець  і покупець не пов'язані між собою,  і не понесені
продавцем при продажу,  коли продавець і  покупець  пов'язані  між
собою.
 
     Визначення вартості   операцій,   зазначених  у  пунктах  1-3
частини сьомої цієї статті, здійснюється за ініціативою декларанта
і  тільки  з  метою  порівняння.  Вартість  цих  операцій  не може
використовуватися  замість   вартості   операцій   з   оцінюваними
товарами.
 
     Використані декларантом  відомості повинні бути об'єктивними,
піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.
 
     Стаття 268. Метод визначення митної вартості за ціною
                 договору щодо ідентичних товарів
 
     У разі  якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути
визначена згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу,  за митну
вартість  береться  вартість операції з ідентичними товарами,  які
продаються на експорт в Україну з тієї ж  країни  і  час  експорту
яких   збігається  з  часом  експорту  оцінюваних  товарів  або  є
максимально наближеним до нього.
 
     При застосуванні цього методу визначення митної  вартості  за
основу   береться  вартість  операції  з  ідентичними  товарами  з
дотриманням  умов,  зазначених  у  цій  статті.  При   цьому   під
ідентичними  розуміються  товари,  однакові  за  всіма  ознаками з
оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як:
 
     1) фізичні характеристики;
 
     2) якість та репутація на ринку;
 
     3) країна походження;
 
     4) виробник.
 
     Незначні зовнішні відмінності не можуть  бути  підставою  для
відмови  у  розгляді  товарів  як  ідентичних,  якщо в цілому такі
товари відповідають вимогам частини другої цієї статті.
 
     Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу  для
визначення   митної  вартості  товарів,  якщо  ці  товари  ввезено
приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних умовах, що й
оцінювані товари.
 
     У разі  відсутності  такого продажу використовується вартість
операції з ідентичними товарами, які продавалися в Україну в іншій
кількості  та/або  на інших комерційних умовах.  При цьому їх ціна
коригується з урахуванням зазначених  розбіжностей  незалежно  від
того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація,
що  використовується  при  здійсненні  коригування,  повинна  бути
документально підтверджена.
 
     У разі  якщо  кошти  та  витрати,  зазначені  в  пунктах  5-7
частини другої статті 267 цього Кодексу,  включаються  у  вартість
операції,  здійснюється коригування для врахування значної різниці
в таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповідними
ідентичними товарами, що зумовлено різницею у відстанях і способах
транспортування.
 
     У разі якщо для цілей застосування цього  методу  виявляється
більше,  ніж  одна  вартість операції з ідентичними товарами,  для
визначення митної  вартості  оцінюваних  товарів  використовується
найменша така вартість.
 
     Стаття 269. Метод визначення митної вартості за ціною
                 договору щодо подібних (аналогічних) товарів
 
     У разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може  бути
визначена згідно з положеннями статей 267 та 268 цього Кодексу, за
митну   вартість   береться   вартість   операції   з    подібними
(аналогічними) товарами, які продаються на експорт в Україну і час
експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є
максимально наближеним до нього.
 
     Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не
є однаковими за всіма ознаками,  але мають схожі характеристики  і
складаються із схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові
функції  порівняно  з  товарами,  що  оцінюються,  та   вважаються
комерційно взаємозамінними.
 
     Для визначення,   чи   є   товари  подібними  (аналогічними),
враховуються такі ознаки:
 
     1) якість, наявність торгової марки та їх репутація на ринку;
 
     2) країна походження;
 
     3) виробник.
 
     Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за
основу  для  визначення  митної  вартості товарів,  якщо ці товари
ввезено приблизно в тій же  кількості  і  на  тих  же  комерційних
умовах, що й оцінювані товари.
 
     У разі  якщо  такого  продажу  не виявлено,  використовується
вартість  операції  з  подібними  (аналогічними)   товарами,   які
продавалися   в   Україну   в  іншій  кількості  та/або  на  інших
комерційних умовах.  При цьому їх ціна коригується  з  урахуванням
зазначених   розбіжностей  незалежно  від  того,  чи  веде  це  до
збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується
при    здійсненні    коригування,   повинна   бути   документально
підтверджена.
 
     У разі  якщо  кошти  та  витрати,  зазначені  в  пунктах  5-7
частини другої  статті  267 цього Кодексу,  включаються у вартість
операції,  здійснюється коригування для врахування значної різниці
у таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповідними
подібними  (аналогічними)  товарами,  що  зумовлено   різницею   у
відстанях і способах транспортування.
 
     У разі  якщо  для цілей застосування цього методу виявляється
більше,  ніж одна вартість  операції  з  подібними  (аналогічними)
товарами,   для  визначення  митної  вартості  оцінюваних  товарів
використовується найменша така вартість.
 
     Стаття 270. Застереження щодо умов застосування методів
                 визначення митної вартості товарів за ціною
                 договору щодо ідентичних товарів та за ціною
                 договору щодо подібних (аналогічних) товарів
 
     Товари не вважаються ідентичними або подібними (аналогічними)
оцінюваним,  якщо вони не вироблені в тій же країні,  що і товари,
які оцінюються.
 
     Товари, виготовлені не виробником оцінюваних товарів, а іншою
особою,  беруться до уваги лише в разі,  якщо немає ні ідентичних,
ні   подібних   (аналогічних)   товарів,   виготовлених  особою  -
виробником товарів, які оцінюються.
 
     Товари не вважаються ідентичними чи подібними  (аналогічними)
оцінюваним, якщо їх проектування, дослідно-конструкторські роботи,
художнє  оформлення,  дизайн,  ескізи,  креслення,  а  також  інші
аналогічні роботи виконано в Україні.
 
     Стаття 271. Метод визначення митної вартості на основі
                 віднімання вартості
 
     У разі якщо митна вартість імпортних  товарів  не  може  бути
визначена відповідно до положень статей 267-270 цього Кодексу,  їх
митна вартість визначається згідно з положеннями  цієї  статті  на
основі   віднімання   вартості,  крім  випадків,  коли  на  вимогу
декларанта порядок застосування цієї статті  та  статті  272  може
бути зворотним.
 
     У разі  якщо  оцінювані,  ідентичні  чи  подібні (аналогічні)
товари продаються (відчужуються) на  митній  території  України  у
незмінному  стані,  для  визначення митної вартості товарів за цим
методом за основу береться ціна одиниці товару,  за якою найбільша
партія оцінюваних,  ідентичних чи подібних (аналогічних) імпортних
товарів  продається  на  території  України  покупцю,  що   не   є
пов'язаною  з продавцем особою,  одночасно або у час,  максимально
наближений  до  дати  ввезення  оцінюваних   товарів,   за   умови
вирахування, якщо вони можуть бути виділені, таких компонентів:
 
     1) витрат  на  виплату комісійних,  що були фактично сплачені
або підлягають сплаті,  чи звичайних  торговельних  надбавок,  які
робляться  для  одержання  прибутку та покриття загальних витрат у
зв'язку з продажем на митній  території  України  товарів  того  ж
класу  та  виду.  Товарами  одного  класу  та  виду є товари,  які
підпадають  під  групу  або  спектр   товарів,   що   виробляються
конкретною   галуззю   чи   сектором  промисловості  та  включають
ідентичні або подібні (аналогічні) товари.  Поняття "товари того ж
класу або виду" включає товари,  імпортовані з тієї ж країни, що й
оцінювані товари, а також товари, ввезені з інших країн.
 
     Сума прибутку та загальних витрат,  до яких належать прямі та
непрямі витрати,  пов'язані із збутом зазначених товарів,  повинна
братися в цілому.  Числове значення витрат для  цілей  вирахування
цієї суми визначається на основі інформації,  поданої декларантом,
якщо тільки цифри декларанта не є несумісними з даними, одержаними
при  продажу  в  Україні ввезених (імпортних) товарів того ж класу
або виду. Якщо дані декларанта несумісні з такими даними, сума для
обчислення прибутку та загальних витрат може ґрунтуватися на іншій
відповідній інформації, а не тій, що надана декларантом.
 
     При визначенні  комісійних   або   звичайних   прибутків   та
загальних  витрат  віднесення товарів до "товарів того ж класу або
виду"  повинно  здійснюватися  в  кожному  конкретному  випадку  з
посиланням на відповідні обставини;
 
     2) звичайних  витрат,  понесених  в  Україні на навантаження,
вивантаження,  транспортування, страхування, та інших пов'язаних з
такими операціями витрат;
 
     3) сум ввізного (імпортного) мита,  податків, зборів та інших
обов'язкових платежів,  що підлягають сплаті в Україні у зв'язку з
ввезенням (імпортом) чи продажем (відчуженням) товарів.
 
     У разі   якщо   ні   оцінювані,   ні   ідентичні  чи  подібні
(аналогічні) товари не продаються в Україні одночасно або  в  час,
максимально  наближений  до  дати  ввезення  оцінюваних  товарів в
Україну,  митна вартість таких товарів визначається на основі ціни
одиниці  товару,  за  якою  відповідно  оцінювані або ідентичні чи
подібні (аналогічні) з оцінюваними товари продаються в  Україні  в
кількості, достатній  для  встановлення  ціни  за  одиницю  такого
товару,  в тому ж стані,  в якому вони були ввезені,  на  найбільш
ранню   дату  після  ввезення  товарів,  які  оцінюються,  але  до
закінчення 90 днів після їх ввезення.
 
     У разі відсутності випадків продажу оцінюваних, ідентичних чи
подібних  (аналогічних)  товарів  у  такому ж стані,  в якому вони
перебували на момент ввезення  в  Україну,  на  вимогу  декларанта
митна  вартість  таких товарів визначається на основі ціни одиниці
товару,  за якою  зазначені  товари  продаються  в  Україні  після
подальшої   обробки  (переробки)  найбільшою  партією  особам,  не
пов'язаним з особами,  в яких вони купують такі товари.  При цьому
робляться  відповідні поправки на вартість,  додану такою обробкою
(переробкою), та    вирахування,    передбачені    пунктами    1-3
частини другої цієї статті.
 
     Вирахування вартості,      доданої     подальшою     обробкою
(переробкою),  повинні ґрунтуватися на даних,  які є об'єктивними,
підтверджуються  документально,  піддаються обчисленню та належать
до  вартості  такої  роботи.  За  основу  для  обчислень  беруться
прийняті промислові формули,  рецепти,  методи будівництва та інша
галузева практика.
 
     Положення частини четвертої цієї статті не  застосовуються  в
разі, якщо:
 
     1) у  результаті  подальшої  обробки ввезені товари втрачають
свою ідентичність,  крім  випадків,  коли,  незважаючи  на  втрату
ідентичності ввезених товарів, величина вартості, доданої обробкою
може бути точно визначена;
 
     2) ввезені   товари   зберігають   свою   ідентичність,   але
становлять  настільки незначний відсоток продажу їх в Україні,  що
використання цього методу оцінювання буде невиправданим.
 
     Можливість застосування  положень  частини   четвертої   цієї
статті  визначається  в  кожному  конкретному  випадку залежно від
конкретних обставин.
 
     Стаття 272. Метод визначення митної вартості товарів на
                 основі додавання вартості (обчислена вартість)
 
     Для визначення  митної  вартості  товарів на основі додавання
вартості (обчислена вартість) за основу береться надана виробником
товарів,  які  оцінюються,  або  від  його імені інформація про їх
вартість, яка повинна складатися із сум:
 
     1) вартості матеріалів та витрат,  понесених  виробником  при
виробництві оцінюваних товарів. Така інформація повинна базуватися
на комерційних  рахунках  виробника  за  умови,  що  такі  рахунки
сумісні  із  загальновизнаними  принципами бухгалтерського обліку,
які застосовуються в країні, де ці товари виробляються;
 
     2) обсягу прибутку та загальних витрат, що дорівнює сумі, яка
звичайно відображається при продажу товарів того ж класу або виду,
що й оцінювані товари,  які виготовляються  виробниками  у  країні
експорту для експорту в Україну;
 
     3) загальних  витрат при продажу в Україну з країни вивезення
товарів того ж класу  або  виду,  тобто  витрат  на  завантаження,
розвантаження та обробку оцінюваних товарів, їх транспортування до
аеропорту,  порту або іншого місця  ввезення  на  митну  територію
України,  витрат  на  страхування  цих  товарів  та  інших витрат,
пов'язаних із ввезенням цих товарів в Україну.
 
     Посадова особа  митного   органу   не   може   вимагати   або
примушувати  будь-яку  особу,  яка  не є резидентом,  надавати для
вивчення або дозволяти одержувати доступ до будь-якого рахунка  чи
інших   записів   для   цілей   визначення   обчисленої  вартості.
Інформація,  подана виробником товарів для цілей визначення митної
вартості згідно з положеннями цієї статті,  може бути перевірена в
країні - виробникові товарів  органами  влади  України  за  згодою
виробника  і  за  умови  повідомлення  заздалегідь  уряду країни -
виробника  товарів  та  за  відсутності  заперечень  проти   такої
перевірки.
 
     Стаття 273. Резервний метод
 
     У разі  якщо  митна  вартість  товарів не може бути визначена
шляхом послідовного    використання    методів,    зазначених    у
статтях 267-272  цього Кодексу,  митна вартість оцінюваних товарів
визначається з використанням способів,  які не суперечать  законам
України  і  є  сумісними  з  відповідними принципами і положеннями
Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).
 
     Митна вартість,  визначена згідно з положеннями цієї  статті,
повинна  щонайбільшою  мірою  ґрунтуватися на раніше визначеній за
методами 1-6 митній вартості, однак при визначенні митної вартості
відповідно  до цієї статті допускається гнучкість при застосуванні
цих методів.
 
     Митна вартість імпортних товарів  не  визначається  згідно  з
положеннями цієї статті на підставі:
 
     1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку
України;
 
     2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з
двох альтернативних вартостей;
 
     3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;
 
     4) вартості   виробництва,  іншої,  ніж  обчислена  вартість,
визначена  для  ідентичних  або  подібних  (аналогічних)   товарів
відповідно до положень статті 272 цього Кодексу;
 
     5) ціни  товарів,  що  поставляються  з  країни-експортера до
третіх країн;
 
     6) мінімальної митної вартості;
 
     7) довільної чи фіктивної вартості.
 
     Якщо ця  стаття  застосовується  митним  органом,  на  вимогу
декларанта,  митний орган зобов'язаний письмово поінформувати його
про митну вартість,  визначену відповідно до положень цієї статті,
та про використаний при цьому метод";
 
     4) статтю 274 викласти в такій редакції:
 
     "Стаття 274. Визначення митної вартості товарів, що
                  вивозяться (експортуються) з України
 
     Митна вартість  товарів,  що  вивозяться  (експортуються)   з
України   на   підставі   договору   купівлі-продажу   або   міни,
визначається на основі ціни,  яку було фактично сплачено  або  яка
підлягає сплаті за ці товари на момент перетинання митного кордону
України.
 
     До митної вартості товарів,  що  вивозяться  (експортуються),
також  включаються  фактичні витрати,  якщо вони не були раніше до
неї включені:
 
     а) на     навантаження,     вивантаження,     перевантаження,
транспортування  та  страхування  до  пункту  перетинання  митного
кордону України;
 
     б) комісійні та брокерські винагороди;
 
     в) ліцензійні та інші платежі за використання об'єктів  права
інтелектуальної  власності,  які покупець повинен прямо чи побічно
здійснити як умову продажу (експорту) товарів, які оцінюються.
 
     Митна вартість  товарів,  що  вивозяться  (експортуються)   з
України   на   підставі   договору,   відмінного   від   договорів
купівлі-продажу   чи   міни,   визначається   на   основі    ціни,
підтвердженої     комерційними,    транспортними,    банківськими,
бухгалтерськими та іншими документами,  що містять  відомості  про
вартість   товарів,   які  оцінюються,  з  урахуванням  витрат  на
транспортування  та  страхування  товарів  до  пункту  перетинання
митного кордону України.
 
     У разі   встановлення  цінових  обмежень  під  час  вивезення
(експорту) окремих товарів (індикативні ціни,  граничні рівні цін,
ціни,  встановлені в результаті антидемпінгових розслідувань тощо)
митна вартість таких товарів у  разі  вивезення  (експорту)  їх  з
України визначається з урахуванням положень, що визначають порядок
застосування зазначених обмежень";
 
     5) пункт 6 статті 278 викласти в такій редакції:
 
     "6) продукція морського промислу, видобута та/або вироблена у
Світовому океані суднами цієї країни";
 
     6) статтю 279 викласти в такій редакції:
 
     "Стаття 279. Критерій достатньої переробки товару
 
     У разі якщо у виробництві товару беруть участь дві або більше
країн,  походження  товару   визначається   згідно   з   критерієм
достатньої переробки, а саме: країною походження товару вважається
країна,  в якій  було  здійснено  повне  виготовлення  товару  або
останні  операції з його переробки,  достатні для того,  щоб товар
одержав основні характерні риси.
 
     Критеріями достатньої переробки є:
 
     1) правило,  яке потребує в результаті переробки товару зміни
класифікаційного коду товару за Українським класифікатором товарів
зовнішньоекономічної діяльності (УКТ  ЗЕД  (  2371а-14,  2371б-14,
2371в-14, 2371г-14 ) на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків;
 
     2) правило  адвалерної  частки,  яке полягає у зміні вартості
товару  в  результаті  його  переробки,  коли  відсоткова   частка
вартості  використаних  матеріалів  або  доданої  вартості досягає
фіксованої частки у вартості кінцевого товару;
 
     3) виконання виробничих і технологічних операцій,  які можуть
не  вести  в  результаті  переробки  товару до зміни його коду або
вартості згідно з правилом адвалерної частки,  але  з  дотриманням
певних  умов вважаються достатніми для визнання товару походженням
із тієї країни, де такі операції мали місце.
 
     Такі критерії достатньої  переробки,  як  правило  адвалерної
частки   та   виконання   виробничих   і  технологічних  операцій,
встановлюються  та  застосовуються  для  конкретних  товарів   або
конкретної  країни  (країн)  у порядку,  що визначається Кабінетом
Міністрів України.
 
     Якщо стосовно  конкретного  товару  або   конкретної   країни
(країн) такі критерії достатньої переробки,  як правило адвалерної
частки  та  виконання  виробничих  і  технологічних  операцій   не
встановлено,  то  застосовується  правило,  згідно  з  яким  товар
вважається підданим достатній переробці,  якщо в  результаті  його
переробки   змінено  класифікаційний  код  товару  за  Українським
класифікатором товарів зовнішньоекономічної  діяльності  (УКТ  ЗЕД
( 2371а-14,  2371б-14,  2371в-14, 2371г-14 ) на рівні будь-якого з
перших чотирьох знаків.
 
     У разі  застосування  правила  адвалерної   частки   вартість
товару,   одержаного   в   результаті   переробки  в  цій  країні,
визначається на базі ціни франко-завод виробника товару.  Вартість
складових цього товару, що походять з інших країн, визначається за
їх митною вартістю, а тих складових, походження яких не визначено,
- за встановленою ціною першого їх продажу в цій країні";
 
     7) статтю 280 викласти в такій редакції:
 
     "Стаття 280. Додаткові положення щодо визначення критерію
                  достатньої переробки товару
 
     Не визнаються такими,  що  відповідають  критерію  достатньої
переробки:
 
     1) операції,  пов'язані  із  забезпеченням збереження товарів
під час зберігання чи транспортування;
 
     2) операції   щодо   підготовки   товарів   до   продажу   та
транспортування   (роздрібнення  партії,  формування  відправлень,
сортування, перепакування);
 
     3) прості складальні операції -  операції,  які  здійснюються
шляхом   складання   виробів  за  допомогою  простого  кріпильного
матеріалу (гвинтів,  гайок,  болтів тощо) чи клепання або  монтажу
готових  вузлів  за допомогою зварювання (за винятком виготовлення
складних  виробів  шляхом  зварювання),  а  також  інші   операції
(регулювання,  контроль, заправка робочою рідиною тощо), необхідні
у процесі складання і не пов'язані з переробкою (обробкою) товарів
незалежно від кількості та складності таких операцій;
 
     4) змішування  товарів  (компонентів)  без  надання одержаній
продукції характеристик,  що істотно відрізняють її  від  вихідних
складових;
 
     5) комбінація  двох  чи  більшої  кількості  зазначених  вище
операцій;
 
     6) забій тварин";
 
     8) пункт 1  частини  першої  статті  283  після  слів  "заяву
експортера" доповнити словами "(постачальника чи виробника)";
 
     9) у  частині  четвертій статті 284 слова "або преференційний
режим" виключити;
 
     10) статтю 285 викласти в такій редакції:
 
     "Стаття 285. Деякі особливості визначення країни походження
                  товару
 
     Для цілей визначення країни походження товару не враховується
походження енергії, машин та інструментів, що використовуються для
його виробництва або переробки.
 
     Приладдя, запасні  частини та інструменти,  використовувані в
машинах, пристроях, агрегатах або транспортних засобах, вважаються
такими, що походять з тієї самої країни, що і ці машини, пристрої,
агрегати або транспортні засоби,  за умови їх ввезення та  продажу
разом   із   зазначеними   машинами,  пристроями,  агрегатами  або
транспортними  засобами  і  відповідності   їх   комплектації   та
кількості звичайно використовуваним атрибутам, запасним частинам і
приладдям.
 
     Країна походження упаковки,  в якій товар ввозиться на  митну
територію України,  вважається тією ж,  що і країна самого товару,
крім випадків,  коли  національне  законодавство  країни  ввезення
передбачає  її  окреме  декларування  для  тарифних  цілей.  У цих
випадках країна походження упаковки визначається окремо від країни
походження товару.
 
     Повністю вироблені  або  піддані  достатній  переробці товари
режиму   найбільшого   сприяння   або    преференційного    режиму
визначаються на підставі положень цього Кодексу,  законів України,
а також міжнародних договорів,  укладених в установленому  законом
порядку.
 
     Особливості визначення країни походження товару, що ввозиться
з територій спеціальних (вільних) економічних зон, розташованих на
території України, встановлюються законом".
 
     2. У  Законі  України  "Про  Єдиний митний тариф" ( 2097-12 )
(Відомості Верховної  Ради  України,  1992  р.,  N  19,  ст.  259;
2003 р., N 6, ст. 50):
 
     1) статтю 16 виключити;
 
     2) статтю 18 викласти в такій редакції:
 
     "Стаття 18. Визначення походження товарів, повністю
                 вироблених або достатньо перероблених у
                 спеціальних економічних зонах, розташованих
                 на території України, при ввезенні на митну
                 територію України
 
     Товарами, повністю   виробленими   у   спеціальній  (вільній)
економічній зоні (далі - СЕЗ), вважаються:
 
     1) корисні копалини, видобуті на її території;
 
     2) рослинна продукція, вирощена та зібрана на її території;
 
     3) живі тварини, що народилися і вирощені на її території;
 
     4) продукція, одержана від тварин, вирощених на її території;
 
     5) продукція мисливського та рибальського промислів, видобута
на її території;
 
     6) вторинна сировина та відходи, які є результатом виробничих
та інших операцій, здійснених на її території;
 
     7) товари,  вироблені на її території виключно  з  продукції,
зазначеної у пунктах 1-6 частини першої цієї статті.
 
     Достатньо переробленими в СЕЗ вважаються товари, якщо:
 
     декларовані товари  класифікуються  в тарифній позиції іншій,
ніж матеріали чи  вироби,  що  походять  з  третіх  країн  і  були
використані для їх виготовлення;
 
     у вартості   декларованих  товарів  частка  доданої  вартості
становить не менш як 50 відсотків.
 
     Не визнаються такими,  що  відповідають  критерію  достатньої
переробки:
 
     1) операції,  пов'язані  із  забезпеченням збереження товарів
під час зберігання чи транспортування;
 
     2) операції   щодо   підготовки   товарів   до   продажу   та
транспортування   (роздрібнення  партії,  формування  відправлень,
сортування, перепакування);
 
     3) прості складальні операції -  операції,  які  здійснюються
шляхом   складання   виробів  за  допомогою  простого  кріпильного
матеріалу (гвинтів,  гайок,  болтів тощо) чи клепання або  монтажу
готових  вузлів  за допомогою зварювання (за винятком виготовлення
складних виробів   шляхом   зварювання),    та    інші    операції
(регулювання,  контроль, заправка робочою рідиною тощо), необхідні
у  процесі  складання  і  не  пов'язані  з  переробкою  (обробкою)
товарів,   незалежно   від   кількості  та  складності  зазначених
операцій;
 
     4) змішування  товарів  (компонентів)  без  надання одержаній
продукції характеристик,  що істотно відрізняють її  від  вихідних
складових;
 
     5) комбінація  двох  чи  більшої  кількості  зазначених  вище
операцій;
 
     6) забій тварин.
 
     Критерієм достатньої    переробки     наземних     (дорожніх)
транспортних  засобів,  що  класифікуються  згідно  з  Українською
класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності за товарними
позиціями 8702,  8703,  8704 ( 2371г-14 ), є обов'язкове виконання
таких виробничих та технологічних операцій:
 
     виготовлення кузова (кабіни)  транспортного  засобу,  коли  з
окремих   елементів,  деталей  або  вузлів  методами  нероз'ємного
з'єднання   виготовляється   кузов   (кабіна),   призначений   для
подальшого   фарбування   і   складання.   При   цьому  у  процесі
виготовлення кузова (кабіни) складається в єдине ціле не  менш  як
шість основних елементів кузова (кабіни),  серед яких повинні бути
дах, боковина ліва, боковина права, підлога;
 
     фарбування кузова (кабіни);
 
     спорядження кузова (кабіни);
 
     складання транспортного засобу".
 
     II. Прикінцеві положення
 
     1. Цей Закон  набирає  чинності  через  45  днів  після  його
офіційного опублікування.
 
     2. Закони  України та інші нормативно-правові акти,  прийняті
до  набрання  чинності  цим  Законом,  діють  у  частині,  що   не
суперечить цьому Закону.
 
     3. Кабінету   Міністрів  України  в  місячний  термін  з  дня
опублікування цього Закону:
 
     підготувати і  подати  на  розгляд  Верховної  Ради   України
пропозиції  щодо приведення законів України у відповідність із цим
Законом;
 
     забезпечити прийняття нормативно-правових  актів,  необхідних
для  реалізації  цього  Закону  щодо порядку контролю правильності
визначення  митної  вартості  товарів  після  закінчення  операції
митного  контролю,  оформлення  та  пропуску  через  митний кордон
України  товарів   і   транспортних   засобів   та   донарахування
обов'язкових платежів,  порядку подання декларантом митному органу
необхідних відомостей для підтвердження заявленої митної  вартості
товарів   і   порядку   обчислення   розміру   адвалерної  частки,
застосування якої для  визначення  критерію  достатньої  переробки
передбачено статтею 279 Митного кодексу України ( 92-15 );
 
     привести свої  нормативно-правові акти у відповідність із цим
Законом;
 
     забезпечити приведення  міністерствами,  іншими  центральними
органами   виконавчої   влади   їх   нормативно-правових  актів  у
відповідність із цим Законом.
 
 
 Президент України                                        В.ЮЩЕНКО
 
 м. Київ, 22 грудня 2005 року
          N 3269-IV





>





Последние новости

 
Курсы НБ Украины
Валюта
USD27.13572
EUR32.0093
RUB0.4581
PLN7.61528
BYR
Реклама
Реклама



Наша кнопка