Законы Украины

Новости Партнеров
 

Про організацію надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги в Україні

Архів документів. Текст правового акту станом на 27 березня 2007 року

Страница 1

              МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
 
                            Н А К А З
 
                        29.12.2003  N 620
 
 
               Про організацію надання стаціонарної
           акушерсько-гінекологічної та неонатологічної
                        допомоги в Україні
 
 
     Державні заходи  щодо   здійснення   активної   демографічної
політики,  спрямованої на стимулювання народжуваності,  збереження
та зміцнення репродуктивного здоров'я населення, визначені в Указі
Президента  України  від  26.03.2001 р.  "Про Національну програму
"Репродуктивне  здоров'я  2001-2005"  (  203/2001   ),   постанові
Кабінету  Міністрів  України  від  09.08.2001 N 960 ( 960-2001-п )
"Про затвердження Концепції розвитку  охорони  здоров'я  населення
України", розпорядженнях    Кабінету    Міністрів    України   від
29.03.2002 р.  N 161-р  ( 161-2002-р ) "Про затвердження Концепції
безпечного    материнства"    та    від   01.07.2002 р.   N  355-р
( 355-2002-р  )  "Про  затвердження   комплексних   заходів   щодо
заохочування   народжуваності   на  2002-2007  рр.",  передбачають
удосконалення  організації  діяльності   акушерсько-гінекологічної
служби, в т.ч. стаціонарної ланки.
 
     Стратегія розвитку акушерсько-гінекологічної служби в Україні
базується на принципах ВООЗ:  забезпечення  сталого  доступу  всіх
верств   населення  до  кваліфікованої  медичної  допомоги,  служб
планування сім'ї, медико-генетичного консультування. З урахуванням
різноманітних  факторів,  які  впливають  на  стан здоров'я жінок,
розроблена нормативна база щодо  забезпечення  жіночого  населення
стаціонарною акушерсько-гінекологічною допомогою.
 
     З метою  поліпшення  стану  репродуктивного здоров'я жіночого
населення  України,  зниження  рівня   материнської   та   дитячої
захворюваності  та  смертності,  ускладнень  вагітності і пологів,
реалізації рекомендацій ВООЗ та  виконання  чинного  законодавства
України щодо охорони здоров'я матерів і дітей Н А К А З У Ю:
 
     1. Затвердити:
 
     1.1. Методичні    рекомендації   щодо   організації   надання
стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги
(додаються).
 
     1.2. Примірне положення про пологовий будинок (додається).
 
     1.3. Примірне положення про перинатальний центр (додається).
 
     1.4. Примірне положення про пологове відділення (додається).
 
     1.5. Примірне  положення  про відділення патології вагітності
(додається).
 
     1.6. Примірне   положення   про   гінекологічне    відділення
(додається).
 
     1.7. Примірне  положення  про  пологовий  зал  сімейного типу
(додається).
 
     1.8. Примірне  положення  про  відділення  анестезіології   з
ліжками інтенсивної терапії (додається).
 
     1.9. Примірне   положення   про   відділення  трансфузіології
акушерського стаціонару (додається).
 
     1.10. Примірне положення про виїзну акушерсько-гінекологічну
консультативну бригаду екстреної медичної допомоги та інтенсивної
терапії (додається).
 
     1.11. Примірне положення про відділення неонатального догляду
та лікування новонароджених (додається).
 
     1.12. Примірне  положення  про відділення інтенсивної терапії
новонароджених (додається).
 
     1.13. Примірне  положення  про  відділення  екстрагенітальної
патології (додається).
 
     1.14. Примірне    положення    про    денний    стаціонар   у
лікувально-профілактичних   закладах    акушерсько-гінекологічного
профілю (додається).
 
     1.15. Примірне    положення    про   відділення   ендокринної
гінекології (додається).
 
     1.16. Примірне  положення  про  відділення   гнійно-септичної
гінекології (додається).
 
     1.17. Примірне    положення   про   відділення   дитячої   та
підліткової гінекології (додається).
 
     1.18. Примірне положення про відділення (ліжка) для  вагітних
в санаторіях, санаторіях-профілакторіях (додається).
 
     1.19. Примірне  положення  про  головного  лікаря  пологового
будинку (додається).
 
     1.20. Примірне  положення  про  заступника  головного  лікаря
пологового будинку з медичної частини (додається).
 
     1.21. Примірне    положення    про    завідуючого   пологовим
(гінекологічним) відділенням стаціонару (додається).
 
     1.22. Примірне   положення   про   завідуючого    відділенням
неонатологічного профілю (додається).
 
     1.23. Примірне    положення   про   завідуючого   відділенням
анестезіології з ліжками інтенсивної  терапії  пологового  будинку
(додається).
 
     1.24. Примірне    положення   про   лікаря-акушера-гінеколога
акушерсько-гінекологічного стаціонару (додається).
 
     1.25. Примірне  положення   про   лікаря-педіатра-неонатолога
акушерського стаціонару (додається).
 
     1.26. Примірне  положення  про  головну  акушерку  пологового
будинку / старшу  акушерку  відділення  акушерсько-гінекологічного
стаціонару (додається).
 
     1.27. Примірне положення про старшу медичну сестру відділення
анестезіології з ліжками інтенсивної  терапії  пологового  будинку
(додається).
 
     1.28. Примірне положення про акушерку акушерського стаціонару
(додається).
 
     1.29. Примірне  положення   про   медичну   сестру відділення
неонатологічного профілю (додається).
 
     1.30. Нормативи           надання                стаціонарної
акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги (додається).
 
     2. Міністру  охорони  здоров'я  Автономної  Республіки  Крим,
начальникам управлінь охорони здоров'я обласних,  Севастопольської
та Головного управління охорони здоров'я та медичного забезпечення
Київської міських державних адміністрацій:
 
     2.1. На  підставі затверджених цим наказом примірних положень
протягом 2004 року розробити й затвердити положення про структурні
підрозділи,        посадові        інструкції       співробітників
акушерсько-гінекологічних   стаціонарів    та    забезпечити    їх
діяльність.
 
     2.2. Забезпечити впровадження Нормативів надання стаціонарної
акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги, починаючи з
2004 року.
 
     2.3. Створити   протягом  2004  року  регіональні  відділення
екстрагенітальної патології у складі багатопрофільних  лікарень  з
кількістю ліжок відповідно до потреб регіонів.
 
     2.4. Протягом  2004  року  завершити  створення  та оснащення
відділень анестезіології з ліжками інтенсивної терапії та  виїзних
акушерсько-гінекологічних    консультативних    бригад   екстреної
медичної    допомоги    та    інтенсивної    терапії    на    базі
акушерсько-гінекологічних  відділень  обласних/міських з функціями
обласного закладів.
 
     2.5. Здійснити  заходи  щодо  створення  протягом  2004  року
перинатальних  центрів відповідно до положення,  затвердженого цим
наказом.
 
     2.6. Розширювати     мережу     денних     стаціонарів      у
лікувально-профілактичних    закладах   акушерсько-гінекологічного
профілю.
 
     2.7. Завершити до кінця 2005 року створення відділень (ліжок)
для  вагітних  у  санаторіях,  санаторіях-профілакторіях у кожному
регіоні.
 
     2.8. Впровадити  в  практику  роботи  родопомічних   закладів
надання   акушерської   допомоги   за  принципами  "індивідуальний
пологовий зал", "сімейний пологовий зал".
 
     2.9. Вжити заходів щодо підготовки  лікувально-профілактичних
закладів  акушерсько-гінекологічного  та  педіатричного профілю до
сертифікації на відповідність статусу  "Лікарня,  доброзичлива  до
дитини" згідно з ініціативою ВООЗ/ЮНІСЕФ.
 
     2.10. Створити   на   базі  провідних  пологових  стаціонарів
навчально-методичні центри з підтримки грудного вигодовування.
 
     2.11. Забезпечити спільне перебування матері та дитини в усіх
акушерських та неонатологічних стаціонарах.
 
     2.12. Завершити   створення  навчально-методичних  центрів  з
первинної реанімації   новонароджених   відповідно    до    наказу
МОЗ України від 06.05.2003 N 194 ( v0194282-03 ) "Про затвердження
галузевої  програми   "Первинна   реанімація   новонароджених   на
2003-2006 роки".
 
     2.13. Забезпечити:
     - оснащення   акушерських  стаціонарів  медичною  апаратурою,
обладнанням,   устаткуванням   згідно   з    табелем    оснащення,
затвердженим наказом    МОЗ    України    від   05.06.98   N   153
( v0153282-98  )  "Про  затвердження  табелів  оснащення  виробами
медичного  призначення  структурних  підрозділів  закладів охорони
здоров'я";
     - наявність тридобового запасу медикаментів, препаратів крові
та  її  компонентів  для  надання  невідкладної допомоги вагітним,
роділлям, породіллям і новонародженим;
     - доступність    сільського    населення    до   стаціонарної
акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги всіх рівнів;
     - постійне, систематичне підвищення кваліфікації спеціалістів
з   питань   надання   стаціонарної  акушерсько-гінекологічної  та
неонатологічної допомоги.
 
     3. Управлінню організації медичної допомоги дітям  і  матерям
(Моісеєнко Р.О.):
 
     3.1. Здійснювати  контроль  за  організацією  виконання цього
наказу.
 
     3.2. Вжити заходів щодо залучення міжнародних  і  громадських
організацій    до    вирішення   питань   поліпшення   організації
акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги населенню.
 
     3.3. Сприяти    проведенню    щорічних     науково-практичних
конференцій  з  питань  збереження  та зміцнення репродуктивного і
статевого здоров'я,  планування сім'ї,  діагностики  та  лікування
акушерсько-гінекологічної та неонатологічної патології.
 
     3.4. Здійснювати  періодичні перевірки роботи органів охорони
здоров'я щодо  виконання  цього  наказу,  результати  виносити  на
розгляд колегій, апаратних нарад.
 
     3.5. Протягом  2004  року проаналізувати та здійснити заходи,
спрямовані на вдосконалення нормативно-правової бази щодо  надання
неонатологічної допомоги у дитячих лікарнях.
 
     4. Управлінню  освіти  та науки (Волосовець О.П.) забезпечити
формування  державних  замовлень  на  науково-дослідні  роботи   з
актуальних   питань   стаціонарної   акушерсько-гінекологічної  та
неонатологічної допомоги.
 
     5. Управлінню освіти та науки (Волосовець  О.П.),  Управлінню
організації  медичної  допомоги  дітям  і матерям (Моісеєнко Р.О.)
протягом 2004-2005 рр.  організувати розробку  та  впровадження  в
програми  післядипломної  підготовки лікарів-акушерів-гінекологів,
лікарів-педіатрів,  лікарів-педіатрів-неонатологів питань медичної
психології.
 
     6. Управлінню  організації  медичної допомоги дітям і матерям
(Моісеєнко Р.О.),  Центру медичної  статистики  (Голубчиков  М.В.)
внести   зміни   до   звітно-облікової  документації  щодо  роботи
акушерсько-гінекологічних стаціонарів відповідно  до  вимог  цього
наказу та рекомендацій ВООЗ.
 
     7. Вважати такими, що:
 
     7.1. не  застосовуються  на території України накази МОЗ СРСР
від 08.04.1980 р.  N 360 "Об утверждении  положений  о  работниках
родильних   домов  и  женских  консультаций  (отделений)"  та  від
09.01.1986  р.  N  55  "Об  организации  работы  родильных   домов
(отделений)".
 
     7.2. втратили  чинність  затверджені  наказом МОЗ України від
05.01.1996 р. N 4 ( v0004282-96 ) "Про організацію та забезпечення
медичної   допомоги  новонародженим  в  Україні":  Інструкція  про
відділення спільного перебування  матері  і  дитини  в  пологовому
будинку,   Положення   про  відділення  неонатального  догляду  та
лікування новонароджених акушерського  стаціонару,  Положення  про
відділення  інтенсивної терапії новонароджених пологового будинку,
Методичні  рекомендації  щодо   догляду   за   новонародженими   в
акушерських  стаціонарах,  Методичні  рекомендації щодо догляду за
новонародженими в обсерваційних післяпологових відділеннях.
 
     8. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника
Міністра О.М.Орду.
 
 В.о. Міністра                                      В.В.Загородній
 
 
                                      ЗАТВЕРДЖЕНО
                                      Наказ МОЗ України
                                      29.12.2003  N 620
 
 
                      МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
              щодо організації надання стаціонарної
           акушерсько-гінекологічної та неонатологічної
                             допомоги
 
 
                      1. Загальні положення
 
     1.1. Загальні      принципи      організації     стаціонарної
акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги базуються на
концепції   ВООЗ   щодо   раціонального  ведення  пологів  (1996),
Концепції безпечного материнства,  а також  на  державних  засадах
щодо здійснення активної демографічної політики.
 
     1.2. Стаціонарна  акушерсько-гінекологічна  та неонатологічна
допомога  в  Україні  здійснюється   в   акушерсько-гінекологічних
відділеннях  районних,  центральних  районних,  міських,  обласних
лікарень,  міських пологових будинках, перинатальних центрах, ІПАГ
АМН України і є доступною для всіх верств населення.
 
     1.3. Територія обслуговування пологового будинку (відділення)
визначається органами охорони здоров'я.  Пацієнтці та її сім'ї має
бути  забезпечено  право  обирати стаціонар та лікаря за наявності
умов та у відповідному порядку.
 
     1.4. Амбулаторна   акушерська   допомога   у   відомчих    та
лікувально-профілактичних  закладах  недержавної  форми  власності
надається за умови наявності в їх структурі пологового стаціонару.
В інших випадках вагітні скеровуються до лікувально-профілактичних
закладів державної форми власності за місцем проживання.
 
     1.5. Стаціонарна акушерсько-гінекологічна  та  неонатологічна
допомога пацієнтам на всіх рівнях організується цілодобово.
 
     1.6. Право          на         отримання         невідкладної
акушерсько-гінекологічної допомоги пацієнтці має бути  забезпечено
в   лікувально-профілактичних  закладах  незалежно  від  місця  її
проживання,  за необхідності  -  з  "розгортанням"  операційної  у
терміни надання ургентної допомоги.
 
     1.7. Госпіталізація вагітних, роділь, гінекологічних хворих в
акушерсько-гінекологічний стаціонар здійснюється  за  направленням
лікарів   швидкої   медичної  допомоги,  амбулаторно-поліклінічних
лікувально-профілактичних  закладів,  акушерок,   фельдшерів   або
медичних  сестер  фельдшерсько-акушерських  пунктів.  В  ургентних
ситуаціях   госпіталізація   пацієнтки   може   здійснюватись   за
самозверненням  з  визначенням  показань до госпіталізації лікарем
приймального відділення/черговим лікарем.
 
     1.8. Питання планової  госпіталізації  пацієнтки  вирішується
черговим лікарем або лікарем-акушером-гінекологом,  закріпленим за
приймальним  відділенням  відповідно  до  внутрішнього  розпорядку
роботи      стаціонару,      затвердженим     головним     лікарем
лікувально-профілактичного закладу.
 
     1.9. Під   час   планової   госпіталізації   в    направленні
відображаються   результати  обстеження  хворої  на  амбулаторному
етапі,    передбачені    "Нормативами     надання     стаціонарної
акушерсько-гінекологічної  та неонатологічної допомоги" відповідно
нозології, а також висновки і рекомендації профільних спеціалістів
за наявності супутньої соматичної патології.
 
     1.10. Обгрунтована    відмова   у   плановій   госпіталізації
фіксується у журналі відмовлень у госпіталізації (форма 001-1/о).
 
     1.11. При  госпіталізації   первинна   медична   документація
оформляється  згідно з документами пацієнтки,  що підтверджують її
особу.  У разі їх відсутності  в  медичній  документації  робиться
відмітка про те, що паспортні дані записані зі слів пацієнтки.
 
     1.12. Під      час      госпіталізації      пацієнтки      до
лікувально-профілактичного закладу лікар приймального  відділення,
а у вихідні,  святкові дні та нічний час - черговий лікар здійснює
огляд та обстеження пацієнтки,  інформує про її права та обов'язки
щодо   стану   здоров'я,   попередній  діагноз,  обсяг  необхідних
діагностичних  та  лікувальних  заходів,  прогнозні   та   можливі
наслідки розвитку хвороби, а також отримує від неї інформацію щодо
загального стану здоров'я, перебігу хвороби/вагітності.
 
     1.13. Медична   допомога   жінкам   та    новонародженим    у
лікувально-профілактичних    закладах   акушерсько-гінекологічного
профілю здійснюється відповідно до Нормативів надання стаціонарної
акушерсько-гінекологічної     та     неонатологічної     допомоги,
затверджених цим наказом,  а  також  рівнів  надання  стаціонарної
акушерсько-гінекологічної  і  неонатологічної  допомоги  населенню
(додаток 1).
 
     1.14. Штатні        посади        медичного         персоналу
акушерсько-гінекологічних стаціонарів встановлюються відповідно до
наказу МОЗ України від 23.02.2000 р.  N 33 (  v0033282-00  )  "Про
штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров'я".
 
     1.15. Діяльність     акушерсько-гінекологічних    стаціонарів
передбачає постійне впровадження нових методик щодо  раціонального
ведення пологів, профілактики, діагностики та лікування ускладнень
вагітності,   пологів,   післяпологового   періоду,    захворювань
новонароджених, а також гінекологічної патології, які базуються на
принципах доказової медицини.
 
     1.16. Для проведення планового оперативного  лікування  хворі
мають бути обстежені на догоспітальному етапі згідно з Нормативами
надання медичної  допомоги  жіночому  населенню  за  спеціальністю
"Акушерство  та  гінекологія"  в  умовах амбулаторно-поліклінічних
лікувальних закладів (наказ МОЗ України від 28.12.02 N 503).
 
     1.17. Напередодні   виконання   планової    операції    хвора
оглядається  анестезіологом із заповненням листа первинного огляду
анестезіолога (ф.  003-3/о ( v0434282-02 ), завідувачем відділення
та   керівником   клініки   (у   клінічному  закладі).  При  цьому
визначається  передбачуваний  обсяг  хірургічного   втручання,   в
медичній  карті стаціонарного хворого записується передопераційний
епікриз,  у  якому  фіксується  згода  пацієнтки   на   оперативне
втручання  у вигляді особистого підпису,  заповнюється відповідним
чином лист одержання інформованої згоди на медичне втручання.
 
     1.18. Склад  операційної  бригади  визначається   завідувачем
відділення та керівником клініки (у клінічному закладі) відповідно
до кваліфікаційної категорії лікарів із забезпеченням пропорційної
участі  всіх  лікарів  відділення  у  наданні хірургічної медичної
допомоги та з  урахуванням  бажання  пацієнтки  (письмова  заява).
Склад   операційної   бригади   зазначається  в  передопераційному
епікризі.  За  умови  вибору   пацієнткою   лікаря   його   участь
погоджується   адміністрацією  лікувально-профілактичного  закладу
відповідно до кваліфікаційної категорії лікаря.
 
     1.19. В  ургентних   ситуаціях   рішення   про   необхідність
оперативного   втручання   та   його   обсяг,  а  також  залучення
спеціалістів відповідної кваліфікації  приймається  відповідальним
черговим лікарем лікувально-профілактичного закладу.
 
     1.20. Санітарно-епідеміологічний         режим         роботи
акушерсько-гінекологічного  стаціонару  має  відповідати   вимогам
наказу  МОЗ  України  від 10.02.2003 р.  N 59 ( v0059282-03 ) "Про
удосконалення  заходів  щодо   профілактики   внутрішньолікарняних
інфекцій в пологових будинках (акушерських стаціонарах)".
 
     1.21. Персонал      акушерсько-гінекологічного     стаціонару
забезпечує лікувально-охоронний режим,  дотримання вимог  медичної
етики  та  деонтології  (додаток  2),  високу  культуру  медичного
обслуговування жінок і новонароджених,  застосовуючи  різноманітні
форми та засоби санітарної просвіти.
 
     1.22. Згідно з планом обстеження і лікування та відповідно до
чинного законодавства,  в медичній  карті  стаціонарного  хворого,
історії    пологів    здійснюються    відповідні   відмітки   щодо
поінформованої  згоди  пацієнтки  на  всі   запропоновані   методи
обстеження/лікування з фіксацією дати їх призначення: назви методу
обстеження/лікування,  прізвища,  ім'я,  по  батькові  та  підпису
лікуючого лікаря,  а також особистого підпису пацієнтки (вкладиш у
затверджену форму).
 
     1.23. Рівень надання кваліфікованої  діагностично-лікувальної
допомоги  жінкам  та  новонародженим  визначається  як професійною
підготовкою медичного персоналу,  так і  матеріально-технічним  та
медикаментозним   забезпеченням   пологових  будинків  (відділень)
медичним обладнанням,  апаратурою  та  інструментарієм  (сучасними
ультразвуковими  апаратами,  реанімаційними  столиками,  кувезами,
лампами  фототерапії,  пульсоксиметрами,  перфузорами,   сучасними
апаратами ШВЛ, кардіотокографами, кардіореспіраторними моніторами,
шовним  матеріалом,   хірургічними   інструментами,   лабораторним
обладнанням, медикаментами тощо).
 
     1.24. Госпіталізація   вагітних   з   ускладненим   перебігом
вагітності до  22  тижнів  вагітності,  а  також  для  переривання
вагітності   за  показаннями  у  пізніх  термінах  здійснюється  в
гінекологічне  відділення  (у  випадку  переривання  вагітності  у
пізніх  термінах заводиться медична картка стаціонарного хворого),
після 22 тижнів вагітності  -  у  відділення  патології  вагітних.
Вагітні  з  екстрагенітальною  патологією  до 22 тижнів вагітності
госпіталізуються у відділення екстрагенітальної  патології  або  у
профільний стаціонар.
 
     1.25. Діяльність     акушерсько-гінекологічного    стаціонару
передбачає ведення відповідної облікової та  звітної  документації
(додаток 3).
 
     1.26. Так  тика  дій медичного персоналу у випадку народження
дитини  з  вродженими  вадами,  материнської  або  дитячої  смерті
означена у додатку 4.
 
               2. Організація надання стаціонарної
                       акушерської допомоги
 
     2.1. Організація роботи родопомічних закладів здійснюється за
єдиними  принципами  відповідно  до  вимог  галузевих  нормативних
документів.
 
     2.2. Стаціонарна   акушерська   допомога  жіночому  населенню
надається у пологових відділеннях районних,  центральних районних,
міських,   обласних   лікарень,   у  міських  пологових  будинках,
спеціалізованих акушерських  стаціонарах,  перинатальних  центрах,
акушерських      відділеннях      ІПАГ      АМН     України,     в
лікувально-профілактичних закладах  відомчого  підпорядкування  та
недержавної форми власності.
 
     2.3. Під    час    госпіталізації   вагітної   (роділлі)   до
акушерського  стаціонару  лікар   акушер-гінеколог   та   акушерка
приймально-оглядового   відділення   здійснюють  загальний  огляд,
вимірювання  температури  тіла,  артеріального  тиску,  обстеження
внутрішніх   органів,   вимірювання   висоти  стояння  дна  матки,
окружності живота та розмірів тазу, аускультацію серцебиття плода,
внутрішнє акушерське дослідження. Лікар вивчає дані обмінної карти
вагітної,  збирає загальний та епідеміологічний анамнез, звертаючи
особливу  увагу  на  наявність  гострих респіраторних захворювань,
оглядає  видимі  слизові  оболонки  та  шкіру  з  метою  виявлення
гнійничкових і грибкових, а також інфекційних (гастро-ентероколіт,
гепатит,  ІПСШ,  ВІЛ та ін.)  захворювань,  встановлює  тривалість
безводного періоду. Обов'язковою є відмітка в історії пологів щодо
відчуття рухів плода самою жінкою.
     За результатами анамнезу, даних обмінної карти та проведеного
обстеження  заповнюється історія пологів (ф.  096/о),  і пацієнтка
відповідно   до   показань,   скеровується   у   фізіологічне   чи
обсерваційне пологове відділення.
 
     2.4. Госпіталізація        вагітних        (роділь)         у
лікувально-профілактичні    заклади    третього    рівня   надання
стаціонарної акушерської та неонатологічної допомоги  здійснюється
відповідно до показань (додаток 5).
 
     2.5. На  підставі  даних  анамнезу,  результатів фізикального
обстеження вагітної (роділлі), виявленої акушерської та соматичної
(екстрагенітальної)    патології    лікар-ординатор   акушерського
відділення  встановлює  діагноз,  визначає  і  записує  в  історію
пологів  фактори ризику,  ступінь прогнозованого перинатального та
акушерського ризику   (низький,   високий   та   вкрай    високий)
(додаток 6).
 
     2.6. Відповідно   до   встановленого   діагнозу,   визначених
факторів  і  ступеню   перинатального   та   акушерського   ризику
розробляється   і  записується  в  історію  пологів  план  ведення
пологів,  що є  важливим  моментом  прогнозування  об'єму  надання
акушерської допомоги.
 
     2.7. У  роділь  з  групи  низького  ступеню перинатального та
акушерського  ризику  тактика  ведення  пологів  має   відповідати
принципам ведення нормальних пологів (додаток 7).
 
     2.8. Оперативне   розродження,  зокрема  операції  кесаревого
розтину,  накладання акушерських щипців,  вакуум-екстракції плода,
здійснюється   за   показаннями   та  наявністю  відповідних  умов
проведення операції (додаток 8).
 
     2.9. Після закінчення пологів в історії  пологів  записується
резюме  пологів  -  стислий  опис  їх перебігу та перелік медичних
втручань, що мали місце (додаток 9).
 
     2.10. Сучасні  принципи  надання  кваліфікованої  акушерської
допомоги передбачають: ведення партограми (додаток 10), визначення
(за  показаннями)  біофізичного  профілю   плода   (додаток   11),
організацію   роботи   акушерських  стаціонарів  із  впровадженням
спільного перебування матері  і  дитини,  грудного  вигодовування,
практики "індивідуальних" у відповідності до чинного законодавства
та "сімейних" пологових залів,  забезпеченням запасу  медикаментів
для надання невідкладної медичної допомоги (додаток 12).
     Усі співробітники  акушерського стаціонару,  відповідно до їх
посад і  функціональних  обов'язків,  повинні  володіти  сучасними
методиками   щодо  психологічної  підтримки  вагітних,  роділь  та
породіль,   гігієни   та   раціонального   харчування   породіллі,
контрацепції   (додаток   13),  підтримки  грудного  вигодовування
(додаток  14),  забезпечення  умов   фізіологічної   постнатальної
адаптації    новонароджених,    надання    первинної    реанімації
новонароджених.
 
     2.11. Акушерська допомога вагітним (роділлям) з вкрай високим
ступенем  прогнозованого  перинатального  та  акушерського  ризику
надається в акушерських стаціонарах III рівня.  З метою підвищення
якості надання такої допомоги робота зазначених закладів будується
на принципах співробітництва з кафедрами акушерства і гінекології,
неонатології,  анестезіології вищих навчальних закладів відповідно
до діючих нормативно-правових актів.
 
     2.12. Новонароджена    дитина    одразу    після   народження
показується лікарем-акушером-гінекологом або акушеркою  матері  та
особам, які супроводжують роділлю в пологах.
 
     2.13. Порядок  допуску  останніх до пологового відділення,  а
також порядок  відвідувань  породіль  та  новонароджених  під  час
перебування їх у післяпологовому відділенні родичами або близькими
особами встановлюється  адміністрацією  лікувально-профілактичного
закладу. Основними умовами для цього мають бути бажання породіллі,
відповідна  підготовка  зазначених   осіб,   відсутність   у   них
інфекційних захворювань.
 
     2.14. Вагітним з екстрагенітальною патологією,  ускладненнями
пологів   та   післяпологового   періоду    надаються    конкретні
рекомендації,  поради  щодо подальших лікувально-профілактичних та
реабілітаційних заходів,  консультування відповідних фахівців, про
що зазначається в обмінній карті (ф. 113/о).
 
     2.15. Після   народження   дитини   дії  медичного  персоналу
направлені  на  зменшення  ймовірності   розвитку   гіпотермії   у
новонародженого  (дотримання  принципу  "теплового  ланцюжка")  та
збереження психо-фізіологічної єдності матері і дитини (викладання
дитини   на   живіт   матері,  контакт  "шкіра  до  шкіри",  раннє
прикладання  до  грудей,  спільне  їх  перебування).   Організація
спільного  перебування матері та дитини здійснюється відповідно до
наказу МОЗ України від  10.02.2003  N  59  (  v0059282-03  )  "Про
удосконалення   заходів  щодо  профілактики  внутрішньо-лікарняних
інфекцій в пологових будинках (акушерських стаціонарах)".
 
     2.16. Виписка матері та дитини з акушерського  стаціонару  за
умови фізіологічного перебігу пологів,  післяпологового періоду та
періоду постнатальної адаптації здійснюється  на  4-5  добу  після
пологів.
 
     2.17. У разі виникнення ускладнень пологів та післяпологового
періоду виписка породіллі здійснюється з відповідною  відміткою  в
історії   пологів   та   в   обмінній  карті  щодо  видачі  листка
непрацездатності  працюючим  жінкам  та  довідки  -   жінкам,   не
застрахованим у системі загальнодержавного обов'язкового медичного
соціального   страхування,   відповідно   до   переліку   показань
ускладнення   вагітності,   пологів   та  післяпологового  періоду
(додаток 15).
 
     2.18. Інформація про  новонародженого  та  породіллю  в  день
виписки  по  телефону  надається до дитячої поліклініки (за місцем
проживання) та жіночої консультації (за місцем  спостереження  під
час   вагітності).   Заповнена  відповідним  чином  обмінна  карта
видається на руки породіллі.
 
     2.19. Перше патронажне відвідування дитини вдома здійснюється
дільничним лікарем-педіатром протягом перших 3-х діб після виписки
з наступними патронажами дільничної медичної сестри.
 
     2.20. Післяпологовий   патронаж    здійснюється    дільничним
лікарем-акушером-гінекологом у перші 7 діб після виписки породіллі
з пологового будинку (відділення) з метою попередження або ранньої
діагностики     післяпологових     ускладнень    та    захворювань
новонароджених. Післяпологовий патронаж має на меті з'ясувати:
     - стан самопочуття та скарги породіллі;
     - стан молочних залоз і характер лактації;
     - характер виділень з піхви;
     - дотримання    жінкою    правил    особистої    гігієни    в
післяпологовому періоді;
     - надання  консультації  з  питань  грудного вигодовування та
планування сім'ї.
 
     2.21. В     організації     стаціонарної    акушерської    та
неонатологічної допомоги необхідно забезпечувати чітку наступність
між акушерсько-гінекологічним стаціонаром та іншими службами.
 
              3. Організація надання спеціалізованої
                       акушерської допомоги
 
     Спеціалізована акушерська  допомога   -   це   вид   медичної
допомоги,   що   надається  вагітним,  роділлям  та  породіллям  в
акушерських               стаціонарах                (відділеннях)
лікарями-акушерами-гінекологами,  які мають відповідну підготовку,
досвід  і  можуть   забезпечити   надання   більш   кваліфікованої
консультативної   та   лікувально-діагностичної   допомоги  певним
категоріям вагітних, роділь та породіль.
     Спеціалізована акушерсько-гінекологічна допомога, її форми та
обсяг  можуть  змінюватись  у  процесі  розвитку  системи  охорони
здоров'я  шляхом  визначення  видів патології,  які є провідними у
структурі гінекологічної,  а також материнської  та  перинатальної
захворюваності й смертності.
     Високоспеціалізована лікувально-профілактична        допомога
надається  лікарем  або  групою  лікарів,  які  мають   відповідну
підготовку   в   галузі   складних  для  діагностики  і  лікування
захворювань,  у разі лікування хвороб,  що потребують  спеціальних
методів  діагностики  та  лікування,  а також з метою встановлення
діагнозу   і   проведення   лікування   захворювань,   що    рідко
зустрічаються.
 
     3.1. Спеціалізована  планова  акушерська допомога надається у
лікувально-профілактичних закладах III рівня надання  стаціонарної
акушерської   та   неонатологічної   допомоги   із   застосуванням
високотехнологічної   діагностичної   апаратури,   інструментарію,
обладнання    та   використанням   сучасних   ефективних   методик
діагностики, лікування, рододопомоги.
 
     3.2. Для  забезпечення  надання  ефективної   спеціалізованої
акушерської   та   неонатологічної  допомоги  згідно  з  сучасними
вимогами доцільно створювати перинатальні центри,  до складу якого
входять      взаємодіючі      блоки     відділень     (кабінетів):
консультативно-діагностичний,           акушерсько-гінекологічний,
неонатологічний,    лабораторно-діагностичний,    виїзна   бригада
невідкладної акушерсько-гінекологічної допомоги.
 
     3.4. Спеціалізована   акушерська   допомога   надається    за
наступними напрямами:
     3.4.1. Невиношування вагітності:
     - особливості    контингенту    новонароджених     передбачає
необхідність  цілодобового чергування неонатолога,  анестезіолога,
цілодобового   функціонування   лабораторної   служби,   наявність
спеціального  обладнання  (фетальні монітори,  апарати для штучної
вентиляції  легень,   електровідсмоктувачі,   спеціальні   кувези,
інструментарій,  медикаменти  для проведення інфузійної терапії та
парентерального харчування новонароджених).
     3.4.2. Екстрагенітальна патологія у вагітних і породіль:
     - для   забезпечення   надання  своєчасної  і  кваліфікованої
медичної допомоги жінкам із тяжкою соматичною патологією  у  межах
одного    лікувально-профілактичного    закладу,   акушерська   та
неонатологічна допомога надається у  відділенні  екстрагенітальної
патології   вагітних,   яке   створюється   при   багатопрофільних
стаціонарах.  До відділення  екстрагенітальної  патології  входять
блоки:  патології вагітності,  акушерський з організацією роботи у
режимі  обсерваційного  та  неонатологічний.   Госпіталізація   до
відділення   екстрагенітальної  патології  здійснюється  згідно  з
переліком показань до  госпіталізації  у  лікувально-профілактичні
заклади  III  рівня надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної
та неонатологічної допомоги.
     3.4.3. Інфекційні захворювання у вагітних, роділь, породіль:
     - акушерська допомога  вагітним,  роділлям  та  породіллям  з
інфекційними  захворюваннями надається в обсерваційних акушерських
відділеннях, у структурі яких передбачається наявність боксів.
     У містах  з чисельністю населення 500 тис.  і більше доцільне
створення спеціалізованого акушерського інфекційного стаціонару.
     3.4.3.1. Надання     допомоги     ВІЛ-інфікованим    вагітним
здійснюються згідно з наказом МОЗ України від 25.05.2000 р.  N 120
(  z0819-00  )  "Про  вдосконалення  організації медичної допомоги
хворим на ВІЛ-інфекцію/СНІД".
     3.4.3.2. Акушерська  допомога хворим на туберкульоз надається
в  акушерських  відділеннях  протитуберкульозних  лікарень  та   в
обсерваційних   відділеннях   родопомічних  закладів.  Вагітні  та
роділлі   з   неактивними   формами   туберкульозу   можуть   бути
госпіталізовані в обсерваційне відділення акушерського стаціонару,
а роділлі з активною формою  туберкульозу  -  в  боксовані  палати
обсерваційного   відділення   або   спеціалізованого  акушерського
відділення.
     3.4.3.3. Медична    допомога    вагітним    з    інфекційними
захворюваннями   може   надаватись   у   відповідних   відділеннях
інфекційних  лікарень  за  умови  відсутності  ускладнень перебігу
вагітності та забезпечення своєчасної консультативної  акушерської
допомоги.
 
     3.5. Породіллям    під   час   виписки   надаються   детальні
рекомендації    щодо    подальшого    лікування,     диспансерного
спостереження  та проведення реабілітаційних заходів у відповідних
спеціалістів, що фіксуються в обмінній карті.
 
     3.6. Повноцінна спеціалізована акушерська допомога може  бути
реалізована  за  умови плідної співпраці акушерсько-гінекологічних
закладів з іншими профільними службами.  В наданні спеціалізованої
акушерської     допомоги    по    кожному    напряму    разом    з
акушерами-гінекологами    співпрацюють    профільні    спеціалісти
(кардіологи,   ендокринологи,   генетики,   терапевти,  фтизіатри,
інфекціоністи та інші).
 
     3.7. Науково-методичне керівництво діяльністю спеціалізованих
акушерських  закладів  здійснюється  ІПАГ  АМН України,  кафедрами
акушерства  і  гінекології,  неонатології,  анестезіології   вищих
навчальних закладів.
 
               4. Організація надання стаціонарної
                     гінекологічної допомоги
 
     4.1. Забезпечення     жіночого     населення     стаціонарною
гінекологічною допомогою здійснюється відповідно до рівнів надання
стаціонарної     акушерсько-гінекологічної    та   неонатологічної
допомоги населенню  (додаток  2)  згідно  з  "Нормативами  надання
стаціонарної    акушерсько-гінекологічної    та    неонатологічної
допомоги" та "Примірним положенням про гінекологічне  відділення",
затвердженими цим наказом.
 
     4.5. У  приймальному  відділенні  хвора (вагітна) оглядається
лікарем  з  відображенням  результатів  огляду  в  медичній  карті
стаціонарного  хворого  (ф.  003/о)  з  фіксацією  часу  огляду  і
встановленням діагнозу при госпіталізації.  Первинний огляд хворої
у разі планової госпіталізації здійснюється протягом не більше ніж
30 хвилин після її звернення до приймального відділення.
 
     4.6. Протягом першої доби перебування в стаціонарі  пацієнтка
оглядається лікуючим лікарем,  який встановлює попередній діагноз,
у перші 3 дні - завідувачем відділення спільно з лікуючим  лікарем
із встановленням клінічного діагнозу,  уточненням плану лікування,
обсягу   додаткового   обстеження   та   консультацій   профільних
спеціалістів   (у   разі   необхідності).  У  разі  утруднень  при
встановленні  клінічного  діагнозу   хвора   має   бути   оглянута
керівником  клініки (у клінічному закладі) протягом перших 3-х діб
з  часу  госпіталізації,  а  при  необхідності  -  в  перший  день
перебування у стаціонарі.
 
     4.7. Стан  пацієнтки контролюється лікуючим лікарем щоденно з
письмовим відображенням у медичній карті стаціонарного  хворого  у
вигляді   щоденника.   Зміни   в  плані  обстеження  та  лікування
фіксуються  в  медичній  карті  стаціонарного  хворого,  в   листі
призначень  та  листі  одержання  інформованої  згоди  на  медичне
втручання (додаток 1).  У разі тяжкого стану хворої терміни огляду
визначаються  її  станом  із  відповідним записом у медичній карті
стаціонарного хворого результатів кожного огляду.
 
     4.8. Тяжкий  стан   хворої   потребує   негайного   скликання
консиліуму  лікарів.  Для визначення тактики ведення тяжкої хворої
заступником головного лікаря  з  лікувальної  роботи  за  поданням
завідувача   відділенням   призначається   консиліум   за   участю
лікарів-консультантів суміжних спеціальностей, лікарів відділення,
керівника клініки    та   співробітників   клінічного   підрозділу
(у клінічному закладі) - не менш 3-х  осіб.  Протокол  і  висновок
консиліуму  фіксується  в  медичній  карті  стаціонарного хворого,
затверджується підписами всіх учасників консиліуму.
 
     4.9. У разі виконання малих гінекологічних операцій пацієнтка
в     день    операції    оглядається    лікуючим    лікарем    та
лікарем-анестезіологом за умови необхідності проведення загального
знеболювання з відображенням результатів огляду та рекомендованого
методу знеболювання в медичній карті стаціонарного  хворого.  Малі
операції   виконуються   лікуючим  лікарем  із  записом  протоколу
операції в медичній карті стаціонарного хворого та  реєстрацією  в
журналі (за типом ф. 69-о "Журнал запису амбулаторних операцій").
 
     4.10. Лапароскопічні  операції  виконуються  тільки  за умови
забезпечення інтраопераційної  морфологічної  експрес-діагностики,
можливості видалення пухлини за допомогою спеціального контейнеру,
при  виявленні  злоякісної  пухлини  жіночих  статевих  органів  -
проведення операції у повному обсязі за участю онкогінеколога.
 
     4.11. У разі перебування хворої в стаціонарі більше 10 днів у
медичній карті стаціонарного хворого записується  етапний  епікриз
(додаток  8),  де  відображається динаміка стану пацієнтки,  обсяг
проведеного обстеження і  лікування,  обгрунтовується  доцільність
подальшого стаціонарного лікування.
 
     4.12. Виписка  хворої  із  стаціонару  здійснюється  лікуючим
лікарем за погодженням  із  завідуючим  відділення  з  оформленням
виписки із медичної карти стаціонарного хворого (форма N 027/о) та
документів,  що  засвідчують   тимчасову   непрацездатність,   які
видаються на руки хворій під час виписки (додаток 8).

>





Последние новости

 
Курсы НБ Украины
Реклама
Реклама



Наша кнопка