Законы Украины

Новости Партнеров
 

Про затвердження методичних рекомендацій "Проведення державного санітарно-епідеміологічного нагляду за експлуатацією біологічних ставів з вищими водяними рослинами"

Архів документів. Текст правового акту станом на 27 березня 2007 року

              МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
 
                            Н А К А З
 
                        14.11.2006  N 756
 
 
             Про затвердження методичних рекомендацій
       "Проведення державного  санітарно-епідеміологічного
           нагляду за експлуатацією біологічних ставів
                   з вищими водяними рослинами"
 
 
     Відповідно до  статті  40  Закону  України  "Про забезпечення
санітарного та епідемічного благополуччя населення"  (  4004-12  )
Н А К А З У Ю:
 
     1. Затвердити  методичні  рекомендації "Проведення державного
санітарно-епідеміологічного нагляду за  експлуатацією  біологічних
ставів з вищими водяними рослинами" (додаються).
 
     2. Департаменту     державного    санітарно-епідеміологічного
нагляду  (Пономаренко  А.М.)  довести  методичні  рекомендації  до
установ  і  закладів  державної санітарно-епідеміологічної служби,
наукових установ для використання  в  роботі  під  час  здійснення
державного санітарно-епідеміологічного нагляду.
 
     3. Контроль  за виконанням цього наказу покласти на директора
Департаменту   державного   санітарно-епідеміологічного    нагляду
Пономаренка А.М.
 
 Перший заступник Міністра,
 головний державний
 санітарний лікар України                             С.П.Бережнов
 
 
                                      ЗАТВЕРДЖЕНО
                                      Наказ МОЗ України
                                      14.11.2006  N 756
 
 
                      МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
        "Проведення державного санітарно-епідеміологічного
           нагляду за експлуатацією біологічних ставів
                   з вищими водяними рослинами"
 
 
                      1. Загальні положення
 
     1.1. Зазначені       методичні       рекомендації      можуть
використовуватись        при         проведенні         державного
санітарно-епідеміологічного  нагляду  за експлуатацією біологічних
ставів з вищими водяними рослинами.
 
     1.2. Вказані рекомендації призначені для лікарів-гігієністів,
епідеміологів,              паразитологів,              лаборантів
санітарно-бактеріологічних      лабораторій      і       відділень
санітарно-епідеміологічних     станцій,     а     також     можуть
використовуватись  спеціалістами   проектувальних   установ,   які
займаються питаннями водовідведення населених пунктів, очищення та
знезаражування стічних вод на очисних спорудах.
 
     1.3. Методичні  рекомендації   щодо   проведення   державного
санітарно-епідеміологічного  нагляду  за експлуатацією біологічних
ставів з вищими водяними рослинами розроблені в Україні вперше.
 
     1.4. В сучасних  умовах  урбанізації  та  зростання  культури
населення збільшуються витрати питної води. Відповідно утворюється
значна  кількість  стічних  вод.  Більшість   їх   потрапляють   у
поверхневі   водойми.   Тому   захист   поверхневих   водойм   від
антропогенного    забруднення    є    однією    з    найважливіших
народногосподарських   задач.  Дана  проблема  тісно  пов'язана  з
розробкою методів  як  покращення  якості  природних  вод,  так  і
очищення  господарсько-побутових  та  промислових  стічних вод.  В
теперішній час очисні споруди й технологія очищення стічних вод  в
Україні   у   багатьох   випадках   потребують   модернізації   та
реконструкції.  Існуючі методи очищення та знезаражування  стічних
вод  не забезпечують повного звільнення від патогенних бактерій та
вірусів.  Тому склалася ситуація, коли практично всі поверхневі, а
в  окремих  регіонах  й  підземні  води  за якістю не відповідають
вимогам   щодо    можливості    використання    їх    як    джерел
господарсько-питного  водопостачання.  Доочищення  стічних  вод  у
біоставах,  засаджених вищими водяними рослинами,  має ряд переваг
перед  іншими способами біологічного доочищення,  завдяки простоті
улаштування   та   можливості   експлуатації   без    застосування
енергоносіїв.  Метод екологічно "чистий", рентабельний, надійний в
роботі, потребує мінімальної кількості обслуговуючого персоналу.
     В біоставах,  засаджених  вищими водяними рослинами,  можливе
очищення  чи  подальше  доочищення  з   одночасним   безреагентним
знезаражуванням   стічних   вод  протягом  всього  року  в  різних
кліматичних зонах України.
 
               2. Загальна характеристика біоставів
 
     2.1. Біостави  -  це  інженерно-технічні  споруди,   в   яких
очищення   стічних   вод  відбувається  в  умовах,  наближених  до
природного  плину  фізичних,  хімічних,   біохімічних   та   інших
процесів,  що забезпечують самоочищення поверхневих водойм. Очисні
споруди відомі також за назвою "Лагуни",  "Стабілізаційні  стави",
"Стави для очищення та доочищення стічних вод" та інші.
     Залежно від призначення розрізняють біостави трьох типів:
     1) Біостави  для  біологічного очищення попередньо відстояних
стічних вод.
     2) Біостави  як  буферні  споруди  для  доочищення попередньо
біологічно очищених стічних вод.
     3) Біостави  для  біологічного  доочищення  та знезаражування
стічних вод.
     Біостави поділяють   на   контактні   й  проточні  (одно-  та
багатоступеневі);  з розбавленням у них стічних вод та  стави  без
розбавлення.
     За характером  властивого   їм   біотичного   кругообігу   та
механізму   очищення   залежно  від  співвідношення  навантаження,
глибини й часу перебування стічних вод,  біостави  підрозділяються
на аеробні, анаеробні та факультативно-аеробні.
     Біохімічне окиснення   органічних   речовин    в    біоставах
здійснюється  мікроорганізмами  як в аеробних,  так і в анаеробних
умовах.  В анаеробних умовах воно супроводжується утворенням газів
CH ,  CO ,  H , N , H S, але при цьому залишається деяка кількість
  4     2    2   2   2
не окиснених жирних кислот,  сульфідів,  гумінів, гуматів та інших
сполук.
     Із всіх  типів  біоставів  біоценози аеробних ставів найбільш
потужні та включать майже всіх представників флори  й  фауни,  які
беруть  участь в окисненні стічних вод в природних умовах (ріки та
водойми).
     Створення аеробних  умов  досягається  шляхом  перемішування,
аерації,  а також при масовому розвитку водоростей.  Останнє  може
відбуватися   як  самостійно,  так  і  шляхом  внесення  інокулята
водоростей.  В результаті даного  біохімічного  методу  доочищення
стічних вод в біоставах даний спосіб обумовлений масовим розвитком
зелених водоростей,  які виділяють атомарний кисень,  що прискорює
процес   розпаду  органічних  речовин.  Внаслідок  життєдіяльності
бактерій,  водних зоо- та фітоорганізмів і впливу  таких  фізичних
факторів як:  аерація, інсоляція, температура, швидкість руху води
процес очищення стічних вод скорочується до  3-5  діб.  Але  даний
метод  залежить від температури навколишнього середовища,  що веде
до розвитку зелених водоростей в біоставах й тим самим впливає  на
процеси очищення стічних вод.
     Анаеробні умови в біоставах  виникають  і  підтримуються  при
високій  біологічній  потребі  в  кисні (по БПК ) на одиницю площі
                                               5
біостава  за  одиницю  часу.  Анаеробні  біостави   в   переважній
більшості  випадків,  являють  собою лише одну із стадій в системі
очищення   стічних   вод.   Негативним   моментом   функціонування
анаеробних   біоставів  є  утворення  неприємних  запахів  навколо
території, де вони побудовані.
     Біостави, як самостійні очисні споруди,  що працюють протягом
всього   року,   рекомендується   впроваджувати   в   районах   із
середньорічною температурою +10 град. С і вище.
     В теперішній  час  біостави є розповсюдженим методом очищення
стічних  вод  у  США,  Канаді,  Данії,  Швеції,  Австралії,  Новій
Зеландії,   Японії,   Великобританії,   Франції,  Іспанії,  Чехії,
Словакії,  Німеччині,  Швейцарії,  Ізраїлі,  Індії, Китаї та інші.
Вони споруджуються в різних варіантах проточності та різноманітним
терміном перебування в них стічних вод  (від  5  до  60  діб).  На
території України,  яка має сприятливі метеоумови,  біостави ще не
знайшли широкого поширення в практиці доочищення та знезаражування
стічних вод.
     Біостави завдяки комплексному підбору  вищих  водяних  рослин
ефективно працюють як в теплий період року, так і в холодний. Вони
забезпечують повну ступінь знезаражування стічних вод, що виключає
необхідність   застосування   додаткових  методів  знезаражування.
Зниження  ефективності  роботи  біоставів  в  Україні  можливе   в
один-два  зимові  місяці  при  зменшенні температури навколишнього
середовища.  В  цей  період  року  відповідно   збільшується   час
перебування стічних вод у біоставу.
     У періоди уповільнення процесів доочищення та  знезаражування
в   деяких   випадках,  при  невеликих  об'ємах  стічних  вод,  що
надходять,  рекомендується накопичувати їх в спеціальних  спорудах
(в зимових біоокислювачах).
     Біостави можуть використовуватись як самостійні споруди, чи в
поєднанні  з  іншими  методами очищення стічних вод для досягнення
глибокого   доочищення,   стабілізації   стічних   вод    та    їх
безреагентного знезаражування.
 
     2.2. Механізм очищення стічних вод у біоставу.
     У біоставах  в  основному  домінують   процеси   самоочищення
стічних вод. Відомі п'ять основних механізмів самоочищення стічних
вод в біоставах:
     1) Осадження мінеральних та органічних твердих речовин.
     2) Хімічні       процеси:       кислотно-лужні       реакції,
окислювально-відновлювальні    процеси,    абсорбції,   адсорбції,
коагуляції та осадження.
     3) Біохімічні  процеси:  розклад  органічних  та неорганічних
сполук за  участю  різноманітних  організмів,  загибель  або  інша
інактивація паразитичних організмів.
     4) Втрата  летючих  речовин  при  їх  переході  в   атмосферу
(O , CO , NO  та інші).
  2    2    2
     5) Хімічне та біохімічне окиснення осаду.
     З гігієнічної точки  зору,  найбільш  важливими  є  кількісні
зміни  специфічних  паразитичних  видів у воді (зокрема звільнення
стічних вод від бактерій та вірусів).  Вказані зміни  пов'язані  з
накопиченням  продуктів  життєдіяльності  представників  флори  та
фауни  у  водоймах,  таких  як:  зелені   водорості,   безхребетні
(молюски,   дафнії,   моїни,   коловертки  та  інші),  сегрегована
мікрофлора  обростань  зануреної  у  воду  вищих  водяних   рослин
(перифітон) тощо.
     Мікроби, що мають паратрофний  тип  харчування,  у  біоставах
швидко   гинуть.  Це  встановлено  для  всіх  патогенних  мікробів
кишкової групи (збудників черевного тифу,  паратифу А,  паратифу В
та всіх видів збудників дизентерії), а також надзвичайно стійких в
об'єктах   навколишнього   середовища   мікробів,    як    збудник
туберкульозу, сибірської язви, вірусів поліомієліту, гепатиту А, Е
та інших.
     В біоставах   створюються   сприятливі   умови  для  розвитку
бактеріофагів,  що лізують збудників черевного тифу,  паратифів А,
В, дизентерії.
     Головними фізичними знезаражуючими  факторами  є  сонячна  УФ
радіація і температура. УФ промені сонця відіграють суттєву роль в
очищенні стічних  вод  в  біоставах,  засаджених  вищими  водяними
рослинами.
     Завдяки погодженій  дії  біологічних  факторів  у   біоставах
формується  вода  із не окисленої рідкої фази стічних вод,  яка за
своїми  органолептичними,  фізико-хімічними,  санітарно-хімічними,
мікробіологічними,     вірусологічними     та    паразитологічними
показниками  відповідає  бета-мезасапробній  зоні  чистих  рік  та
водойм.
 
     2.3. Роль  вищих  водяних рослин в інтенсифікації очищення та
знезаражування стічних вод.
     Найбільш доцільним в очищенні чи доочищенні та безреагентному
знезаражуванні стічних вод є  використання  біоставів,  засаджених
ВВР.  Найбільш  поширеними у водоймах дніпровського каскаду видами
вищих  водяних  рослин  є:  очерет  звичайний,  рогоз  вузько-  та
широколистий, комиш озерний, лепеха болотяна, сусак парасольковий,
бишник подорожній,  рдесник плавучий та інші.  За хімічним складом
вони   суттєво   відрізняються  між  собою,  але  мають  унікальні
біологічні  властивості.  Вони  виділяють  під  час  вегетативного
періоду  цілий  ряд  біологічно-активних  речовин (БАР),  зокрема:
амінокислоти  (акрилову,  гліколеву,  абсцизову;   n-кумарову   та
уронові     кислоти);     нарингенини;    каротиноїди;    кинетин;
6-бензиламінопурин;   зеатин;    дигідрофлустрамін;    пандоридин;
д-диксифенілаланін;  флустаміни (А,  В, С); антибіотики; хлорелін;
стероїди; ефірні масла та інші.
     Вказані речовини здатні руйнувати мікробні клітини та вірусні
частки.  Нами експериментально встановлено,  що серед  досліджених
вищих  водяних  рослин  найвищу  віруліцидну  активність проявляли
екстракти із лепехи болотяної.  Так,  при взаємодії  екстрактів  з
вірусами поліомієліту  через  30 хв інактивується 96,25%  вірусних
часток, через 60 хв -  99,53%,  а  через  90  хв  наступала  повна
інактивація вірусів (100%).
     Показники інактивації вірусів із використанням  екстрактів  з
інших  вищих  водяних  рослин,  а саме очерету звичайного,  комишу
озерного, рогозу широколистого та рогозу вузьколистого дещо нижчі,
ніж у лепехи болотяної.
     Слід зазначити,  що  динаміка   інактивації   патогенних   та
ентеропатогенних  бактерій  з  екстрактами  вищих  водяних  рослин
суттєво  відрізняється  від  інактивації  щодо  вірусних   часток.
Можливо це пов'язано з різними механізмами дії біологічно-активних
речовин вищих водяних рослин на вказані об'єкти.  Незважаючи на це
встановлена  загальна  тенденція  зменшення  кількості  патогенної
мікрофлори в біоставах,  що є альтернативним  методом  реагентного
методу знезаражування (хлорування) води.
     Біохімічні процеси,  що  відбуваються   у   воді   біоставів,
відіграють  важливу  роль в доочищенні стічних вод також з високим
вмістом органічних сполук,  які підлягають біологічному окисненню.
Завдяки   здатності   мікробів  використовувати  в  процесі  своєї
життєдіяльності різноманітні розчинені органічні  та  не  окислені
мінеральні сполуки (сірководень,  аміак, нітрити), які містяться в
стічних водах,  вода звільняється від  органічних  та  мінеральних
забруднень.
     Біоценоз мікроорганізмів  у  біоставах,   засаджених   вищими
водяними рослинами, знаходиться в стані коменсалізму, завдяки чому
рослини забезпечуються компонентами мінерального харчування. Крізь
кореневу  систему  та  занурені у воду частини стебел адсорбуються
також мікроелементи.
     Вищі водяні  рослини  та  мікроскопічні  водорості за рахунок
своїх продуктів  метаболізму  й  насичення  води  киснем,  успішно
виконують  роль дезінфектантів,  що дозволяє уникнути використання
систем хлорування чи озонування води.
     Важливу роль   в  процесах  самоочищення  поверхневих  водойм
відіграє атомарний кисень,  що утворюється в результаті  вегетації
водяних рослин, як один із хімічних факторів знезаражуючої дії.
     Протягом всього року вищі водяні рослини  активно  адсорбують
із  води  солі важких металів,  пестициди,  радіоактивні елементи,
феноли,  СПАР,  нафтопродукти,  а також приймають активну участь в
процесах демінералізації    води    за   рахунок   сорбції   іонів
  +    +     +     -
NA , Ca ,  Mg ,  Cl ,  які не можуть бути видалені іншими методами
очищення води,  крім електродіалізу.  Так, на території біоставів,
засаджених вищими водяними рослинами, площею в 1 га рослини здатні
адсорбувати  з  води  азоту  понад 200 кг,  фосфору - понад 30 кг,
калію - понад 130 кг,  хлору - понад 153  кг,  кальцію  -  60  кг,
магнію - до 40 кг. Ще більше мінеральних елементів накопичуються у
стеблах вищих водяних рослин після дозрівання насіння.  В  процесі
вегетації   окремими   видами   вищих   водяних  рослин  біоставів
утворюються вторинні продукти життєдіяльності, які згубно діють на
патогенну мікрофлору та віруси.
 
     2.4. Характеристика  біоставів,  засаджених  вищими  водяними
рослинами.
     Біостави, засаджені вищими водяними  рослинами,  будуються  з
відношенням  довжини  до ширини не менше 1:2.  На вході засаджують
очеретом  звичайним  -  Phragmites  communis  Trin.,  на  середині
рогозом широколистим    -    Typha   latifolia   L.   та   рогозом
вузьколистим - Typha  angustifolia  L.,  а  на  виході  -  лепехою
болотяною Acorus calamus L.
     Робочий об'єм біостава визначається по терміну перебування та
середньодобових витрат стічних вод. Термін перебування стічних вод
в  біоставу  складає  5-7  діб.  Площа,  що  займає  вища   водяна
рослинність  в  біоставу  досягається навантаженням стічних вод по
щільності висадження вищих водяних рослин на 1 кв. м. Експлуатація
біостава  здійснюється  цілорічно.  Біологічно очищені стічні води
без  хлорування  надходять  із  вторинних   відстійників.   Випуск
доочищених  стічних вод здійснюється у природну водойму,  або може
використовуватись  для   зворотного   водопостачання   промислових
підприємств.
     Вибрані рослини   для   висадки   викопуються   вручну    або
екскаватором з природних заростей.
     Вибрані  в  літній  період  рослинні  популяції  відбиваються
тичками  з  позначенням  кількості  рослин і їх видів з тим, щоб у
осінній період чітко орієнтуватися при виборі садивного матеріалу.
     При визначенні  площ,  вибраних для забору рослин,  необхідно
отримати дозвіл на заготівлю в адміністрації,  на  території  якої
знаходиться  ділянка  з  тим,  щоб місцеві органи фітонагляду мали
змогу прослідкувати, яку шкоду нанесено навколишньому середовищу і
передбачити заходи щодо рекультивації цієї території.
     Висадження рослин   проводиться   у   весняний    період    у
квітні-травні,   або   пізно   восени  у  жовтні-грудні,  але  при
температурі атмосферного повітря не менше +5-8 град. С.
     Рекомендується здійснювати  контроль  за  кількістю  рослин в
біоставах,  засаджених  вищими  водяними  рослинами,  так  як   їх
кількість має  становити 35-45 рослин/кв.  м очерету звичайного та
комишу озерного, 25-30 рослин/кв. м рогозу широколистого та рогозу
вузьколистого та  17-20 рослин/кв.  м лепехи болотяної.  При цьому
оптимальна глибина занурення рослин у воду - 0,5-1,0 м.
     Заповнювати басейн   біостава   вищими   водяними   рослинами
доцільно ранньою весною або ранньою осінню.
 
     2.5. Особливості облаштування та експлуатації біоставів.
     Очисні споруди   з   включенням   у   їхній  склад  біоставів
розташовуються від сельбищної території санітарно-захисною зоною з
підвітренної  сторони.  Майданчик  під  біостави  розташовують  із
врахуванням рози вітрів.  Ширина санітарно-захисної зони становить
300 м.
     Біостави доцільніше  розміщувати  на  слабо  фільтруючих   та
водонепроникних   ґрунтах.  При  проектуванні  їх  на  фільтруючих
ґрунтах водонепроникливість може  бути  досягнута  самими  різними
способами  (влаштування  замків  із  глини  та  жирних  суглинків,
асфальтові, бетонні, бітумні, плівкові та ін. покриття).
     Відмітка гребеня    дамби    встановлюється,    виходячи   із
максимального рівня  води,  величини  виходу  води  на  відкіс  та
перевищення   гребеня   над  величиною  фільтрування.  Перевищення
гребеня над максимальним рівнем води в  ставу  варто  приймати  не
менше як 0,5 м.
     Ширину гребеня визначають із урахуванням  способу  проведення
робіт по зведенню насипу. Периферійні дамби біоставів влаштовують,
як  правило,  із  шириною  гребеня  4,0  м.  На  невеликих  дамбах
закладення укосів приймають рівним 2:1.  При довжині розгону хвилі
1-3 м, закладення відкосів в залежності від ґрунтів, приймають від
3:1 до 4:1.
     Найбільш інтенсивно процес очищення стічних вод  у  біоставах
протікає  при  глибині  0,6-0,9 м.  Ці величини приймають у якості
розрахункових при проектуванні з урахуванням технологічної  висоти
рівня води в біоставу.
     Біостави обладнуються підвідними та відвідними  комунікаціями
стічних  вод,  які  повинні забезпечити наповнення й спорожнювання
кожного става не більш,  ніж за 1 добу. Може мати місце наповнення
й  спорожнювання 2-3-х ставів одночасно.  Комунікації повинні бути
також перевірені на випадок наповнення та  спорожнювання  в  більш
короткі  терміни,  що  може  знадобитися при необхідності швидкого
виведення будь-якої секції з технологічної схеми.
     Комунікації бажано мати самопливні відкриті, у вигляді лотків
або закритих трубопроводів.  Комунікації  повинні  бути  обладнані
вододілами,   водовипусками   та   щитовими   затворами.   Засувки
встановлюються, як виключення, на напірних ділянках комунікацій.
     Кожен біостав  обладнується  самостійним впуском та випуском,
які розташовані з протилежних сторін.
     Для повного  спорожнювання біостава в нижній частині оголовка
утворюють   отвір,   що   у   звичайних   експлуатаційних   умовах
перекривається.
     Водоскидні отвори розташовуються  в  2  яруси.  У  початковий
період  спорожнювання  здійснюється через розтрубний оголовок,  що
влаштовується вище дна става з боку випуску на  1  м,  після  чого
спорожнювання здійснюється через нижній водовипуск.
     Всі стави повинні бути обладнані рейками - показчиками  рівня
води.
     Конструкції водовипусків та водовпусків  повинні  враховувати
необхідність та можливість їх автоматизації.
     Як матеріал для посадки вищих водяних  рослин  рекомендується
використовувати кореневу масу,  яку відбирають в існуючих заростях
разом із ґрунтом до глибини 0,2  м.  ґрунт  разом  з  кореневищами
рослин  перевозиться  і  відмивається  від  мулу та висаджується в
завантаження   чи   фіксується   на    біоплоти.    Рекомендується
використовувати  як  матеріал  для  посадки  паростки  кореневищ -
столони з ростовими бруньками.  Столони на кореневищах у  існуючих
заростях розташовуються у воді,  або в ґрунті. Кореневища збирають
і розрізають на окремі  частки  довжиною  20-25  см  так,  щоб  на
кожному шматочку кореневища знаходились одна-дві ростові бруньки.
 
     2.6. Експлуатація біоставів.
     У процесі  експлуатації  біоставів  основними  технологічними
параметрами,  що підлягають окремому контролю, є необхідний рівень
води, яка надходить на очищення.
     Підтримання необхідного  рівня води у біоставу виконується за
допомогою регулювальної споруди раніш вказаним  способом.  Залежно
від періодів встановлюються такі рівні води у басейні:
     - до 0,2 м - рівень після посадки  і  в  період  росту  вищих
водяних рослин;
     - 0,8-1,0 м - весняно-літньо-осінній рівень у  режимі  роботи
споруди на проектній потужності;
     - 1,2-1,5 м - у зимовий період  для  запобігання  промерзанню
фільтруючої товщі.
     Експлуатація біоставів  має  виключити  можливість  тривалого
(більше 1 місяця) осушення акваторії басейну.
 
     2.6. Обов'язки персоналу, що здійснює експлуатацію біоставів.
     При експлуатації біоставів персонал зобов'язаний:
     1) Вести заміри кількості стічних вод на вході та на виході з
біостава.
     2) Точно  фіксувати  дати  та  години  початку  й  закінчення
наповнення, експозиції та спорожнювання біостава.
     3) Стежити   за   справністю   споруд,   виявляти   виникаючі
ушкодження та вчасно їх усувати.
     4) Перевіряти впускні та випускні пристрої,  затворні щити та
засувки, піднімальні механізми, підвідні та відвідні комунікації.
     5) Періодичними нівелюванням перевіряти висоту дамб, просівші
ділянки підсипати до проектних відміток.
     6) Проводити   регулярний  контроль  ефективності  доочищення
стічних вод шляхом відбору проб для  виконання  санітарно-хімічних
та бактеріологічних аналізів.
     При зсувах й інтенсивному розмиві частини дамб  після  спуску
води  з  біоставів  останні  повинні  бути  доведені до проектного
профілю.  На  дамбах  забороняється  посадка  дерев,   чагарників.
Земляні  відкоси  дамб  повинні  вчасно  скошуватися.  Видалення з
відкосів та гребенів дамб сніжного покриву не доцільно.
 
        3. Гігієнічна оцінка ефективності роботи біоставів
 
     3.1. В   міських    стічних    водах,    куди    входять    і
господарсько-побутові  стічні  води,  знаходяться збудники гострих
кишкових інфекцій,  яйця геогельмінтів,  цисти найпростіших, які є
небезпечними   для   людини.   Більшість   збудників   інфекційних
захворювань людини,  потрапляючи в стічні води,  зберігаються  там
тривалий час.
     Особливу інфекційну  небезпеку  представляють   стічні   води
населених    пунктів,    у    яких   розташовані   інфекційні   та
протитуберкульозні лікарні,  інфекційні відділення при  соматичних
лікарнях.
     В процесі доочищення  стічних  вод  у  біоставах,  засаджених
вищими водяними рослинами,  відбувається звільнення від патогенних
бактерій кишкової  групи,  зокрема  черевного  тифу,  паратифу  А,
паратифу   В,   дизентерії,   холери   та   вірусів   -  збудників
поліомієліту,  а  також  інших  ентеровірусів   (Коксакі,   ЕСНО),
ротавірусів, вірусів гепатиту А, Е та інших.
     Біостави, як очисні споруди, повинні перебувати під постійним
санітарним   наглядом   (попереджувальним   та   поточним),   який
здійснюють  спеціалісти  санітарно-епідеміологічних  станцій,   що
обслуговують райони, на території яких вони споруджені.
     Планові обстеження  біоставів  здійснює  санітарний  лікар  з
метою   перевірки  їхнього  санітарного  стану,  режиму  роботи  і
дотримання  санітарних  правил  їх  утримання   та   експлуатації.
Кратність обстеження - 1 раз на квартал.
     Санітарний нагляд за роботою біоставів доцільно здійснюватися
з  обов'язковою  участю епідеміолога і паразитолога (гельмінтолога
та ентомолога).  З метою об'єктивної  оцінки  ефективності  роботи
біоставів    застосовують    санітарно-хімічні,   бактеріологічні,
вірусологічні,   гельмінтологічні   та    ентомологічних    методи
досліджень.
     Перелік об'єктів, які підлягають дослідженню:
     - стічні води:  неочищені;  після механічного очищення; після
кожної секції біоставів; доочищених стічних вод;
     - ґрунтові   води   (вода   з  колодязів  населених  пунктів,
розташованих на відстані до 1 км);
     - вода  з  поверхневих  водойм,  в  які  здійснюють  скидання
стічних вод з біоставів;
     У зоні функціонування біоставів систематично контролюють стан
джерел з  водозабезпечення  близько  розміщених  населених  місць.
Поточний  санітарний нагляд за біоставами базується на результатах
санітарно-хімічних,    бактеріологічних,     вірусологічних     та
гельмінтологічних досліджень.
 
     3.2. Санітарно-хімічні дослідження.
     Вибір санітарно-хімічних методів  контролю,  на  основі  яких
буде  ґрунтуватися  оцінка ступеню доочищення стічних вод в умовах
біоставів,  засаджених вищими водяними  рослинами,  приведений  на
підставі  матеріалів,  викладених в документі "Методика проведения
технологического контроля  роботы  очистных  сооружений  городских
канализаций",  - М.: Стройиздат, 1972 та Лурье Ю.Ю. "Аналитическая
химия промышленных сточных вод".  -  М.:  Химия,  1984".  Найбільш
важливими  для  гігієнічної  оцінки ефективності роботи біоставів,
засаджених вищими водяними  рослинами,  є  такі  санітарно-хімічні
показники:   температура,   ступінь  прозорості;  активна  реакція
середовища  (рН  води);  лужність;  азот  амонійних  солей;   азот
нітритів;  азот  нітратів;  окиснюваність  перманганатна;  хімічна
потреба в кисні (ХПК); біохімічна потреба в кисні за 5 діб (БПК );
                                                               5
розчинений  кисень;  хлориди;  залізо;  сульфати;  сухий  залишок;
синтетичні поверхнево-активні речовини (СПАР) та нафтопродукти.
     Величина БПК   визначається  як  у   природній,   так   й   у
                 5
відфільтрованій   (або   відцентрофугованій)  від  мікроорганізмів
доочищених в біоставах стічних вод.
     Методика визначення  вказаних  санітарно-хімічних  показників
наведена в вищеназваній літературі.
 
     3.3. Бактеріологічні дослідження.
     Бактеріологічні показники ефективності очищення стічних вод у
біоставах,  засаджених вищими водяними рослинами, ідентичні як для
господарсько-побутових,  так і міських стічних  вод  та  включають
визначення:
     1) Загальну   кількість    бактерій-метатрофів    (загального
мікробного числа).
     2) Бактерій групи кишкових паличок (індекс БГКП).
     3.3.1. Визначення загального мікробного числа (ЗМЧ).
     Проводять методом глибокого посіву води  у  поживний  агар  і
враховують усі колонії мікроорганізмів, що виросли при температурі
(+ 37 +- 1)  град.  С  протягом  24  годин,  або  при  температурі
(+ 22  +-  1)  град.  С протягом 48 годин в глибині та на поверхні
м'ясо-пептонного агару.
     Досліджувані проби  відбирають  в  стерильні  флакони об'ємом
500 куб.  см,  закриті  ватними  пробками,   з   обов'язковим   їх
фламбіруванням   під   час   взяття  проби.  Проби,  доставлені  в
лабораторію, досліджують в перші години з моменту надходження, але
не більше, а ніж 2 години. У літній період при температурі повітря
вище (+ 10 - 20) град.  С  проби  доставляються  в  лабораторію  в
переносних сумках-холодильниках.
     Загальне мікробне число визначають шляхом посіву  1  куб.  см
води в   стерильні   чашки  Петрі  з  послідуючим  внесенням  1,5%
м'ясо-пептонного  агару  (МПА),  розтопленого  і  охолодженого  до
температури (+ 45 +- 5) град. С.
     Оскільки в  міських  стічних  водах   концентрація   мікробів
звичайно  велика,  то  перед  посівом  проби розводять 10-кратно в
стерильному фізіологічному розчині або водопровідній воді.  В  ряд
пробірок (6-7  шт.)  вносять по 9 куб.  см стерильного фізрозчину.
Стерильною піпеткою беруть 1 куб.  см стічної води і переносять  в
першу пробірку,  отримують розведення 1:10, із цієї пробірки іншою
стерильною піпеткою знову переносять 1  куб.  см  суміші  в  другу
пробірку, отримують розведення 1:100 і т.д.
     При проведенні 10-кратних розведень необхідно враховувати, що
для кожного розведення беруть окрему стерильну піпетку.
     В стерильні чашки Петрі вносять по 1 куб.  см проб 10-кратних
розведень води,  останню краплю рідини знімають дотиком піпетки до
дна чашки.  Заливають чашку Петрі 1,5% м'ясо-пентонним агаром, при
цьому  флакони  з  середовищем фламбірують та ретельно перемішують
середовище з досліджуваними  пробами  води  обережними  обертовими
рухами.   Після   охолодження  поживного  середовища  чашки  Петрі
перевертають дном догори та поміщають в термостат при  температурі
(+ 37 +- 1) град. С протягом 24 годин.
     Облік результатів  досліджень  здійснюють  через  24  години.
Визначають за допомогою пристрою для підрахунку колоній або лупи з
2-5 - кратним збільшенням.
     Загальне мікробне число - на МПА,  підраховують число колоній
будь-якого зовнішнього вигляду та кольору,  що виросли за добу  як
на поверхні, так і в глибині агару.
     При 10-кратних розведеннях,  наприклад,  на чашках Петрі може
вирости різна кількість колоній. Оптимальною кількістю колоній для
обліку на чашці  вважається  300  у  меншому  розведенні  й  30  у
більшому.  Однак,  на  практиці  доводиться  враховувати  й більшу
кількість колоній.  За результатами визначають середньоарифметичне
значення числа  колоній  в  посівах  одного розведення і виражають
в КУО/куб.  см   (колонієутворюючих   одиницях   в   1   куб.   см
досліджуванної проби води).
     3.2.2. Визначення бактерій  групи  кишкової  палички  (індекс
БГКП).
     До бактерій  групи  кишкової   палички   (БГКП)   відносяться
грамнегативні,  що  не  утворюють  спор  палички,  які  зброджують
глюкозу з   утворенням   кислоти   та   газу    при    температурі
(+ 36  +-  1)  град.  С  протягом 24 годин з відсутньою оксидазною
активністю.
     Кількість БГКП  (індекс  БГКП)  визначають методом мембранної
фільтрації або титраційним методом.
     Метод мембранної  фільтрації  передбачає фільтрування певного
об'єму води через мембранні фільтри,  нанесення їх  на  середовище
Ендо та  інкубації  їх  при  температурі  (+  36  +-  1) град.  С,
підраховують  кількість  бактерій,  що  виросли  на  середовищі  з
подальшою   ідентифікацією   за   культуральними  та  біохімічними
властивостями й розрахунку індексу в 1 куб. дм води.
     При визначенні  індексу  БГКП підраховують загальну кількість
бактерій групи кишкової палички, приймаючи до уваги тільки колонії
темно-червоного, червоного, рожевого або темно-червоні з металевим
блиском та відсутньою оксидазною активністю.
     Приклад: При  нанесенні  на  середовище  Ендо  трьох  зразків
мембранних фільтрів,  через які профільтровано три об'єми води  по
100 куб.  см, на одному з фільтрів виросли 3 колонії БГКП, на двох
інших  зразках  росту  немає:  колі-індекс   дорівнює:
 
                             3 x 1000
                            --------- = 10.
                               300
 
     Титраційний метод визначення індексу  БГКП  передбачає  посів
певних  об'ємів  води  в середовище накопичення (глюкозо-пептонне,
лактозо-пептонне) з  подальшим   підрощуванням   при   температурі
(+ 36 +- 1) град.  С та висівом на середовище Ендо,  ідентифікації
бактерій та   визначенням   найбільш   вірогідного   числа    БГКП
в 1 куб. дм води за таблицями (Додаток 1).
     Тривалість титраційного методу 48-72  години,  він  придатний
для   дослідження   зразків   води  з  високим  рівнем  мікробного
забруднення.
     При виявленні оксидазонегативних,  грамнегативних паличок, що
утворюють кислоту і  газ  у  середовищі  накопичення  з  глюкозою,
видають результат про виявлення бактерій групи кишкової палички.
     Санітарно-бактеріологічна характеристика ефективності  роботи
біоставів  виводиться  за  відсотками  відмирання  мікробів  групи
кишкової палички у пробах стічних вод на  виході  в  порівнянні  з
стічною  водою  на  вході.  Якщо  в  результаті  очищення  у  воді
біоставів відмирання мікробів становить 99%,  то  це  означає,  що
патогенні мікроби кишкової групи в даній воді повинні загинути.
 
     3.3. Вірусологічні дослідження.
     Наявність кишкових вірусів в стічних водах після біологічного
доочищення   та  знезаражування  в  біоставах,  засаджених  вищими
водяними рослинами, характеризує ступінь їх епідемічної небезпеки.
     Серед кишкових вірусів,  яких налічують в стічних водах понад
200 видів  -  представників  12  родин  (пікорна-,  адено-,  рео-,
корона-,  астро-,  каліцівіріде  та  інших)  найбільш поширеними є
представники родин пікорнавіріде,  реовіріде,  Коксакі А, В, ЕСНО,
ротавіруси, гепатиту А, Е та інші.
     Для їх визначення в стічних водах необхідно передбачити  такі
етапи вірусологічних досліджень:
     1. Відбір проб води.
     2. Підготовка проб води.
     3. Концентрація вірусів із води.
     4. Звільнення   вірусних   концентратів   від  бактеріального
забруднення.
     5. Вірусологічне дослідження.
     3.3.1. Відбір проб води.
     Здійснює санітарний  лікар,  його  помічник  або  особа,  яка
отримала інструктаж,  в стерильний посуд об'ємом 0,5-1,0 куб.  дм.
Відбір   проб  проводять  з  використанням  плавзасобів,  містків,
помостів з глибини 10-15 см від поверхні води  або  30-50  см  від
дна.
     Проби закривають стерильними корками  (гумовими,  корковими),
маркують   і   доставляють  в  лабораторію  у  перші  2-6  год.  В
лабораторії матеріал обробляють в перші години, або зберігають при
температурі +4  град.  С протягом 1 доби в замороженому стані (при
температурі -20 град. С) протягом 7 діб.
     3.3.2. Підготовка проб води.
     Проби стічних  вод  для   звільнення   від   грубих   домішок
відстоюють у  доставлених  ємкостях  при  температурі + 4 град.  С
протягом 30 хв,  або  центрифугують  при  швидкості  1  500  об/хв
протягом 20 хв.  Надосадову рідину відливають і використовують для
концентрації вірусів.
     3.3.3. Концентрація вірусів у пробах води.
     Здійснюють за допомогою бентоніту (природного  алюмосилікату,
переведеного в гелеподібну форму).  Вірусні частки адсорбуються на
бентоніті  при  кислих  рН  з  подальшою  десорбцією  при   лужних
показниках   рН   у   невеликі   об'єми  розчину.  Детальні  етапи
концентрації   вірусів   наведені   в   Методичних   рекомендаціях
"Применение  бентонита для выявления энтеровирусов у человека и во
внешней среде",  -  В.П.  Широбоков,  В.Н.  Гирин,  А.И.  Якименко
и др. - Киев. МЗУ, 1986 - 24 с.
     3.3.4. Звільнення вірусних  концентратів  від  бактеріального
забруднення.
     Для звільнення   вірусних   концентратів   від    супровідної
мікрофлори використовують етиловий ефір або антибіотики.
     Додають до проби ефір у співвідношенні 1:1 або 1:5,  ретельно
перемішують,  закривають  флакони гумовими корками і залишають при
температурі від + 4 град. С на 18-24 год.
     Антибіотики додають  до  вірусного  концентрату із розрахунку
200-500 ОД/куб. см пеніциліну та 100-200 мкг/куб. см стрептоміцину
і витримують 1-2 години при температурі +4 град. С. Для досягнення
максимального  ефекту  звільнення   концентратів   від   супутньої
мікрофлори обидва способи деконтамінації можна поєднати.
     3.3.5. Вірусологічне дослідження.
     Включають виділення   та  титрування  ентеровірусів  (поліо-,
Коксакі А і В,  ЕСНО) в культурі Нер-2,  Vero, RD із застосуванням
кількісних    методів,    зокрема   методу   бляшкоутворення   під
бентонітовим покриттям.
     Ротавіруси визначають в концентратах за допомогою електронної
мікроскопії,    реакцій    непрямої    гемаглютинації,     реакції
латексаглютинації, імуноферментного аналізу, методу флуоресціюючих
антитіл та інші.
     Існує також        тест-система       імуно-хроматографічного
експрес-аналізу для визначення в концентратах антигенів  рота-  та
аденовірусів.
     Віруси гепатиту А  визначають  в  концентратах  за  допомогою
імуноферментного методу, RT-ПЦР методу.
     Представників інших родин вірусів  також  можна  визначати  в
концентратах  проб  стічних  вод,  але  це  лімітується  наявністю
відповідних тест-систем та кваліфікованого персоналу.
     Для інтерпретації      отриманих     результатів     доцільно
використовувати орієнтовну шкалу вмісту вірусів у стічних водах на
різних етапах очищення та знезаражування наведену в таблиці 1.
 
                                      Таблиця 1
 
             Орієнтовна оцінювальна нормативна шкала
          вмісту ентеровірусів у нативних стічних водах
          на різних етапах їх очищення та знезаражування
 
------------------------------------------------------------------
| N  |  Етап очищення  |    Вміст ентеровірусів     |Ефективність|
|з/п |     та види     |       (БУО/куб. дм)        |очищення (%)|
|    |  очисних споруд |----------------------------|            |
|    |                 |  Середній  |  Максимальний |            |
|----+-----------------+------------+---------------+------------|
|    |Нативна вода     |  920 +- 39 |     7 500     |            |
|    |в неепідемічний  |            |               |            |
|    |період           |            |               |            |
|    |-----------------+------------+---------------+------------|
|    |Нативна стічна   |      -     |     8 000     |            |
|    |вода             |            |               |            |
|    |в епідемічний    |            |               |            |
|    |період           |            |               |            |
|----------------------+------------+---------------+------------|
|Механічне очищення    |3 060 +- 297|   до 10 000   |            |
|----------------------+-----------------------------------------|
|Біологічне очищення:  |                                         |
|----------------------+-----------------------------------------|
| 1. |Мулово-водяна    | 550 +- 0,0 |     4 000     |            |
|    |суміш            |            |               |            |
|    |в аеротенках     |            |               |            |
|    |міської станції  |            |               |            |
|    |аерації          |            |               |            |
|----+-----------------+------------+---------------+------------|
| 2. |Після вторинних  | 230 +- 26  |     1 500     |   65-72    |
|    |відстійників     |            |               |            |
|    |міської станції  |            |               |            |
|    |аерації          |            |               |            |
|    |з аеротенками    |            |               |            |
|----------------------+-----------------------------------------|
|Третинне очищення:    |                                         |
|----------------------+-----------------------------------------|
| 1. |Фізико-хімічне   | 7,0 +- 3,5 |       50      | 99,0-99,5  |
|----+-----------------+------------+---------------+------------|
| 2. |Природне         |      0     |       0       |    100     |
|    |ґрунтове після   |            |               |            |
|    |фільтраційно-    |            |               |            |
|    |збагачувальних   |            |               |            |
|    |споруд (ФЗС)     |            |               |            |
|----+-----------------+------------+---------------+------------|
| 3. |Після біологічних|      0     |       0       |    100     |
|    |ставів,          |            |               |            |
|    |засаджених вищими|            |               |            |
|    |водяними         |            |               |            |
|    |рослинами (ВВР)  |            |               |            |
------------------------------------------------------------------
 
     Примітка. Шкала   складена   виходячи  із  середнього  вмісту
вірусів у стічних водах в  літньо-осінній  період  роботи  очисних
спорудах    із   нормальним   навантаженням   та   ефективним   їх
функціонуванням.
 
                  4. Характеристика стічних вод
                   після доочищення в біоставах
 
     Стічні води  після  механічних  ґрат  перекачуються  в очисні
споруди,  що  включають  піскоуловлювачі,  первинні   відстійники,
аеротенки,  вторинні  відстійники,  розподільчі  чаші та біостави,
засаджені  вищими  водяними  рослинами.  Доочищені   стічні   води
повертаються  в систему зворотного водопостачання на підприємства,
або можуть бути відведеними до поверхневих  водойм  чи  підземного
горизонту    (умови   випуску   визначаються   народно-господарчою
значимістю водойми і  характером  водокористування).  Для  кожного
випадку  використання  стічних  вод необхідний контроль їх ступеня
забруднення     за     санітарно-хімічними,     бактеріологічними,
вірусологічними та гельмінтологічними показниками. Методика оцінки
якості стічних вод та умови  їх  скиду  в  водойми  регламентовані
СанПіН 4630-88  (  v4630400-88 ) "Правила охраны поверхностных вод
от загрязнения сточными водами" та Правилами  охорони  поверхневих
вод  від забруднення зворотними водами (затв.  постановою Кабінету
Міністрів України від 25 березня 1999 р. N 465 ( 465-99-п ).
     Біостави, засаджені вищими водяними рослинами, розраховані на
глибоке доочищення та знезаражування стічних вод.
     Усереднені дані    санітарно-хімічних   та   мікробіологічних
показників якості стічних вод,  яка  буде  надходити  на  третинне
доочищення   в  біостав,  засаджений  вищими  водяними  рослинами,
наведені в таблиці 2.
 
                                      Таблиця 2
 
                       Якість стічних вод,
          що надходять на третинне доочищення в біостав,
               засаджений вищими водяними рослинами
 
------------------------------------------------------------------
| N |Найменування показника |Одиниці виміру|       Значення      |
|з/п|                       |              |      показника      |
|---+-----------------------+--------------+---------------------|
| 1.|Температура            |  t град. C   |       5,8-19,0      |
|---+-----------------------+--------------+---------------------|
| 2.|Запах                  |     бал      |         2-3         |
|---+-----------------------+--------------+---------------------|
| 3.|Прозорість             |      см      |        19-22        |
|---+-----------------------+--------------+---------------------|
| 4.|Колір                  |     опис     |       прозорий      |
|---+-----------------------+--------------+---------------------|
| 5.|рН                     |              |       8,3-8,6       |
|---+-----------------------+--------------+---------------------|
| 6.|Завислі речовини       |  мг/куб. дм  |        12-15        |
|---+-----------------------+--------------+---------------------|
| 7.|Розчинений кисень      |мг О /куб. дм |       3,5-3,9       |
|   |                       |    2         |                     |
|---+-----------------------+--------------+---------------------|
| 8.|БПК                    |мг О /куб. дм |        33-36        |
|   |   5                   |    2         |                     |
|---+-----------------------+--------------+---------------------|
| 9.|ХПК                    |мг О /куб. дм |        55-60        |
|   |                       |    2         |                     |
|---+-----------------------+--------------+---------------------|
|10.|Азот амонійний, NH     |  мг/куб. дм  |       0,4-0,6       |
|   |                  4    |              |                     |
|---+-----------------------+--------------+---------------------|
|11.|Азот нітритів NO       |  мг/куб. дм  |       0,15-0,2      |
|   |                2      |              |                     |
|---+-----------------------+--------------+---------------------|
|12.|Азот нітратів NO       |  мг/куб. дм  |        23-30        |
|   |                3      |              |                     |
|---+-----------------------+--------------+---------------------|
|13.|Загальне мікробне число| КУО/куб. см  |        3           3|
|   |                       |              |3,7 x 10  - 7,0 x 10 |
|---+-----------------------+--------------+---------------------|
|14.|Колі-індекс            |              |        3           3|
|   |                       |              |5,7 x 10  - 8,5 x 10 |
|---+-----------------------+--------------+---------------------|
|15.|Фосфати                |  мг/куб. дм  |       3,2-4,0       |
|---+-----------------------+--------------+---------------------|
|16.|Сульфати               |  мг/куб. дм  |       470-550       |
|---+-----------------------+--------------+---------------------|
|17.|Залізо                 |  мг/куб. дм  |       0,5-0,65      |
|---+-----------------------+--------------+---------------------|
|18.|Нафтопродукти          |  мг/куб. дм  |       0,2-0,35      |
|---+-----------------------+--------------+---------------------|
|19.|Жири та масла          |  мг/куб. дм  |      0,45-0,55      |
|---+-----------------------+--------------+---------------------|
|20.|СПАР                   |  мг/куб. дм  |       0,3-0,5       |
|---+-----------------------+--------------+---------------------|
|21.|Сухий залишок          |  мг/куб. дм  |     1 200-1 500     |
|---+-----------------------+--------------+---------------------|
|22.|Твердість              |мг-екв/куб. дм|      10,5-11,9      |
|---+-----------------------+--------------+---------------------|
|23.|Бікарбонати            |  мг/куб. дм  |       290-340       |
|---+-----------------------+--------------+---------------------|
|24.|Хлориди                |  мг/куб. дм  |       150-200       |
|---+-----------------------+--------------+---------------------|
|25.|Кальцій                |  мг/куб. дм  |        60-80        |
|---+-----------------------+--------------+---------------------|
|26.|Магній                 |  мг/куб. дм  |        80-110       |
|---+-----------------------+--------------+---------------------|
|27.|Калій + натрій         |  мг/куб. дм  |       200-240       |
------------------------------------------------------------------
 
     Примітка. Дані  показники  третинного  доочищення стічних вод
були взяті з усереднених даних 3-х річних  досліджень,  проведених
на    очисних   спорудах   Криворізького   гірничо-збагачувального
комбінату окислених      руд      (КГЗКОР)      м.      Долинська,
Кіровоградської обл.,   в  схему  доочищення  яких  були  включені
біостави, засаджені вищими водяними рослинами.
 
     Усереднені дані якості доочищених стічних  вод  на  виході  з
біостава,   засадженого  вищими  водяними  рослинами,  наведені  в
таблиці 3.
 
                                      Таблиця 3
 
           Показники стічних вод доочищених в біоставу,
               засадженим вищими водяними рослинами
 
------------------------------------------------------------------
| N |   Найменування  |Одиниці виміру| Значення  |    СанПіН     |
|з/п|     показника   |              | показника |    4630-88    |
|   |                 |              |           |( v4630400-88 )|
|---+-----------------+--------------+-----------+---------------|
| 1.|Температура      |  t град. C   | 4,8-19,0  |               |
|---+-----------------+--------------+-----------+---------------|
| 2.|Запах            |     бал      |     1     |       1       |
|---+-----------------+--------------+-----------+---------------|
| 3.|Прозорість       |      см      |   25-30   |      20       |
|---+-----------------+--------------+-----------+---------------|
| 4.|рН               |              | 8,13-8,4  |    6,5-8,5    |
|---+-----------------+--------------+-----------+---------------|
| 5.|Завислі речовини |  мг/куб. дм  |  6,5-7,3  |    < 30,0     |
|---+-----------------+--------------+-----------+---------------|
| 6.|Розчинений кисень|мг О /куб. дм |  5,9-6,3  |      4,0      |
|   |                 |    2         |           |               |
|---+-----------------+--------------+-----------+---------------|
| 7.|БПК              |мг О /куб. дм |  4,7-5,2  |               |
|   |   5             |    2         |           |               |
|---+-----------------+--------------+-----------+---------------|
| 8.|ХПК              |мг О /куб. дм |   30-32   |   15,0-30,0   |
|   |                 |    2         |           |               |
|---+-----------------+--------------+-----------+---------------|
| 9.|Азот амонійний,  |  мг/куб. дм  |  0,3-0,4  |               |
|   |NH               |              |           |               |
|   |  4              |              |           |               |
|---+-----------------+--------------+-----------+---------------|
|10.|Азот нітритів    |  мг/куб. дм  | 0,06-0,1  |               |
|   |NO               |              |           |               |
|   |  2              |              |           |               |
|---+-----------------+--------------+-----------+---------------|
|11.|Азот нітратів NO |  мг/куб. дм  |   19-26   |               |
|   |                3|              |           |               |
|---+-----------------+--------------+-----------+---------------|
|12.|Загальне мікробне| КУО/куб. см  |  680-700  |               |
|   |число            |              |           |               |
|---+-----------------+--------------+-----------+---------------|
|13.|Колі-індекс      |              |    300    |               |
|---+-----------------+--------------+-----------+---------------|
|14.|Фосфати          |  мг/куб. дм  |  1,8-2,3  |               |
|---+-----------------+--------------+-----------+---------------|
|15.|Сульфати         |  мг/куб. дм  |  430-508  |      500      |
|---+-----------------+--------------+-----------+---------------|
|16.|Залізо           |  мг/куб. дм  |  0,4-0,5  |               |
|---+-----------------+--------------+-----------+---------------|
|17.|Нафтопродукти    |  мг/куб. дм  | 0,03-0,04 |               |
|---+-----------------+--------------+-----------+---------------|
|18.|Жири та масла    |  мг/куб. дм  | 0,04-0,16 |               |
|---+-----------------+--------------+-----------+---------------|
|19.|СПАР             |  мг/куб. дм  | 0,05-0,06 |               |
|---+-----------------+--------------+-----------+---------------|
|20.|Сухий залишок    |  мг/куб. дм  |1 120-1 320|     1 000     |
|---+-----------------+--------------+-----------+---------------|
|21.|Твердість        |мг-екв/куб. дм| 9,7-11,1  |               |
|---+-----------------+--------------+-----------+---------------|
|22.|Бікарбонати      |  мг/куб. дм  |  245-258  |               |
|---+-----------------+--------------+-----------+---------------|
|23.|Хлориди          |  мг/куб. дм  |  149-188  |      350      |
|---+-----------------+--------------+-----------+---------------|
|24.|Кальцій          |  мг/куб. дм  |   55-74   |               |
|---+-----------------+--------------+-----------+---------------|
|25.|Магній           |  мг/куб. дм  |   76-95   |               |
|---+-----------------+--------------+-----------+---------------|
|26.|Калій + натрій   |  мг/куб. дм  |  167-205  |               |
------------------------------------------------------------------
 
     Примітка. Дивись таблицю 2.
 
     Як свідчать  дані  таблиць  2  та  3 доочищені стічні води на
виході з  біостава,  засадженого  вищими  водяними  рослинами,  за
вказаними показниками відповідають вимогам,  які пред'являються до
скиду стічних вод у поверхневі джерела  водопостачання  чи  можуть
використовуватися   для  зворотного  водопостачання  в  сільському
господарстві або промисловості.
     Крім біологічного   доочищення   стічних   вод   в  біоставу,
засадженого  вищими  водяними  рослинами,  відбувається  зменшення
вмісту  мінеральних  солей  в  порівнянні  з  їх вмістом в стічних
водах,  що надходять для доочищення. Тим самим значно покращується
якість доочищених стічних вод в біоставу, що запобігає забрудненню
поверхневих водойм.
     Також при  проведенні  поточного  санітарно-епідеміологічного
нагляду за функціонуванням біоставів,  засаджених вищими  водяними
рослинами,  необхідно  контролювати правильність дотримання режиму
заповнення та випуску біоставів.
     Потрібно організувати  інструктаж обслуговуючого персоналу за
санітарними  правилами  експлуатації  біоставів  по   профілактиці
кишкових інфекцій та інвазій.
     При поточному санітарно-епідеміологічному нагляді  здійснюють
систематичний   контроль   інвазованості   осіб,  що  працюють  по
обслуговуванню біоставів та членів їхніх родин.
     Обстеження зазначених груп населення на гельмінтози проводять
один раз у рік - в кінці  IV  або  на  початку  I  кварталу  року;
виявлені хворі повинні обов'язково піддаватися санації.
 
 Директор Департаменту
 державного
 санітарно-епідеміологічного
 нагляду                                           А.М.Пономаренко
 
 
                                      Додаток 1
                                      до пункту 3.3.2.
                                      Методичних рекомендацій
 
 
                   ВИЗНАЧЕННЯ ІНДЕКСУ БАКТЕРІЙ
              групи кишкових паличок при дослідженні
                        333 куб. см води *
 
 
------------------------------------------------------------------
|       Кількість позитивних        |   Колі-  |  95% вірогідний |
|    результатів аналізу води з:    | індекс **|    інтервал     |
|-----------------------------------|          |-----------------|
|3-х об'ємів|3-х об'ємів|3-х об'ємів|          | нижній |верхній |
|     по    |     по    |     по    |          |        |        |
|100 куб. см| 10 куб. см| 1 куб. см |          |        |        |
|-----------+-----------+-----------+----------+--------+--------|
|     1     |     2     |     3     |    4     |   5    |   6    |
|-----------+-----------+-----------+----------+--------+--------|
|     0     |     0     |     0     |  < 3     |   -    |   -    |
|-----------+-----------+-----------+----------+--------+--------|
|     0     |     0     |     1     |    3     |  0,5   |   9    |
|-----------+-----------+-----------+----------+--------+--------|
|     0     |     1     |     0     |    3     |  0,5   |   13   |
|-----------+-----------+-----------+----------+--------+--------|
|     1     |     0     |     0     |    4     |  0,5   |   20   |
|-----------+-----------+-----------+----------+--------+--------|
|     1     |     0     |     1     |    7     |   1    |   21   |
|-----------+-----------+-----------+----------+--------+--------|
|     1     |     1     |     0     |    7     |   1    |  223   |
|-----------+-----------+-----------+----------+--------+--------|
|     1     |     1     |     1     |    11    |   3    |   36   |
|-----------+-----------+-----------+----------+--------+--------|
|     1     |     2     |     0     |    11    |   3    |   36   |
|-----------+-----------+-----------+----------+--------+--------|
|     2     |     0     |     0     |    9     |   1    |   36   |
|-----------+-----------+-----------+----------+--------+--------|
|     2     |     0     |     1     |    14    |   3    |   37   |
|-----------+-----------+-----------+----------+--------+--------|
|     2     |     1     |     0     |    15    |        |   44   |
|-----------+-----------+-----------+----------+--------+--------|
|     2     |     1     |     1     |    20    |   7    |   89   |
|-----------+-----------+-----------+----------+--------+--------|
|     2     |     2     |     0     |    21    |   4    |   47   |
|-----------+-----------+-----------+----------+--------+--------|
|     2     |     2     |     1     |    28    |   10   |  149   |
|-----------+-----------+-----------+----------+--------+--------|
|     3     |     0     |     0     |    23    |   4    |  120   |
|-----------+-----------+-----------+----------+--------+--------|
|     3     |     0     |     1     |    39    |   7    |  130   |
|-----------+-----------+-----------+----------+--------+--------|
|     3     |     0     |     2     |    64    |   15   |  379   |
|-----------+-----------+-----------+----------+--------+--------|
|     3     |     1     |     0     |    43    |   7    |  210   |
|-----------+-----------+-----------+----------+--------+--------|
|     3     |     1     |     1     |    75    |   14   |  230   |
|-----------+-----------+-----------+----------+--------+--------|
|     3     |     1     |     2     |   120    |   30   |  380   |
|-----------+-----------+-----------+----------+--------+--------|
|     3     |     2     |     0     |    93    |   15   |  380   |
|-----------+-----------+-----------+----------+--------+--------|
|     3     |     2     |     1     |   150    |   30   |  440   |
|-----------+-----------+-----------+----------+--------+--------|
|     3     |     2     |     2     |   210    |   35   |  470   |
|-----------+-----------+-----------+----------+--------+--------|
|     3     |     3     |     0     |   240    |   36   | 1 300  |
|-----------+-----------+-----------+----------+--------+--------|
|     3     |     3     |     1     |   460    |   71   | 2 400  |
|-----------+-----------+-----------+----------+--------+--------|
|     3     |     3     |     2     |  1 100   |  150   | 4 800  |
|-----------+-----------+-----------+----------+--------+--------|
|     3     |     3     |     3     | ? 1 100  |   -    |   -    |
------------------------------------------------------------------
 
---------------
     * При  дослідженні  інших об'ємів води відповідно зменшуються
або збільшують індекс.  Наприклад,  при дослідженні  об'ємів  10,1
та 0,1  індекс зменшують у 10 разів;  при дослідженні об'ємів 0,1;
0,01 та 0,001 індекс зменшують у 10 разів; при дослідженні об'ємів
0,1;  0,01 та 0,001 індекс збільшують у 10 разів;  при дослідженні
об'ємів 0,01; 0,001 та 0,0001 індекс збільшують у 100 разів і т.д.
     Якщо при   дослідженні   води   було   посіяно   більше   3-х
десятикратних об'ємів води або розбавлень,  то враховують  3  такі
послідовні об'єми,  в останньому з яких отримано один або декілька
негативних результатів.  Наприклад:  10 куб.  см  -  три  пробірки
позитивні, 1  куб.  см  -  те  ж  саме,  0,1 куб.  см - те ж саме,
0,01 куб.  см - те ж саме;  0,001 куб.  см - позитивний  результат
тільки в    одній    пробірці.   Враховують   об'єми   0,1;   0,01
та 0,001 куб. см.
     ** наведені   в  таблиці  варіанти  є  вірогідними.  В  інших
випадках кількісний облік неможливий, результат фіксувався якісно,
дослідження необхідно повторити.
 
 
                                      Додаток 2
                                      до Методичних рекомендацій
                                      "Проведення державного
                                      санітарно-епідеміологічного
                                      нагляду за експлуатацією
                                      біологічних ставів з вищими
                                      водяними рослинами"
 
 
                            ЛІТЕРАТУРА
 
 
     1. Быстрова  Г.Н.,  Блохин К.В.,  Мазепа В.Н.,  Макарова Т.Г.
Опыт использования метода  RT-ПЦР  для  обнаружения  вируса  ГА  в
образцах воды.  Вестн.  Нижегородс.  универс.  Сер. Биолог., 2001,
N 1. - С. 74-75.
 
     2. Інструкція  про  застосування  тест-системи  для  швидкого
виявлення  антигену ротавіруса "Rota / Adeno Combistick R5192".  -
МЗ України, 2004 р.
 
     3. Лурье Ю.Ю. Аналитическая химия промышленных сточных вод. -
М.: Химия. - 1984. - 448 с.
 
     4. Методичні     рекомендації     "Лабораторна    діагностика
ротавірусних інфекцій" - 2002 р. - 34 с.
 
     5. Методические рекомендации  по  санитарно-вирусологическому
контролю объектов окружающей среды. М., 1982. - 75 с.
 
     6. Методические   указания  по  санитарно-микробиологическому
анализу воды из поверхностных водоемов.  М., от 19 января 1981 г.,
N 2285-81. - 36 с.
 
     7. Применение   бентонита   для   выявления  энтеровирусов  у
человека и  во  внешней  среде  /  Широбоков  В.П.,  Гирин   В.Н.,
Якименко А.И. и др. - Киев - 1986. - 24 с.
 
     8. Посібник   до   застосування  водоохоронних  біоінженерних
споруд  (БІС)  для  очищення  немінералізованих  забруднених   вод
сільськогосподарського виробництва   України   /   Магмедов  В.Г.,
Захарченко М.А., Чепурно І.Ф. та інші - Харків, 1993. - 17 с.
 
     9. Посібник з медичної вірусології / За ред.  Гиріна  В.М.  -
Київ: Здоров'я, 1995. - 368 с.
 
     10. Санітарно-мікробіологічний  контроль  якості питної води:
Методичні вказівки: МВ 10.2.1-113-2005. - Київ, 2005. - 76 с.





>





Последние новости

 
Курсы НБ Украины
Валюта
USD27.10935
EUR31.83179
RUB0.4573
PLN7.57539
BYR
Реклама
Реклама



Наша кнопка